Ухвала суду № 56973969, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/800/29249/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника позивачаЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Корінець Ю.О., Ковальова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В:

У 2015 році товариство з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" (далі - ТОВ "Компания Алекс») пред'явило позов до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у м.Краматорську) про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23 лютого 2015 року № 0002801702/3973 та № 0002811702/3970.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення ДПІ у м. Краматорську від 23 лютого 2015 року № 0002811702/3970 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 10056,22 грн., з яких штраф у розмірі 9042,14 грн., пеня у розмірі 1014,08 грн.

Скасовано рішення ДПІ у м. Краматорську від 23 лютого 2015 року № 0002801702/3973 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6246,02 грн., з яких штраф у розмірі 4825,57 грн., пеня у розмірі 1420,45 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Краматорську задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія Алекс» до ДПІ у м. Краматорську про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23 лютого 2015 року № 0002801702/3973 та № 0002811702/3970 у повному обсязі відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ТОВ "Компания Алекс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ТОВ «Компанія Алекс» (код ЄДРПОУ 13526413) є юридичною особою, зареєстрованою 14 березня 1995 року; місцезнаходження: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 16; включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську як платник єдиного внеску.

23 лютого 2015 року ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення № 002811702/3973 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі пункту 2 частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ТОВ «Компанія Алекс» штраф у розмірі 4 825,57 грн. та нарахована пеня у розмірі 1420,45 грн. (загальний розмір штрафних санкцій 6 246,02 грн.) за період з 21 листопада до 26 грудня 2014 року.

23 лютого 2015 року ДПІ у м.Краматорську прийнято рішення № 002811702/3970 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі пункту 2 частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ТОВ «Компанія Алекс» штраф у розмірі 9 042,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 1 014,08 грн. (загальний розмір штрафних санкцій 10 056,22 грн.) за період з 23 грудня 2014 року по 06 січня 2015 року.

17 листопада 2014 року позивачем до ДПІ у м. Краматорську подано заяву № 101 від 11 листопада 2014 року відповідно до пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При подачі заяви сертифікат, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, що видається Торгово-промисловою палатою України, ТОВ «Компанія Алекс» поданий не був.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а також відповідальність, штрафи та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків до нього не застосовуються.

Пославшись на статті 10, 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд зазначив, що отримання сертифікату Торгово-промислової палати України стосується невиконання (неналежного виконання) зобов'язань у сфері господарських правовідносин. Що ж стосується звільнення від нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску суд зазначив, що пункт 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має пряму дію та не вимагає подання сертифікату про затвердження форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених у статті 6 цього Закону, поширюються на позивача, як платника єдиного внеску, який перебував на території проведення антитерористичної операції.

Зробивши аналіз нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення, апеляційний суд дійшов до висновку про наявність підстав вважати, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.

Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справі відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, виданий ТОВ «Компанія Алекс», представником в судовому засіданні його також надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в частині надання Сертифікату Торгово-промислової палати України.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а надає можливість платникам єдиного внеску на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, і, як наслідок, законодавець звільнив позивача від застосування штрафних санкцій і пені з боку фіскальних органів у разі виконання наведених вимог (заява та сертифікат).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15 жовтня 2014 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до зазначених пунктів належить м. Краматорськ Донецької області.

На підставі положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» підпункт «б» пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 235 - 244-2 КАС України.

Судді: