Постанова № 56971660, 04.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р. Справа № 917/1072/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя

ОСОБА_1, суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача не з'явився

відповідача ОСОБА_2, (за довіреністю від 01.03.2016р.)

третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вх. №309 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у справі № 917/1072/15

за позовом Приватного підприємства "Ниветра", м. Кременчук,

до відповідача ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд", м. Кременчук,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29 ОСОБА_4 міської ради Полтавської області, м. Кременчук,

про стягнення 179726,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у справі № 917/1072/15 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" на користь Приватного підприємства "Ниветра" 95706грн. 10 коп. основного боргу, 77186грн. 28 коп. інфляційних, 6834грн. 02 коп. річних, 3594грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підтверджені матеріалами справи та є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. А у звязку із тим, що відповідачем не виконане належним чином основне зобовязання, до стягнення заявлені інфляційні та 3% річних, що також є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд" з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у справі № 917/1072/15 змінити, стягнути з ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" на користь Приватного підприємства "Ниветра" 2133,70 грн. 3% річних та 47448,58 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що укладеним договором передбачено, що оплата за товар здійснюється після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника на даний вид витрат. Оскільки кошти були зараховані 18.08.2014р., тому днем оплати товару за договором є дата не раніше 19.08.2014р., а не 01.12.2013р., як зазначено позивачем. У звязку з цим 3% річних та інфляційні збитки також зменшуються.

У звязку з хворобою судді Шутенко І.А. під час повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю-доповідача ОСОБА_5 та для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду надав докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (вх. 2441 від 02.03.2016р.).

Від відповідача надійшло клопотання (вх. 2846 від 15.03.2016р.), до якого він додав копію банківської виписки від 18.08.2014р., що підтверджує перерахування коштів 18.08.2014р. на рахунок КГП «Союзрембуд» в рахунок погашення заборгованості за ремонт фасаду.

Від позивача електронною поштою надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його повноважного представника (вх 3567 від 04.04.2016р.).

У судовому засіданні 04.04.2016р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду змінити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.11.2013р. укладено договір № 01-11/13 між Приватним підприємством Ниветра (позивачем) та ОСОБА_3 госпрозрахунковим підприємством Союзрембуд (відповідачем).

Згідно з п.1.1 договору позивач як субпідрядник зобов'язується на умовах передбачених договором виконати роботи з заміни віконних блоків, згідно заявки погодженої відповідачем (генпідрядником) на об'єкті Капітальний ремонт фасаду із заміною віконних блоків ОСОБА_4 ОСОБА_6 ступенів № 29 в кількості 210,5 кв. м.», а відповідач (генпідрядник) зобов'язується прийняти виконану належним чином роботу та оплатити її.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що прийом виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту прийому передачі результати виконаних робіт, який підписується сторонами після завершення субпідрядником об'ємів робіт згідно договору.

Відповідно до п. 2.2 договору загальна сума договору складає 221264,40 грн. Згідно з п. 2.5 договору протягом строку дії договору ціна є динамічною. Ціна може бути змінена за узгодженістю сторін.

Згідно з п.6.1. Договору оплата за виконану роботу здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача (субпідряднику) коштів після підписання актів прийому виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що за умови, якщо оплата за поставлений товар відбувається за державні кошти або кошти міського бюджету, оплата за товар здійснюється після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника за даний вид витрат.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивач виконав визначені в договорі роботи загальною вартістю 220706,10 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками підприємств позивачем та відповідачем довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, а саме:

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за листопад 2013 року № 001.16ф1-02-1-1-2 від 04.11.2013р. на загальну суму 52544,83 грн. та актом № 001.16ф1-02-1-1-2 від 04.11.2013р. на загальну суму 52667,60 грн. (т. 1, а.с. 62-65);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за листопад 2013 року № 001.16ф1-02-1-1-2 від 11.11.2013р. на загальну суму 52544,83 грн. та актом № 001.16ф1-02-1-1-2 від 11.11.2013р. на загальну суму 52677,60 грн. (т. 1, а.с. 55-58);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за листопад 2013 року № 001.16ф1-02-1-1-2 від 21.11.2013р. на загальну суму 52544,83 грн. та актом № 001.16ф1-02-1-1-2 від 21.11.2013р. на загальну суму 52677,60 грн. (т. 1 а.с. 48-51);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за листопад 2013 року № 001.16ф1-02-1-1-3 від 28.11.2013р. на загальну суму 58653,44 грн. та актом № 001.16ф1-02-1-1-3 від 28.11.2013р. на загальну суму 58807,20 грн. (т. 1, а.с. 41-44);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за листопад 2013 року № 001.16ф1-02-1-1-4 від 29.11.2013р. на загальну суму 4418,17 грн. та актом № 001.16ф1-02-1-1-4 від 29.11.2013р. на загальну суму 4424,40 грн. (т. 1 а.с.34-37).

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотання відповідача судом призначено судову будівельно-технічну експертизу по справі.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2015р. № 676 експертом встановлено, що:

розбіжність в площі між фактично встановленими віконними блоками та зазначеній в актах форми КБ-2в, відсутня;

обсяги фактично виконаних робіт на обєкті Капітальний ремонт фасаду із заміною віконних блоків ОСОБА_4 ОСОБА_6 ступенів № 29, відповідають обсягам, зазначеним в актах форми КБ-2в на загальну суму 221264,40 грн., які складені субпідрядною організацією ПП Ниветра;

розрахунки вартості фактично виконаних робіт по обєкту, яка наведена в зазначених актах, проведені у відповідності до вимог державних будівельних норм;

звітна документація - акти форми КБ-2в та довідки № КБ-3 за наведеними розрахунками (розцінками) відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

площа віконних блоків, на які вказано під час натурного обстеження, складає 210,5 кв.м, що відповідає площі, зазначеній в договорі № 01-11/13 від 01.11.2013 та актах форми КБ-2в, підписаних замовником робіт КГП Союзрембуд та підрядником ПП Ниветра.

Крім того, як встановлено господарським судом першої інстанції ОСОБА_4 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29 ОСОБА_4 міської ради Полтавської області у своїх пояснення підтвердила про повне виконання робіт на обєкті Капітальний ремонт фасаду із заміною віконних блоків ОСОБА_4 ОСОБА_6 ступенів № 29 (т. 1 а.с.115).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем робіт та їх загальна вартість 220706,10 грн.

За вказані роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 125000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 153 від 28.08.2014р. на суму 120000 грн. та платіжним дорученням № 242 від 29.10.2014р. на суму 5000 грн. (т. 1 а.с.28, 29).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов укладеного договору складає 95706,10 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 02.06.2014р. №02/06/2, в якій просить сплатити заборгованість за надані послуги згідно з договором про виконання робіт від 01.11.2014р. (т. 1, а.с. 159-161). Факт направлення даної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.06.2014р. (а.с.159,160).

08.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 08/12 про сплату боргу (т.1 а.с.157).

Позивачем направлено претензію вимогу від 05.03.2015р. №05/03 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується квитанцією про направлення з описом (а.с.31-33).

Як вбачається з матеріалів справи, вартість вказаних робіт повністю оплачена підряднику - КГП Союзрембуд за платіжними дорученнями від 18.06.2014р. №1, 2 (т. 1 а.с.115-117).

Відповідач заборгованість за виконані роботи позивачу не відшкодував, тому вважаючи свої права порушеними ПП «Ниветра» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з КГП «Союзрембуд» суми основної заборгованості, інфляційних втрат та річних.

03.11.2015р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення, яким позов задоволено повністю з підстав, зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Відповідно до п.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 6 ст. 882 ЦК України, встановлено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Однак під час прийняття виконаних підрядних робіт позивач актів про виявлені недоліки не складав, про наявність цих недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю (відповідачу) не повідомляв.

Отже, в даному випадку матеріалами справи повністю підтверджено виконання сторонами своїх зобовязань за договорами підряду: позивачем роботи виконані, а відповідачем зазначені роботи прийняті та оплачені за цінами, узгодженими сторонами, що підтверджується підписаним сторонами актами виконаних підрядних робіт та відповідає вимогам ст. 854 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, відповідачем не було виконано належним чином умов укладеного між сторонами договору від 01.11.2013р. №01-11/13.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов договору від 01.11.2013р. №01-11/13 основної суми заборгованості, інфляційних та річних.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.3 договору за умови, якщо оплата за поставлений товар відбувається за державні кошти або кошти міського бюджету, оплата за товар здійснюється після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника за даний вид витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Як вбачається з матеріалів справи, листом Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 31.08.2015р. №01-14/4560 розрахунки з КГП «Союзрембуд» з місцевого бюджету по ОСОБА_4 ОСОБА_6 ступенів №29 були здійснені 18.08.2014р. (т. 1, а.с. 156). Крім того, дане підтверджується банківською випискою від 18.08.2014р. (т. 2, а.с. 43).

Таким чином, у відповідності до вищезазначеного пункту 6.3 договору та діючого законодавства, днем оплати за договором є дата перерахування коштів, тобто 18.08.2014р., отже розрахунок 3 % річних та інфляційних необхідно рахувати з 19.08.2014р.

Колегія суддів вважає за необхідне стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2133,70 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за договором від 01.11.2013р. №01-11/13.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач з метою захисту свого майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваних ним грошових коштів, належних до сплати кредиторові, правомірно просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимоги по стягненню 3% річних на користь позивача, однак в іншій сумі, оскільки строк оплати настав 18.08.2014р. Здійснивши перерахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що стягненню підлягає 3% річних у сумі 2133,70 грн.

А також, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат з огляду на наступне.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути заборгованість з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення інфляційних втрат. Однак, здійснивши за вказаних вище обставин перерахунок індексу інфляції, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла висновку, що стягненню підлягає сума у розмірі 47448,58 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, а саме в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 95706,10 грн. Однак не погоджується з загальною сумою інфляційних та 3% річних, у звязку з чим, в цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення, про задоволення апеляційної скарги та стягнення з відповідача на користь позивача 2133,70 грн. 3% річних; 47448,58грн. інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у справі № 917/1072/15 підлягає частковому скасуванню.

За вказаних обставин, підлягає перерозподілу в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір» та ГПК України і сума судових витрат, сплачена позивачем при поданні позову та стягнута рішенням суду першої інстанції. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.4 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2015р. у справі № 917/1072/15 змінити в частині стягнення 29727,70 грн. інфляційних, 4700,32 грн. 3% річних.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вул. Карла Маркса, буд.18, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; ідентифікаційний код 03332139) на користь Приватного підприємства "Ниветра" (вул. 29 Вересня, буд. 18-А, офіс 34, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 36093168) 95706,10 грн. основного боргу, 47448,58 грн. інфляційних, 2133,70 грн. річних.»

Стягнути з ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вул. Карла Маркса, буд.18, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; ідентифікаційний код 03332139) на користь Приватного підприємства "Ниветра" (вул. 29 Вересня, буд. 18-А, офіс 34, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 36093168) судовий збір у розмірі 2906,91 грн. за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства "Ниветра" (вул. 29 Вересня, буд. 18-А, офіс 34, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 36093168) на користь ОСОБА_3 госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд" (вул. Карла Маркса, буд.18, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; ідентифікаційний код 03332139) 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складений 06.04.2016р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко