Ухвала суду № 56973967, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м. Київ К/800/27468/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника Запорізької митниці Державної фіскальної службиЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Корінець Ю.О., Мартиневич А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профавіа» до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Запорізької митниці Державної фіскальної служби України про стягнення надмірно сплачених митних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Профавіа» пред'явило позов до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 22351,13 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Профавіа» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Профавіа» надмірно сплачені митні платежі у сумі 22351,13 грн..

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Запорізька митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що з метою митного оформлення товару (літак цивільної авіації «Morane Saulnier MS-885», 1962 року виробництва, бувший у використанні) декларант позивача надав митниці митну декларацію, митна вартість товару була заявлена за ціною договору - за основним методом.

Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2013 року № 112020001/2013/000020/1, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом.

Позивач оплатив митні платежі відповідно до рішення митного органу від 14 червня 2013 року № 112020001/2013/000020/1 у загальній сумі 30288,91 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у справі № 808/7341/14 за позовом ТОВ «Профавіа» до Запорізької митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2013 року № 112020001/2013/000020/1 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2013 року № 112020001/2013/000020/1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року.

01 жовтня 2014 року позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою про повернення надмірно сплачених платежів в сумі 22351,13грн.

09 жовтня 2014 року Запорізька митниці ДФС листом № 4913/24/08-70-52-02-02 повідомила позивача, що у задоволенні його заяви відмовлено.

Надано роз'яснення, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів не було предметом розгляду справи № 808/7341/14, а тому зазначене рішення суду не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що після скасування постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2013 року № 112020001/2013/000020/1, будь яке рішення про визначення митної вартості товару не приймалось, тобто митна вартість товару на день розгляду справи в суді першої інстанції не визначена.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність повноважень у суду визначати митну вартість та виходячи з цього неможливістю встановлення суми надмірно сплачених платежів, що повинна бути повернута.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги зазначив, що право визначення митної вартості належить декларанту, а митниці належить лише право контролю правильності визначення митної вартості.

В зв'язку із цим суд апеляційної інстанції, з огляду на частину 7 статті 54 Митного кодексу України, прийшов до висновку, що оскільки митний орган використав своє право контролю визначення митної вартості з порушенням закону, та його рішення скасоване судом, для розрахунку митної вартості, а як наслідок і суму надмірно сплачених митних платежів, слід використовувати митну вартість, заявлену декларантом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 17.1.10 статті 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень МК України повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

Частиною 8 статті 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів не здійснюється у випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Водночас судами не було перевірено наявність передбачених ПК України підстав, які унеможливлюють повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Разом з тим, положеннями пункту 43.1. статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Крім того, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Так, відповідно пункту 187.8 статті 187 ПК України при ввезенні товарів на митну територію України датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 201.12 статті 201 ПК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Виходячи зі змісту наведених норм у позивача виникло право на віднесення спірних сум податку на додану вартість до податкового кредиту з моменту оформлення митних декларацій.

При розгляді вказаного спору судами попередніх інстанцій не було досліджено чи не скористався відповідач правом віднесення спірних сум до податкового кредиту, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так як судами не були дослідженні вказані обставини, відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: