Постанова № 56976149, 31.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року 810/875/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

11 березня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 23 лютого 2016 р. № Ф-0002941701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вірно було нараховано єдиний внесок за 2012-2013 р.р., оскільки сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому у відповідній звітній декларації, що і було зроблено позивачем.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено заниження сум єдиного внеску на загальнообов"язкове соціальне страхування (а.с. 57-63).

29 березня 2016 р. представники сторін подали до суду письмові клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

У період з 16 по 27 листопада 2015 р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2014 р., за результатами якої 9 грудня 2015 р. складено акт перевірки № 282/1701/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки № 282/1701/НОМЕР_1) (а.с. 9-28).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у загальному - 21 764 грн 33 коп., в тому числі за 2012 р. - 3301 грн 58 коп., за 2013 р. - 18 462 грн 74 коп. (а.с. 27).

23 лютого 2016 р. на підставі висновків акта перевірки № 282/1701/НОМЕР_1 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0002941701 на загальну суму 21 764 грн 33 коп. (далі - вимога № Ф-0002941701) (а.с. 29).

У зв"язку з тим, що позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 2464-VI (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до вимог п. 11 ст. 8 названого Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як убачається з п. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю Головним управлінням юстиції у м. Києві 17 вересня 2010 р. (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №1162).

19 квітня 2013 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 р. № 130002783, у якій самостійно визначено чистий оподатковуваний дохід у сумі 40 835 грн 65 коп. (а.с. 30-31).

У цей же день позивачем було подано до відповідача звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у якому визначено загальну суму нарахованого єдиного внеску за 2012 р. - 10 868 грн 39 коп., з яких у:

- січні - 372 грн 33 коп.;

- лютому - 372 грн 33 коп.;

- березні - 372 грн 33 коп.;

- квітні - 379 грн 62 коп.;

- травні - 379 грн 62 коп.;

- червні - 379 грн 62 коп.;

- липні - 382 грн 39 коп.;

- серпні - 382 грн 39 коп.;

- вересні - 382 грн 39 коп.;

- жовтні - 387 грн 95 коп.;

- листопаді - 387 грн 95 коп.;

- грудні - 6689 грн 47 коп. (а.с. 38).

26 квітня 2014 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 р., у якій самостійно визначено чистий оподатковуваний дохід у сумі 86 529 грн 75 коп. (а.с. 33-35).

У цей же день позивачем було подано до відповідача звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у якому визначено загальну суму нарахованого єдиного внеску за 2013 р. - 11 563 грн 09 коп., з яких у:

- січні - 398 грн 01 коп.;

- лютому - 398 грн 01 коп.;

- березні - 398 грн 01 коп.;

- квітні - 398 грн 01 коп.;

- травні - 398 грн 01 коп.;

- червні - 398 грн 01 коп.;

- липні - 398 грн 01 коп.;

- серпні - 398 грн 01 коп.;

- вересні - 398 грн 01 коп.;

- жовтні - 398 грн 01 коп.;

- листопаді - 398 грн 01 коп.;

- грудні - 7184 грн 98 коп. (а.с. 42).

Як вже зазначалося, відповідач вважає, що позивачем було порушено порядок нарахування єдиного внеску.

При вирішенні справи судом враховано, що відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Позивач, як платник єдиного внеску, відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2464-VI зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як убачається з ч. 3 ст.7 Закону № 2464-VI, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з вимогами п.п. 178.4, 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені Наказом ДПАУ від 24 грудня 2010 р. № 1025, що діяв до 18 жовтня 2013р.

Так, відповідно до вимог п. 5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Порядок звітування фізичної особи, що провадять незалежну професійну діяльність - про суми врахованого єдиного внеску в 2001-2013 роках визначався Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 8 жовтня 2010 р. №22-2 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог п. 3.4 названого Порядку фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно з вимогами п. 4.12 Порядку особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Як убачається з декларацій про майновий стан і доходи, за 2012 рік сума чистого оподатковуваного доходу позивача становить - 40 835 грн 65 коп., за 2013 рік - 86 529 грн 75 коп.

Відповідно до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, які подавались позивачем до відповідача за 2012-2013 р.р., суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, податковим органом не встановлено його заниження або завищення (а.с. 19).

Крім того, у названому акті перевірки зазначено, що декларації про майновий стан та доходи за 2012-2013 р.р. були подані позивачем без порушення встановленого терміну, а їх форма відповідає законодавчо затвердженій формі.

Водночас, при вирішенні справи судом враховано, що перевіркою визначення оподатковуваного доходу порушень не встановлено (а.с. 19).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума єдиного внеску у звітах про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, які подавались позивачем до відповідача за 2012-2013 р.р., позивачем була визначена відповідно до вимог Закону № 2464-VI, у редакції, яка діяла на дату виникненя спірних правовідносин.

Крім того, судом враховано, що новий порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування почав діяти з 6 жовтня 2014 р., відповідно до листа Державної фіскальної служби України "Про надання роз'яснення" щодо відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями та особами, які займаються незалежною професійною діяльністю" № 7559/7/99-17-03-01-17 від 6 жовтня 2014 р.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 р. К/800/28964/13.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вимога відповідача від 23 лютого 2016 р. № Ф-0002941701 є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23 лютого 2016 р. № Ф-0002941701 на загальну суму 21 764 грн 33 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.