Ухвала суду № 56972253, 31.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6712/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Мирошниченко О.В. № апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/4546/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» Гриня Костянтина Андрійовича на рішення Голосіївського районного суд м. Києва від 30 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання поруки припиненою,

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання поруки припиненою,

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № K2U4AU0170711 від 25 вересня 2007 року в розмірі 14 849,67 дол. США, що за курсом 23,28 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 24 березня 2015 року, складає 345 700,32 грн..

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» судовий збір в розмірі 3457,00 грн..

В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання поруки припиненою задоволено.

Визнано припиненим договір поруки №k2U4AU01170711, укладений 25 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_7.

Зустрічний позов ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання поруки припиненою задоволено.

Визнано припиненим договір поруки №k2U4AU01170711, укладений 25 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_8.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання поруки припиненою відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ГриньКостянтин Андрійович подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованості в розмірі 14 849,67 дол. США скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення даних позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» та в частині задоволення зустрічних позовних вимог поручителів є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначав, що положеннями додаткової угоди до кредитного договору № K2U4AU0170711, а саме пунктом 1, передбачено зменшення суми заборгованості за кредитним договором на 324,67 долари США, з огляду на що висновки суду першої інстанції про збільшення обсягу відповідальності поручителів після укладення угоди є помилковими, після внесення змін до договору кредиту суть зобов'язання не змінилася. З огляду на таке, судом невірно застосовано положення статті 559 ЦК України та зроблено безпідставний висновок про припинення поруки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за зобов'язаннями ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» Передереєв В»ячеслав Григорович доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_10 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину своєї неявки в судове засідання не повідомили, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 подали письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності вказаних відповідачів.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № k2U4АU0170711, на підставі якого банком надано ОСОБА_5 кредитні кошти у розмірі 23 092,88 доларів США строком з 25 вересня 2007 року до 24 вересня 2014 року у вигляді непоновлювальної лінії на наступні цілі:

- в розмірі 16 032,00 доларів США на купівлю автомобіля ЗАТ «ЗАЗ», код 25480917;

- в розмірі 160,32 доларів США на сплату одноразового страхового платежу за договором особистого страхування № k2U4АU0170711 від 25.09.2007 року у момент оформлення кредиту;

- в розмірі 6 733, 44 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених підпунктах 2.1.3, 2.2.7 даного договору;

- в розмірі 6,80 доларів США в якості оплати за реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

Також договором передбачено наступні виплати за користування кредитними коштами:

- відсотки в розмірі 0,76% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом;

- винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1% у момент надання кредиту від суми наданих кредитних коштів;

- відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору;

- винагорода за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 6.2. даного договору.

Відповідно до умов договору періодом сплати є період з «25» по «30» число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагород, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 315,97 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № k2U4АU01170711 від 25.09.2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № k2U4АU01170711 від 25 вересня 2007 року, відповідно до умов якого, остання поручилася за належне виконання позичальником основного зобов'язання.

25.09.2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № k2U4АU01170711 від 25.09.2007 року між банком та ОСОБА_8 було укладено договір поруки № k2U4АU01170711, відповідно до умов якого остання поручилася за належне виконання основного зобов'язання.

04 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № k2U4АU01170711.

Даною додатковою угодою були внесені зміни в пункту 7.1 договору та даний пункт був викладений у новій редакції, а саме:

«7.1. банк зобов'язується надати «позичальникові» кредитні кошти на строк з 25.09.2007 року до 30.10.2016 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 24 943,65 доларів США на купівлю авто у розмірі 16 032 доларів США та у розмірі 8 584,21 доларів США на сплату одноразових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п.2.13., 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,76% на місяць на суму виданого кредиту на придбання авто, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного договору.

Періоди сплати вважати з «25» по «30» число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в 299,79 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Графік погашення заборгованості викладений в новій редакції, який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Підписання цієї додаткової угоди не є рішенням банку про анулювання заборгованості позичальника».

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № k2U4АU01170711 від 25.09.2007 року в новій редакції, між банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № k2U4АU01170711/1 від 04 жовтня 2012 року, відповідно до умов якого, останній поручився за належне виконання основного зобов'язання.

До договорів поруки, укладених з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зміни не вносилися.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позичальник ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № k2U4АU01170711 належним чином не виконував, регулярних платежів в рахунок погашення кредиту не здійснював, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по кредиту, яка станом на 24 березня 2015 року становить 14 849,67 доларів США, з них: 8 809,02 долари США- заборгованість за кредитом; 1 963,99 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 014,20 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3 062,46 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» частково, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № k2U4АU01170711 та виникнення у нього заборгованості в розмірі 14 849,67 доларів США є доведеним та підтверджується дослідженими судом доказами, що є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку. Відмовляючи в солідарному стягненні даної заборгованості з поручителів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та, визнаючи їх поруку припиненою, суд посилався на те, що банком без відома та погодження з поручителями було внесено зміни до основного зобов'язання, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що, відповідно до вимог ст.. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. Стягуючи заборгованість з ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_6 солідарно та відмовляючи в задовленнні зустрічного позову ОСОБА_6 про припинення його поруки, суд мотивував свої висновки тим, що даний договір поруки було підписано з урахуванням внесених до основного зобов'язання змін, тобто, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_6 не збільшився.

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року оскаржує в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 14 849,67 доларів США солідарно з поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Відповідачі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року не оскаржують. А тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість за кредитним договором не підлягає солідарному стягненню з боржника ОСОБА_5 та поручителів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у зв'язку припиненням поруки останніх, вважає його таким, що зроблений судом на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в відповідно до вимог закону, а доводи апеляційної скарги правильність вказаних висновків суду не спростовують з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № k2U4АU0170711, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримано кредитні кошти в розмірі 23 092,88 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 24 вересня 2014 року.

Умовами договору також визначено цілі отримання кредитних коштів, додаткові винагороди і відсотки за користування кредитом та їх розмір, передбачено порядок погашення заборгованості. (пункт 7.1)

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань за договором № k2U4АU0170711, 25 вересня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № k2U4АU01170711 від 25 вересня 2007 року.

Умовами вказаного договору було передбачено надання поруки ОСОБА_7 за зобов'язання ОСОБА_5 наступного змісту та обсягу:

- повернення кредиту, отриманого в вигляді невідновлювальної кредитної лінії, в сумі 23 098,88 доларів США у строк з 25 вересня 2007 року по 24 вересня 2014 року включно;

- сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 0,76% відсотків за місяць у період сплати з 25 по 30 число кожного місяця;

сплату щомісячного платежу в розмірі 315,97 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, винагородою, комісією;

- сплату відсотків за користування кредитом при порушенні боржником зобов'язань по погашенню кредиту в розмірі 2,09% за місць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом;

- сплату винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,31 % від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу;

- сплату пені в розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожен день просрочки.

Також, 25 вересня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_8 було укладено Договір поруки № k2U4АU01170711 від 25 вересня 2007 року.

Умовами вказаного договору було передбачено надання поруки ОСОБА_8 за зобов'язання ОСОБА_5 наступного змісту та обсягу:

- повернення кредиту, отриманого в вигляді невідновлювальної кредитної лінії, в сумі 23 098,88 доларів США у строк з 25 вересня 2007 року по 24 вересня 2014 року включно;

- сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 0,76% відсотків за місяць у період сплати з 25 по 30 число кожного місяця;

сплату щомісячного платежу в розмірі 315,97 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, винагородою, комісією;

- сплату відсотків за користування кредитом при порушенні боржником зобов'язань по погашенню кредиту в розмірі 2,09% за місць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом;

- сплату винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,31 % від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу;

- сплату пені в розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожен день просрочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, висловленої у постанові у справі № 6-73цс12 від 18 червня 2012 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

04 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до кредитного договору № k2U4АU0170711, якою викладено в новій редакції пункт 7.1 договору № k2U4АU0170711, зокрема, збільшено розмір кредиту з 23 092,88 доларів США до 24 943,65 доларів США, кінцевий строк повернення встановлено по 30 жовтня 2016 року.

Зі змісту даної угоди вбачається, що внесеними змінами збільшено як розмір самого тіла кредиту, так і збільшено період користування кредитними коштами, за який нараховуються проценти, що беззаперечно свідчить про збільшення обсягу основного зобов'язання.

На примірнику вказаної угоди відмітки про те, що її укладення погоджене з поручителями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відсутні.

Пунктом 13 укладених з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договорів поруки передбачено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Позивачем ПАТ КБ «Приват Банк» не надано суду доказів на підтвердження того, що поручителі надали свою згоду на внесення змін до кредитного договору, якими збільшено обсяг основного зобов'язання, або уклали з банком додаткові угоди про внесення відповідних змін до договорів поруки.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що в силу вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є припиненою у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителів без їх згоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що додатковою угодою було зменшено обсяг відповідальності поручителів на 324,67 доларів США, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Як вбачається з пункту 1 додаткової угоди від 04 жовтня 2012 року, банком дійсно було зменшено розмір заборгованості ОСОБА_5, яка виникла за період з моменту отримання кредиту до укладання даної угоди, на 324,76 доларів США, які є нарахованою пенею.

Разом з тим, пунктом 3 вказаної угоди було збільшено розмір тіла кредиту з 23 092,88 доларів США до 24 943,65 доларів США, тобто на 1 850,77 доларів США, та збільшено період користування кредитними коштами.

Таким чином, твердження апелянта про те, що основною метою укладення додаткової угоди було зменшення суми основного зобов'язання суперечать змісту підписаної угоди.

Стосовно посилань ПАТ КБ «Приват Банк» на те, що суть основного зобов'язання не змінилася, варто зазначити, що за правилом ч. 1 ст. 599 ЦК України підставою для припинення поруки є збільшення обсягу зобов'язання, а не зміна його суті.

Не відповідають фактичним обставинам справи і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та не здійснив аналізу фактичних обставин справи, оскільки судом дотримано, встановленого ст. 212 ЦПК України, принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та надав їм належну оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, що переглядалася апеляційним судом в межах доводів апеляційної скарги, є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» Гриня Костянтина Андрійовича відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» Гриня Костянтина Андрійовича відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: