Рішення № 56990710, 04.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15125/15-ц

Провадження № 22-ц/779/826/2016

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Еверест» в особі засновника ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ПАТ СК «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, з апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року позивач звернувся з даним позовом та просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» в межах ліміту відповідальності на користь ПП «Еверест» грошові кошти в сумі 49 490 гривень, з яких 22 667, 83 гривень відшкодування завданої матеріальної шкоди на ремонт орендованого автомобіля, витрати понесені з визначенням вартості матеріального збитку завданого орендованому автомобілю в сумі 600 гривень, витрати в сумі 21 600 гривень за оренду пошкодженого автомобіля та частину витрат в сумі 4622, 17 гривень затрачені на оренду автомобіля для роботи замість пошкодженого в ДТП. Стягнути з ОСОБА_5 на його користь спричинену та не відшкодовану страховою компанією шкоду в розмірі 24 105, 83 гривень, а саме: 19 377, 83 гривень витрат підприємства по оренді для роботи автомобіля замість пошкодженого, 510 гривень франшизи, та 3000 гривень витрат по наданню юридичної допомоги.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що в зіткненні транспортних засобів внаслідок ДТП постановою Івано-Франківського міського суду від 03 лютого 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Автомобіль позивача зазнав значних механічних ушкоджень а сума матеріальних збитків, повязана з відновлюваним ремонтом з врахуванням фізичного зносу згідно з висновком експерта-товарознавця від 10 травня 2015 року складає 22 667, 83 гривень. Через пошкодження автомобіля «Мазда 626», який використовувався у виробничій діяльності згідно укладеного договору оренди та неможливості його використання після ДТП, змушений був орендувати інший автомобіль та нести відповідні витрати, що підтверджується договором оренди та актами про оплату за оренду автомобіля. Всього позивачем було витрачено на оренду автомобіля для роботи замість пошкодженого 24 000 гривень. За оренду пошкодженого автомобіля його власнику підприємством було сплачено 21 600 гривень. ОСОБА_5 як власник транспортного засобу застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», яка повідомила позивача про згоду страхового відшкодування в сумі 6989, 76 гривень, оскільки вартість відновлювального ремонту орендованого підприємством та пошкодженого в ДТП автомобіля перевищує ринкову вартість автомобіля в даний час і що проведення ремонту є економічно необґрунтованим. Власник автомобіля переданого в оренду ПП «Еверест» на пропозицію страхової компанії не погодився та вимагає повернути автомобіль у стані, який був на момент передачі його в оренду.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» в межах ліміту відповідальності на користь ПП «Еверест» грошові кошти в сумі 49 490 гривень, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП «Еверест» спричинену та не відшкодовану страховою компанією шкоду в розмірі 24 105, 83 гривень.

На дане рішення представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просить його в частині стягнення з ОСОБА_5 спричиненої та не виплаченої страховою компанією шкоди у розмірі 19377,83 гривень витрат підприємства по оренді для роботи автомобіля замість пошкодженого, 510 гривень франшизи. 3000 гривень витрат за надання юридичної допомоги, 1218 гривень судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Представник апелянта у скарзі зазначає, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи. Вчинивши ДТП ОСОБА_5 пошкодив транспортний засіб, який використовувався у господарській діяльності для отримання прибутку та оплачувався позивачем щомісяця самостійно. Згодом позивач орендував інший транспортний засіб, який теж використовував у господарській діяльності та з метою отримання прибутку, таким чином суд зобовязав апелянта покрити господарські витрати позивача по оренді транспортного засобу протягом 2015 року. Крім того, ОСОБА_5 не порушив права позивача на користування майном та ведення підприємницької діяльності, права позивача на користування автомобілем для задоволення господарських потреб були поновлені в момент оренди автомобіля. В процесі розгляду справи звернуто увагу суду на те, що позивачем всупереч ст. 10, 57, 60 ЦПК України не доведено обставин, які свідчили б про неможливість виконання ним певних робіт за умови відсутності автомобіля. Позивачем не надано доказів того, що укладення договору оренди повязано саме із пошкодженням його транспортного засобу в ДТП. Сам факт укладення договору оренди іншого автомобіля ще не доводить цей зв'язок. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які посилання та докази, в чому саме полягає професійна діяльність позивача, які саме його службові обовязки, яким чином виконання службових обовязків повязане із обовязковим використанням автомобіля, не надано доказів необхідності оренди іншого транспортного засобу, не було обґрунтовано та не надано доказів того, що його право на підприємницьку діяльність порушено, що саме через пошкодження транспортного засобу «Мазда 626» він не зміг здійснювати господарську діяльність. Заявлена позивачем вимога щодо відшкодування шкоди за оренду іншого транспортного засобу є необґрунтованою, оскільки між необхідністю укладення такого договору та діями ОСОБА_5 відсутній причинно - наслідковий звязок.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, позивача та його представника, які вимоги скарги заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що майно, яке знаходиться в законному користуванні ПП «Еверест» стало ушкодженим внаслідок ДТП, тому була необхідність використовувався інший орендований автомобіль, включаючи витрати по утриманню, оренді другого автомобіля замість пошкодженого у ДТП, тому є підстави для відшкодування заподіяних підприємству матеріальних збитків за рахунок відповідача ОСОБА_5

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Сторони рішення суду першої інстанції в частині стягнення страхового відшкодування з ПАТ СК «Альфа Страхування» не оскаржують, тому воно у цій частині перегляду не підлягає.

Судом встановлено, що 24 грудня 2014 року в м. Івано-Франківську ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з АТ 9918 АА, порушив правила проїзду перехресть, не надав дорогу транспортному засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів та їх механічного пошкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 03 лютого 2015 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за вчинення ДТП 24 грудня 2014 року.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Листом від 06 березня 2015 року СК «Альфа Страхування» повідомила ОСОБА_3 про суму страхового відшкодування в розмірі 6989, 76 гривень та зазначила, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує його дійсну вартість, що робить проведення відновлювального ремонту авто економічно недоцільним (а.с. 67).

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується тільки на суму франшизи, тому саме ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода, тобто на ОСОБА_5

Згідно договору оренди легкового автомобіля №004/15 від 02 лютого 2015 року укладеного між ПП «Еверест» в особі ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 автомобіль марки AUDI A6, 1996 року виготовлення було передано в оренду на 6 місяців для службових поїздок персоналу останнього, а також для перевезення дрібних речей (а.с. 20).

Відповідно до рішення суду першої інстанції з ПАТ СК «Альфа Страхування» на користь Приватного підприємства «Еверест» вже стягнуто 21600 гривень за оренду пошкодженого автомобіля, тобто витрати, які понесено через транспортну пригоду, тому стягнення з ОСОБА_5 додатково ще й 19377, 83 гривень за оренду підприємством автомобіля для роботи взамін пошкодженого є необґрунтованим. Тобто, на користь Приватного підприємства «Еверест» стягнуто витрати за оренду обох автомобілів, хоча другий згідно пояснень представника позивача використовувався для роботи підприємства та отримання прибутку. Суд першої інстанції не врахував, що витрати за оренду пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 позивачу відшкодована за рахунок страхової компанії та помилково провів стягнення з ОСОБА_5 за оренду іншого автомобіля.

У звязку із зменшенням суми відшкодування підлягають пропорційно і зміні присуджені для стягнення з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2016 року в частині стягнення із ОСОБА_5 на користь ПП «Еверест» 19 377, 83 гривень витрат підприємства по оренді для роботи автомобіля замість пошкодженого, 3000 гривень витрат на правову допомогу та 1218 гривень судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ПП «Еверест» 587 гривень витрат на правову допомогу та 42 гривні судового збору.

Рішення суду про стягнення із ОСОБА_5 франшизи залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_7