Постанова № 56971629, 05.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р. Справа№ 910/30189/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Ропій Л.М.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Шлей І.О.

від відповідача Зуб'юк О.А.

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна

компанія"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 13.01.2016 року

у справі № 910/30189/15 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельний дім "Євротрубпласт"

до Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна

компанія"

про стягнення заборгованості у розмірі 430892 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 року припинено провадження у справі № 910/30189/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 145000 грн. 00 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" (03035, м.Київ, вул. Сурікова, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська обл., місто Рубіжне, вул. Трудова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33090871) заборгованість у розмірі 230000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 6322 (шість тисяч триста двадцять дві) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. та судовий збір у розмірі 5719 (п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 13.01.2016 року у справі №910/30189/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 року у справі №910/30189/15 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 05.04.2016 року.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 20.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (Продавець) та філією "Іршанський гірничо - збагачувальний комбінат", що діє від імені Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія", (Покупець) було укладено Договір № ВТ 305-09/3, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених даним Договором передати у власність Покупця: 22.21.2 Труби, трубки, шланги та фітинги до них пластмасові труби (труби ПЕ): 22.21.21-53.00: Труби, трубки та шланги жорсткі з полімерів етилену (код: 22.21.21.-53.00: згідно ДК 016:2010), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума цього Договору складається з вартості всіх партій товару переданих відповідно до умов цього Договору та складає 2415200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 402533 грн. 33 коп., яка є акцептованою внаслідок проведення процедури відкритих торгів.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватися Покупцем з відстроченням платежу на термін не менше 15 банківських днів з дня отримання товару та підписання видаткової накладної, відповідно до виставленого рахунку - фактури, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату відвантаженого товару сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2015 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.11.1 Договору)

Специфікацією № 2 до Договору №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року Сторони визначили найменування товару, марку, одиниці виміру, кількість, ціну.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №ЕТП КЛ2506/008 від 25.06.2015 року на суму в розмірі 497204 грн. 40 коп., проте Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму в розмірі 80 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за період з 19.10.2015 р. 26.10.2015 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначав, що Відповідачем всупереч умовам Договору не була здійснена оплата за вказаний Товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" в розмірі 417 204 грн. 40 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" пеню у розмірі 13 687 грн. 64 коп.

06.10.2015 року Позивачем був надісланий на адресу Відповідача лист №6242/2015 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар, що підтверджується фіскальним чеком від 06.10.2015 р., рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 13.10.2015 р. уповноваженій особі підприємства Відповідача, проте залишений без відповіді і виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Внаслідок укладення Договору № ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони домовились, що поставка товару буде здійснюватись партіями. Сторони погодили, що поставка (приймання-передача) партії товару від Продавця до Покупця буде здійснюватись за видатковими накладними Продавця. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент передачі Товару та підписання відповідної видаткової накладної. Відповідач прийняв товар, але в встановлений договором термін(не менше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів) не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №ЕТП КЛ2506/008 від 25.06.2015 року на суму в розмірі 497204 грн. 40 коп., проте Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму в розмірі 80 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за період з 19.10.2015 р. 26.10.2015 р.

Крім того, до звернення Позивача до суду першої інстанції з вказаним позовом 25.11.2015 року, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку, Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар за Договором №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року на суму в загальному розмірі 42204 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №11225 від 20.11.2015 р., №11258 від 23.11.2015 р., №11352 від 25.11.2015 р.

Після звернення Позивача до суду першої інстанції з вказаним позовом 25.11.2015 року, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку, та порушення провадження у справі №910/30189/15 Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар за Договором №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року на суму в загальному розмірі 145000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №11451 від 27.11.2015 р., №11477 від 30.11.2015 р., №12274 від 14.12.2015 р., №12441 від 17.12.2015 р., №12633 від 21.12.2015 р., №12707 від 23.12.2015 р., №12945 від 29.12.2015 р., №13053 від 30.12.2015 р.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату Державним підприємством "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" 145000 грн. 00 коп. на виконання умов Договору №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року після звернення Позивача до суду з вказаним позовом 25.11.2015 року та порушення провадження у даній справі, Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо припинення провадження у справі №910/30189/15 в частині стягнення 145000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами. Також, у зв'язку з відсутністю існування предмета спору між сторонами до порушення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 42204 грн. 40 коп., слід відмоввити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" про стягнення з Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" заборгованості за Договором №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року у розмірі 42204 грн. 40 коп.

Оскільки звернення Позивача із відповідною позовною заявою до суду відбулося 25.11.2015 року, Господарський суд м. Києва дійшов правомірного висновку щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 145000,00 грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 42204,40 грн.

Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" за Договором №ВТ 305-09/3 від 20.04.2015 року становить 230000 грн. 00 коп., що також підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" від 12.01.2016 року.

Несвоєчасне подання позивачем платіжного документа про сплату заборгованості не може бути підставою для зміни рішення суду.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" в розмірі 230 000 грн. 00 коп.

Отже, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 230000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 23.10.2015 р. по 18.11.2015 р. у розмірі 13687 грн. 64 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату відвантаженого товару сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок пені, у зв"язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв"язку з невірним розрахунком Позивача.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року). За таких підстав, оскільки Відповідачем 23.10.2015 року була здійснена часткова оплата за отриманий товар, прострочка Відповідача на суму 447204 грн. 40 коп. почалась з 24.10.2015 р., також Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар 26.10.2015 р., а тому прострочка Відповідача на суму в розмірі 417204 грн. 40 коп. почалась з 27.10.2015 р. Крім того, умовами Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату відвантаженого товару сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, проте Позивачем в порушення умов вказаного Договору нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки.

Отже, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня лише в розмірі 6322 грн. 81 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 24.10.2015 року по 18.11.2015 року, визначений Позивачем, оскільки прострочка Відповідача в даному випадку почалась з 18.07.2015 року.

Таким чином, з Державного підприємства "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 230000 грн. 00 коп., пеня у розмірі 6 322 грн. 81 коп.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Сплата відповідачем заборгованості після рішення суду першої інстанції не може бути підставою для зміни законного та обґрунтованого рішення.

В мотивувальній частині рішення судом першої інстанції було допущено описку щодо строку дії договору № ВТ305-09/3, яка може бути виправлена в порядку статті 89 ГПК України.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 року у справі №910/30189/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/30189/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Л.М. Ропій