Вирок № 56972220, 14.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/601/2016 Головуючий у першій інстанції Місечко М.М.

Категорія КК: ч. 1 ст. 191 Доповідач Корнієнко Т.Ю.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Новова С.О., Мосьондза І.А.,

секретаря судового засідання - Костюк А.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Здрака С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження №12015100050009789 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва Авраменка О.І. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /680 гривень/ без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Як встановив суд першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до наказу № 102-вк-28 від 1 серпня 2014 року був призначений на посаду керуючого Автосалоном мототехніки Дукаті Торгівлі автомобілями Філії «Автоцентр на Московському» ПAT «Українська автомобільна корпорація».

02 вересня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та ПАТ «Українська автомобільна корпорація» Філія «Автоцентр на Московському» укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Згідно з посадовою інструкцією керуючого Автосалоном мототехніки Дукаті Торгівлі автомобілями Філії «Автоцентр на Московському» AT «Українська автомобільна корпорація» ОСОБА_2 був зобов'язаний здійснювати, у тому числі, контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей, забезпечувати збереження ключів від мототехніки, що зберігаються у встановлених керівництвом місцях, надавати консультації стосовно продажу мототехніки, виконувати окремі службові доручення керівництва.

25 лютого 2015 року у денний час доби обвинувачений ОСОБА_2, виконуючи обов'язки керуючого Автосалоном мототехніки Дукаті Торгівлі автомобілями Філії «Автоцентр на Московському» AT «Українська автомобільна корпорація» та будучи матеріально-відповідальною особою, знаходячись на своєму робочому місці, а саме в автосалоні мототехніки Дукаті Торгівлі автомобілями Філії «Автоцентр на Московському», що за адресою: м. Київ, проспект Московський, 22, отримав телефонний дзвінок від свого знайомого ОСОБА_5 з проханням щодо передачі йому за грошову винагороду замка запалювання з ключем до мотоцикла марки «Ducati Multistrada». Після зазначеного дзвінка ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці, вирішив привласнити чуже майно, яке було йому ввірене, а саме замок запалювання з ключем до мотоцикла марки «Ducati Multistrada». 3 цією метою ОСОБА_2, реалізуючи свій умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, зняв з належного ПАТ «Українська автомобільна корпорація» мотоциклу марки «Ducati Multistrada» замок запалювання з ключем, вартістю 18 700 гривень та виніс їх за територію автосалону. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_2 розпорядився привласненим майном на власний розсуд.

В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва Авраменко О.І. просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно без належного мотивування не застосував додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_2 права обіймати посади пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальним майном, оскільки вчинене останнім кримінальне правопорушення було безпосередньо пов'язане з виконанням ним свої посадових обов'язків. На думку прокурора, судом першої інстанції при призначенні покарання порушено вимоги ст.55, ст.65 та ч.1 ст.191 КК України, що потягло за собою призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання без застосування до нього додаткового покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення внаслідок м'якості.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, апеляційні скарги подані не були.

АТ «Українська Автомобільна Корпорація», як потерпіла сторона, своїм листом до апеляційного суду підтримала апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілого на підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, за згодою сторін визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, оскільки учасники судового провадження правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв'язку з цим, суд правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого злочину та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.191 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Разом з тим, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом першої інстанції було допущено невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та неправильне застосування кримінального закону, що відповідно до ст. ст.409, 413 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Так, при призначенні ОСОБА_2 основного покарання суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і призначив покарання у виді штрафу, яке за видом та розміром відповідає вчиненому та особі обвинуваченого. При цьому судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, але займається суспільно-корисною працею, а також щире каяття у вчиненому - як обставину, що пом'якшує покарання, і відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Однак, приймаючи рішення про можливість призначення ОСОБА_2 основного покарання без застосування додаткового покарання, суд першої інстанції врахував лише ступінь тяжкості вчиненого злочину і майновий стан обвинуваченого, а свого висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання без додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю суд у вироку не мотивував.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді керуючого Автосалоном мототехніки Дукаті торгівлі автомобілями Філії «Автоцентр на Московському» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» відповідно до наказу №102-вк-28 від 01 серпня 2014 року, і відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність №41/14 від 02 вересня 2014 року, був матеріально відповідальною особою, проте привласнив чуже майно, яке було йому ввірено. Також суд не врахував положень ч.1 ст.191 КК України про те, що додаткове покарання за санкцією цієї норми закону є обов'язковим.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, наслідки у виді завданої матеріальної шкоди ПАТ «Українська автомобільна корпорація» на загальну суму 18700 гривень, дані про особу ОСОБА_2, наведені у вироку суду першої інстанції, та встановлені при апеляційному розгляді справи, колегія суддів вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 409, ст. 414 КПК України підлягає скасуванню в частині призначеного покарання внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, з ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 407, ст. 420, КПК України, колегія суддів,

з а с у д и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва АвраменкаО.І. задовольнити.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015100050009789 в частині призначення покарання ОСОБА_2 скасувати.

В цій частині ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /680 гривень/ з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 /два/ роки.

В решті вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Вирок Апеляційного суду м. Києва набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з дня його проголошення.

Судді:

Корнієнко Т.Ю. НововС.О. Мосьондз І.А.