Рішення № 56995625, 06.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1787/14-ц 06.04.2016 06042016 06.04.2016

Провадження №22-ц/784/738/16

Номер справи 481/1787/14-ц

Провадження номер 22-ц/784/738/16 Головуючий суду 1-й інстанції - Уманська О.В.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_5 -

ОСОБА_3

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2016 року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до приватного орендного підприємства «Лан» про визнання незаконним володіння і користування земельними ділянками,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_5 пред'явила зазначений позов, який в подальшому уточнювала та обґрунтовувала наступним.

03 вересня 2004 року позивачка та її чоловік ОСОБА_6 уклали із відповідачем договори оренди належних їм на праві приватної власності земельних ділянок площею по 6,37 га кожна строком на 10 років.

Після смерті свого чоловіка позивачка 07 квітня 2014 року в порядку спадкування за законом отримала право власності на земельну ділянку, що належала йому за життя та була передана за вищезазначеним договором в оренду ПОП «Лан».

ОСОБА_5 вказувала, що у червні 2014 року вона попередила відповідача про намір з вересня того ж року самостійно обробляти вищезазначені земельні ділянки у зв'язку із закінченням терміну дії договорів оренди землі.

Однак відповідач відмовився повернути земельні ділянки, посилаючись на те, що умови зазначених договорів оренди почали діяти з моменту їх реєстрації у 2005 році, а тому їх дія спливає у 2015 році.

Посилаючись на те, що вищезазначені договори почали діяти з моменту їх укладання, а відповідно строк їх дії спливає у 2014 році, позивачка просила витребувати з незаконного володіння та користування відповідача земельні ділянки.

У судовому засіданні 08 лютого 2016 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, просивши тільки визнати незаконним володіння і користування відповідачем належними їй на праві приватної власності земельними ділянками за період з 03 вересня 2014 року по 03 вересня 2015 року.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись із рішеннями суду, позивачка через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що він є безпідставним.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на праві приватної власності з 18 серпня 2004 року належала земельна ділянка площею 6,37 га в межах території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер якої НОМЕР_1 (а.с.50).

ОСОБА_5 на праві приватної власності з 18 серпня 2004 року належить земельна ділянка площею 6,37 га в межах території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер якої НОМЕР_2 (а.с.51)

03 вересня 2004 року між ОСОБА_6 та ПОП «Лан» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,37 га строком на 10 років, який був зареєстрований у Миколаївському регіональному центрі державного земельного кадастру 02 вересня 2005 року за №040502000849 (а.с.52-53).

Того ж дня, між ОСОБА_5 та ПОП «Лан» також було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,37 га строком на 10 років, який був зареєстрований у Миколаївському регіональному центрі державного земельного кадастру 02 вересня 2005 року за №040502000850 (а.с.5-6).

У день укладання договорів вказані земельні ділянки згідно актів приймання-передачі були передані ПОП «Лан» (а.с.7,54).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Згідно з рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 березня 2014 року, яке набрало законної сили 07 квітня 2014 року, та довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за позивачкою визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на належну йому за життя земельну ділянку площею 6,37 га в межах території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.68-70).

18 червня 2014 року позивачка направила орендарю повідомлення про небажання переукладати договори оренди після закінчення їх дії 03 вересня 2014 року, на що отримала відповідь від ПОП «Лан», що дія договорів закінчується 02 вересня 2015 року, оскільки строк їх дії рахується від дати їх реєстрації, а саме 02 вересня 2005 року (а.с.12, 16).

Під час розгляду справи в суді 30 листопада 2015 року відповідач направив позивачці листа про необхідність складання акту прийому-передачі земельних ділянок, у зв'язку з закінченням дії договорів оренди (а.с.88-91).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до ст.31 вказаного закону договір оренди землі припиняється, серед іншого, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з пунктами 35, 41 спірних договорів оренди земельних ділянок договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації і припиняють свою дію серед іншого у разі закінчення строку, на який їх було укладено.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 06 березня 2013 р. по справі №6-5 цс13, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 19 лютого 2014 р. по справі №6-162 ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

У даному випадку ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ПОП «Лан» дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди земельних ділянок, скріпивши 03 вересня 2004 року договори своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

А отже, строк дії договору рахується саме з цієї дати і закінчує свою дію 03 вересня 2014 року.

Володіння та користування земельними ділянками без згоди орендодавця після вказаної дати є незаконним, оскільки дія договорів припинилася.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Представлені сторонами докази свідчать, що відповідач неправомірно з 3 вересня 2014 року по 3 вересня 2015 року володів та користувався земельними ділянками, оскільки позивачка не надавала згоду на їх використання після закінчення строку дії договорів, які припинили свою дію 3 вересня 2014 року.

За такого, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.

Оскільки рішення суду скасовано, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 961 грн.19 коп. та на користь держави у сумі 61 грн.93 коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати незаконними дії приватного орендного підприємства «Лан» щодо володіння та користування належними ОСОБА_5 земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у період з 03 вересня 2014 року по 03 вересня 2015 року.

Стягнути з приватного орендного підприємства «Лан» на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 961 грн.19 коп. та на користь держави у сумі 61 грн.93 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: