Ухвала суду № 56965592, 06.04.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

06.04.16

Справа №2/489/46/15

УХВАЛА

06 квітня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та відновлення межі, третя особа без самостійних вимог Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Предметом первісного позову є витребування від відповідача земельної ділянки площею 0,0040 га., яка відноситься до земельної ділянки по адресу 10 Лінія, 68 та належить ОСОБА_3, зобовязання відповідача відновити межі суміжних земельних ділянок по вул. 10 Лінія, 68 та 10 Лінія, 70 в м. Миколаєві у відповідності до межових знаків з урахуванням координат земельних ділянок та утриматися від порушення принципу добросусідства, стягнення з відповідача на її користь 15000 грн. моральної шкоди та судових витрат.

Поданою 04 квітня 2016 р. до суду заявою уточненням до позову позивачка виклала пункт другий позовних вимог в інший редакції та розширила вимоги, зокрема просила відповідача внести зміни до державного земельного кадастру щодо відстані 0,7 м. проходження спільної межі від стіни житлового будинку літ. Ю, визнати що межі між суміжними земельними ділянками проходить на відстані 0,7 м. рівною лінією від стіни житлового будинку літ. Ю, зобовязати відповідача встановити тверду межу між суміжними земельними ділянками, поклавши витрати на нього та зобовязати усі дії погоджувати із нею. Доповнила позовні вимоги вимогою про визнання судом лощі земельної ділянки по вул. 10 Лінія, 70 становлять певні абсолютні значення та те, що площа земельної ділянки дорівнює 873,936 кв.м., що відповідає 870 кв.м. приватизованої відповідачем ділянки.

В судовому засіданні позивачка з представником просили прийняти уточнення до позову до розгляду.

Представник відповідача заперечував.

Суд, враховуючи що справа перебуває на стадії розгляду по суті, а вказані уточнення змінюють предмет позову, що дозволено позивачу робити до початку розгляду справи по суті, вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 30 ЦПК України законні підстави для прийняття до розгляду вказаних уточнень відсутні. Доводи представника позивача про те, що вказані уточнення є розшифровкою первісних вимог не відповідають змісту первісних вимог так і наведених уточнень.

Керуючись ст. 30 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийняття до розгляду уточнення позовної заяви ОСОБА_3, яке було подане до суду 04 квітня 2016 р.

Суддя Д.Г. Губницький