Рішення № 56995624, 06.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1208/14-ц 06.04.2016 06042016 06.04.2016

Провадження №22-ц/784/739/16 Суддя суду 1-ї інстанції - Уманська О.В.

Категорія 59 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4 та ОСОБА_3

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2015 року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_5 пред'явив зазначений позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який обґрунтував наступним.

22 вересня 2010 року між позивачем, який є власником земельної ділянки, та ПП ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 10,53 га строком на 10 років.

У травні 2013 року відповідачі без будь-яких підстав отримали від ПП ОСОБА_6 орендну плату за зазначеним договором, а саме ОСОБА_4 - 10 000 грн. та ОСОБА_3 - 9 000 грн.

Посилаючись на те, що відповідачі отримали зазначені кошти без належних правових підстав, ОСОБА_5 просив стягнути з ОСОБА_4 10 000 грн., а з ОСОБА_3 9 000 грн. безпідставно набутих коштів.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено. Розподілено судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідачі подали на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вони є повністю обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Між тим, у повному обсязі з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельної ділянки площею 10,53 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.7).

22 вересня 2010 року він уклав з ПП ОСОБА_6 договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років з оплатою орендної плати у сумі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.8-9).

Згідно з бухгалтерською відомістю та довідкою ФОП ОСОБА_6, у 2013 році орендну плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_5 отримали 23 травня ОСОБА_7 - зять ОСОБА_5 у сумі 5 000 грн. та 27 травня ОСОБА_4 - сваха ОСОБА_5 у сумі 5 000 грн. (а.с.10, 126).

Зазначений факт підтверджується поясненнями відповідачів у суді. ОСОБА_4 зазначила, що отримані гроші передала ОСОБА_3 Той у свою чергу пояснив, що всі 10 000 грн. витратив на лікування дочки ОСОБА_5, яка у 2013 році була його дружиною.

Факт знаходження дружини відповідача ОСОБА_8 у лікарні у період з 17 травня 2013 року по 05 липня 2013 року підтверджений довідкою лікувального закладу (а.с.124).

Доказів придбання ОСОБА_3 ліків на лікування ОСОБА_8 матеріали справи не містять.

Не містять вони також доказів правомірності отримання відповідачами у 2013 році орендної плати ОСОБА_5

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 є правильним.

Однак, на думку колегії суддів, стягнута судом сума не відповідає обставинам справи.

Оскільки із представлених доказів вбачається, що кожен з відповідачів безпідставно отримав від ФОП ОСОБА_6 орендну плату належну ОСОБА_5 у сумі по 5 000 грн. кожен, то саме така сума повинна бути стягнута з кожного з відповідачів на користь позивача.

За такого, рішення районного суду на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні в частині вирішення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів в бік зменшення сум до 5 000 грн.

Рішення в частині розподілу судових витрат зміні не підлягає, оскільки є законним та обґрунтованим.

Посилання відповідачів у апеляційній скарзі на недоведеність позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Твердження відповідачів про неможливість застосування до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України колегія суддів вважає помилковими. Відповідачі безпідставно отримали кошти позивача, а тому у нього наявні підстави для стягнення їх з них за вказаною статтею Цивільного кодексу України.

Доводи відповідачів про те, що отримані кошти були витрачені на лікування дочки позивача, правового значення у даному випадку не мають. До того ж зазначене не було доведено у суді.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2015 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 5 000 грн.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2015 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: