Вирок № 56965584, 04.04.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.04.2016

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Справа № 1-кп/489/173/16

04.04.2016 р. м. Миколаїв

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Миколаєва в складі головуючого судді - Семерей М.Ф.

суддів - Крутія Ю.П., Захарченко Д.В.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

за участю прокурора - Толочко А.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який має на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого:

-25.05.1995 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ст. 42 КК України (в ред.. 1960 року) до 5 років позбавлення волі, звільнений 02.11.1999 року по відбуттю покарання;

-21.05.2000 року цим же судом за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31.07.2001 року згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.07.2001 року відповідно до п. б ст. 3 Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 року;

-25.12.2001 року цим же судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

-24.12.2003 року цим же судом за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 02.01.2006 року по відбуттю покарання;

-21.09.2009 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 23.01.2015 року по відбуттю покарання,

який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, Білорусь, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, раніше судимого:

-31.01.1991 року Бахчисарайським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 206, ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-16.04.1993 року Бахчисарайським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 215-3, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі, звільнений 01.07.1999 року по відбуттю покарання;

-01.02.2000 року Бахчисарайським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі, звільнений 25.11.2004 року по відбуттю покарання;

-12.01.2006 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194, ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02.10.2015 по відбуттю строку покарання;

який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_9,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.11.2015 року близько 03:00 години мешканець м. Миколаєва ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 перебували по вул.. Приінгульській, 247, с. Христофорівка Баштанського району Миколаївської області у домоволодінні ОСОБА_2, якого знає ОСОБА_3

Перебуваючи в одній із кімнат указаного домоволодіння, діючи умисно, з метою заволодіння майном ОСОБА_2, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком в області підборіддя ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_3 вимагав у ОСОБА_2 віддати гроші або інше майно але останній у цьому відмовив.

Далі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за мовчазною згодою між собою, діючи умисно, з метою заволодіння майном потерпілого, взяли в руки кожен по одному ножу, леза яких приставили до тулуба ОСОБА_2 і почали погрожувати вбивством останньому в разі не надання їм наявних у потерпілого грошей. При цьому ОСОБА_2 відмовив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні їхніх вимог.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 продовгуватим деревяним предметом, схожим на палицю, почав наносити множинні легкі удари по голові ОСОБА_2, вимагаючи в останнього віддати гроші. У цей час ОСОБА_3, із метою виявлення грошей ОСОБА_2, почав обшукувати будинок, внаслідок чого в одній із кімнат виявив та заволодів мобільним телефоном «Samsung SGH-C100-300» ІМЕІ 353588006134560 б/у вартістю 300 гривень із сім картою оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, мобільним телефоном «Samsung» б/у (точну модель телефону не встановлено) вартістю 250 гривень із сім картою оператора «Лайф» вартістю 25 гривень, акумулятором до мобільного телефону (марку та модель не встановлено) вартістю 45 гривень.

Після цього, ОСОБА_2 повідомив, що гроші знаходяться в літній кухні і ОСОБА_3, приставивши до спини потерпілого ніж, вивів його із будинку.

У цей час ОСОБА_4, залишившись у будинку, обшукував інші кімнати, з метою знайти гроші ОСОБА_2, внаслідок чого в одній із кімнат виявив та заволодів 4 кг замороженого козиного мяса вартістю 50 грн. за 1 кг. На загальну суму 200 гривень, чотирма 1,5-літровими пляшками з козиним молоком, вартістю 10 гривень за 1 л. на загальну суму 60 гривень, упаковкою поліетиленових пакетів 100 шт. загальною вартістю 19 гривень, 2 рушниками вартістю 20 гривень за 1 шт. на загальну суму 40 гривень, 1 парою тканинних рукавиць, вартістю 10 гривень, наручним механічним годинником із надписом «Командирські», вартістю 100 гривень, грошима купюрами по 500, 200 та 100 гривень на загальну суму 9000 гривень. Дали ОСОБА_4 вказане майно поклав у велику сумку та вийшов на подвіря, де знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_3, перебуваючи на подвір'ї перед домом, за спиною у ОСОБА_2 і притримуючи його за одяг, вимагаючи у потерпілого гроші, наніс останньому в область задньої підпахвової лінії зліва на рівні 10-го міжребер'я 1 удар зазначеним вище ножем. Далі ОСОБА_2 почав чинити опір ОСОБА_3 та кликати на допомогу. Намагаючись вирватися від напарника, ОСОБА_2 та ОСОБА_3м. впали на землю і між ними завязалася боротьба, в ході якої потерпілий перехопив ніж ОСОБА_3 та наніс йому два удари ножем в область правого стегна. У цей час ОСОБА_3 попросив ОСОБА_4 допомогти тримати ОСОБА_2, але останній вирвавшись від них, почав рухатися до сусіднього домоволодіння та кликати на допомогу.

Після цього ОСОБА_4 сказав ОСОБА_3, що треба тікати і вони разом із зазначеним майном покинули місце події.

У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 10047 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що вину він визнає частково, та що у м. Миколаєві на Сортировці він познайомився з ОСОБА_4 та попросив його допомогти забрати речі та гроші за роботу у с. Христофорівці у потерпілого ОСОБА_2 Вони викликали таксі та приїхали до вказаного села пізно вночі. Прийшли до ОСОБА_2 та він сказав йому щоб він давав розрахунок, що таксі чекає. Зайшов таксист поторопив їх. Потім Мінасян сказав, що речі його комусь віддав. Він ударив потерпілого один раз, після чого він сказав, що гроші віддасть, що вони у погребі. Він стояв копався біля дверей. Потім він відчув удар ножем, можливо він також наніс йому удар, але тому що хотів забрати ніж. Він не бачив як ОСОБА_4 ходив по кімнатах потерпілого та шукав речі. В його присутності ОСОБА_4 майно, гроші, речі від потерпілого не вимагав, насильницьких дій не вчиняв. Він пішов до таксі, потім прийшов ОСОБА_4. Вони повернулись на Сортировку в м. Миколаїв на тому таксі на якому приїхали, він поїхав до ЛШМД. Події відбувались у дату та час зазначені в обвинувальному акті. Коли він відїжджав від потетпілого то взяв один телефон у потерпілого, це чув водій таксі та ОСОБА_4. ОСОБА_4 клав до таксі якийсь пакунок, що то були речі, йому не відомо.

Також пояснив, що ОСОБА_2 він знає з 10.05.2012 року. Він попросив у ОСОБА_2 700 гривень але яку конкретно суму він йому заборгував він не знає. Коли вони приїхали до нього ножів та палок у них не було. На місці події вони були приблизно 5 хвилин. Удар ОСОБА_2 він наніс в область щелепи. ОСОБА_4 у його присутності ударів потерпілому не наносив. Де був ОСОБА_4 коли між ним та потерпілим виникла бійка він не знає. Потерпілий наніс йому удар ножем кухонним з мяким гнучким лезом. Рукоятку ножа він не брав, можливо він наніс удар потерпілому під час бійки. Поранень на руці у нього не було. Знаходячись у будинку потерпілого ніяких речей він не брав.

ОСОБА_4 йому був потрібен, щоб забрати свої речі у потерпілого, речей було достатньо. ОСОБА_2 погоджувався віддати йому речі та гроші.

Його затримали у лікарні, ОСОБА_4 затримали після нього, коли сааме не відомо йому.

До поїздки до потерпілого з ОСОБА_4 він був знайомий пару днів, запропонував поїхати саме він. Він не погрожував вбити потерпілого, ОСОБА_4 у його присутності також цього не робив.

Цивільний позов прокурора визнає повністю, цивільний позов потерпілого не визнаю.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що вину він не визнає, та що з ОСОБА_3 він познайомився на вокзалі в м. Миколаєві, який йому розповів, що працював у фермера та той заборгував йому гроші. Він викликав таксиста та вони поїхали до с. Христофорівки. Вони вийшли та пішли до потерпілого, він вийшов через 5 хвилин покурити та почув крики. Коли вони повернулись до м. Миколаєва він відвіз ОСОБА_3 до лікарні. В вечорі його затримали. Пакунок він видав працівникам міліції там був телефон, рушники та інші речі. Це був пакунок, що стояв біля калитки потерпілого, він його забрав. Коли вони повертались ОСОБА_3 сказав, що потерпілий, шпирнув його ножем.

Потерпілому він не погрожував та ударів йому по голові не наносив. По кімнатах потерпілого він не ходив, речей не шукав, коли він брав пакунок він не знав, що там знаходиться. Коли вони заходили до будинку потерпілого пакунку біля калитки не було, звідки він там появився він не знає. В пакунку були речі, мясо, молоко, телефон, рушники. Мясо та молоко він віддав таксисту. Чому він взяв цей пакунок пояснити не може.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 20 на 21.11.2015 року о 02:30 годині ночі повільно проїхала машина, зупинилась і він почув розмову. У дворі близько 02:40 години він почув шорох, вийшов у двір та побачив ОСОБА_3 який мив руки та сказав, що вони проїздом, попросив нагодувати і він погодився. Коли вони зайшли в дім ОСОБА_3 став говорити про борг, він став йому заперечувати, що він перед ним повністю розрахувався. Ніяких речей ОСОБА_3 в його помешканні не було. Потім зайшов таксист, і спросив ви ще довго та сказав, що чекає на обвинувачених в машині. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були дуже агресивні, вони погрожували йому, вбивством. ОСОБА_3 ударив його в обличчя, ОСОБА_4 постійно бив по голові і питав де гроші і наніс йому по голові близько 80-90 ударів. ОСОБА_4 ходив по кімнатах, щось брав з холодильника, шукав гроші в помешканні.

ОСОБА_4 бив його по голові лакірованою палкою від частини столу. ОСОБА_3 ударив його в щелепу кулаком. Було два ножа один його, один їх. ОСОБА_4 тримав ніж з білою ручкою. Гроші були в деревяному ящику в іншій кімнаті. ОСОБА_4 потім пішов у машину.

Потім ОСОБА_3 вивів його, погрожуючи ножем, на подвіря. На подвірї він став вириватись. На допомогу ОСОБА_3, прийшов ОСОБА_4 і став допомагати його утримувати і ОСОБА_3 ударив його ножем в плече потім під ребро. Коли його ОСОБА_4 відпустив і пішов геть. Він тоді зламавши клинок ножа який держав ОСОБА_3, наніс йому удар по тулубу клинком ножа, вирвався і втік за кут будинку та став просити про допомогу.

ОСОБА_3 пішов по кімнатах та приніс телефонии, потім пішов ОСОБА_4 по кімнатах. Він бачив як ОСОБА_4 ніс пакунок в якому зверху він бачив пляшку молока, що там ще було йому не було відомо.

Ножами йому погрожували обидва.

Цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди, моральної шкоди та витрат на лікування підтримує у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що точної дати він не памятає, наприкінці місяця його викликали на Сортировку на залізничному вокзалі, двоє чоловіків сіли до нього в машину. Коли приїхали на місце, зайшли до будинку, були відсутні 40 хвилин. Він зайшов до будинку та попросив господаря поквапити чоловіків. За 20 хвилин вийшли обвинувачені, сіли в машину. При повороті на Баштанську трасу ОСОБА_4 сказав, що його поранили. Дорогою він запитав про гроші за поїздку, вони сказали, що по приїзді розрахуються. Кинули йому телефон «Самсунг», але він сказав, що вони йому винні 1200 гривень за поїздку. На вокзалі вони віддали йому дві пляшки молока. Наступного дня його викликали до правоохоронних органів.

Він зрозумів, коли вони їхали до потерпілого, що чоловік їм винен гроші, що вони їдуть забирати борг.

Коли він заходив до будинку потерпілого, то обвинувачені з ним спілкувались спокійно. Криків він не чув.

Машину було викликано через базу оператора, що вбачається з повідомлення від ФОП Литвиненко (служба таксі Економна) від 09.02.2016 року про виклик служби «Таксі Економне» 21.11.2015 року.

Беручи до уваги покази обвинувачених, потерпілого, свідка які не суперечать фактичним обставинам справи в місті та часі вчинення злочину. Обвинувачені не заперечували що приїхали забрати борг, що вони знаходились в помешканні потерпілого певний час і вимагали повернути речі та борг. Обвинувачені не визнали що били потерпілого в його помешканні. ОСОБА_4 заперечував проти того, що він бив по голові потерпілого, також не визнав, що відшукував у помешканні речі, гроші. Не зміг пояснити чому він взяв на подвірї пакет з речами та продуктами потерпілого і хто його туди поклав. Також обвинуваченні не визнали заволодіння грошима потерпілого..

ОСОБА_3 не заперечував проти крадіжки телефону у ОСОБА_2, не заперечував, що між ними була бійка в ході якої він наносив потерпілому ОСОБА_2 удари по обличчю та нанесення тілесного ушкодження потерпілому ножем в результаті того, що хотів забрати ніж у нього, яким потерпілий ОСОБА_2 наніс тілесне ушкодження ОСОБА_3, тобто, стверджував, що то були дії захисту.

Фактично ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні не визнали.

На думку суду їх вини доведена наступним, так, покази потерпілого узгоджуються з письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні і спростовують покази обвинувачених.

Так потерпілий ОСОБА_2 в своїй заяві просить прийняти заходи до встановлення двох невідомих осіб, які разом з ОСОБА_3 у ніч на 21.11.2015 року біля 02:40 годин увірвались до його будинку в с. Христофорівка, напали на нього, різали ножем та вимагали гроші, після чого коли він чинив опір та ножем під час самозахисту поранив ОСОБА_8 вони усі втекли, заволодівши його майном;

Місце злочину було оглянуто, що вбачається з протоколу огляду місця події від 21.11.2015 року оглянуто домоволодіння № 247 по вул.. Приінгульській в с. Христофорівка Баштанського району, а саме сарай, двір, дім у якому на столі виявлено два кухонних ножа: перший ніж має пластикову рукоятку білого кольору, лезо якого металеве заточене з одного боку, другий має рукоятку що обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору, лезо відсутнє. Вказані ножі було вилучено та поміщено у пакети, що були опечатані та підписані. Також в ході огляду автомобілю НОМЕР_1 у багажному відділенні виявлено та вилучено сорочку з клітчастим візерунком з плямою бурого кольору, футболку синього кольору з плямою бурого кольору, штани чоловічі темного кольору, светр вязаний зеленого кольору, вказані речі належать ОСОБА_2 Речі вилучено та поміщено у полімерні сейф-пакети, опечатані та підписані у встановленому законом порядку.

Тяжкість, характер спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень підтверджено висновком судово медичної експертизи № 03/01 від 13.01.2015 року у якій зазначено, що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої плевральної порожнини, яке ускладнилося тотальним лівостороннім пневмотораксом, пролабуванням у рану лівої легені та посттравматичною нижньо-дольовою лівосторонньою пневмонією. За критерієм небезпеки для життя вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Транспортний засіб на якому приїжджали обвинувачені в с. Христафорівка - TOYOTA Karina 2 з реєстраційним номером ВЕ 3826АТ сірого кольору була оглянута і у якій виявлено дві плями бурого кольору які вилучені, що відображено в протоколі її огляду. .

Вилучені плями бурого коляру згідно висновку експерта № 4 від 08.01.2016 року з якого вбачається, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. На сорочці, наданій на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени В і Н системи АВО, походження якої не виключається від особи групи В з супутнім антигеном Н, у тому числі від ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах на речовому доказі та походження її від осіб з групами В з ізогемаглютиніном анти-А, як з супутнім антигеном Н та і без нього та О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, у тому числі від ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої, виявлений антиген Н системи АВО. Висловитися категорично про групову приналежність крові в плямах на речовому доказі на підставі виявлення лише одного антигена Н не є можливим. Проте, дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В у тому числі від ОСОБА_2

Постановою слідчого від 09.02.2016 року сорочку, футболку, яка належить потерпілому ОСОБА_2 визнано речовим доказом як річ яка має на собі сліди злочину та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС.

В ході досудового слідства досліджені зразки крові Манісяна, ОСОБА_4, ОСОБА_3, що вбачається з висновку експерта № 5 кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО.

Кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО.

На футболці, наданій на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлений антигени Н, а в об.№2 сумісно з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Висказатися про групову належність крові, при виявлені лише одного антигену Н, не є можливим. Але данні серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи /осіб/ з групою О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (для яких антиген Н є основним), в тому числі від ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 6 від 08.01.2016 року кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. На шортах, наданих на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи з групою В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 При змішені крові, її походження не вилучається від осіб з групами: В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н і О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Постановою від 09.02.2016 року штани та шорти, які належать обвинуваченому ОСОБА_3 визнано речовими доказами як речі які несуть на собі сліди злочину та передані на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС.

Згідно висновку експерта № 7 кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім геном Н ізосерологічної системи АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім геном Н ізосерологічної системи АВО.» Висновок експерта №5 від 08.01.2016р./. На самовязаній жилетці, наданій на експертизу, знайдена кров людини при алогічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, юдження крові не виключається від особи /осіб/ з групою А з ізогемаглютиніном -В з супутнім антигеном Н і виключається від ОСОБА_4 та ОСОБА_3

При змішувані крові, її походження не виключається від осіб з групами: А з емаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н і О з ізогемаглютинінами анти-А і -В, в тому числі від ОСОБА_2. затися про присутність або відсутність антигену В в досліджуємому обєкті не є можливим в виду неусувного впливу контролю предмето-носія до даного обєкту.

Постановою від 09.02.2016 року самовязану жилетку, яка належить потерпілому ОСОБА_2 визнано речовим доказом та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС. Постановою від 09.02.2016 року рушник, пара печаток з тканини та упаковка поліетиленових пакетів, мобільний телефон «Samsung SGH-C100-300» ІМЕІ 353588006134560 визнано речовим доказом та передано на зберігання ОСОБА_2 Постановою від 09.02.2016 року штани синього кольору, які належать потерпілому ОСОБА_2 визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС. Постановою від 09.02.2016 року пакунок із змивами крові з автомобіля TOYOTA Karina 2 визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС.

Постановою від 09.02.2016 року кухонний ніж з білою рукояткою визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС. Постановою від 09.02.2016 року штани та шорти, які належать обвинуваченому ОСОБА_3 визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС.

Згідно висновку експерта № 804 від 08.12.2015 року кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Згідно висновку експерта № 805 від 08.12.2015 року кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Згідно висновку експерта № 803 від 08.12.2015 року кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО.

Зазначені експертизи №№ 803,804 від 08.12.15р. та експертизи №№4,5,6 від 08.01.2016р. суд навів у вироку як такі, висновки яких не суперечать фактичним матеріалам справи.

При проведенні слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 13.01.2016 року він детально розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими, що було зафіксовано на ДВД диску та долучено до матеріалів судового провадження в якості доказу.

З висновок експерта № 108 від 16.01.2016 року вбачається, що руківя, вилучене 21.11.2015 року при проведенні огляду місця події за фактом розбійного нападу за адресою: вул. Приінгульська, 247, с. Христофорівка Баштанського району та клинок ножа, вилучений 13.01.2016 року під час проведення слідчого експерименту, раніше складали єдине ціле. Постановою слідчого рукоятка ножа та лезо ножа визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Баштанського РВ УМВС. Приведений висновок криміналістичної експертизи підтверджує покази потерпілого, що ніж був зламаний в процесі боротьби потерпілого з ОСОБА_3. ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 тілесне ушкодження вже після зламу ножа безпосередньо його клинком.

Оцінюючи докази які дослідженні в судовому засіданні суд, вважає що вина ОСОБА_3, ОСОБА_4 доведена в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що кваліфікується за ч. 4 ст. 187 КК України.

Поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу невизнання ним частини обставин скоєння кримінального правопорушення, та невизнання вини та обставин скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 суд оцінює критично як мету уникнення покарання за вчинений злочин, маючи намір заплутати суд та перешкодити встановленню істини у справі.

Крім того, їх покази не відповідають дійсним, обставинам справи, характеру скоєного злочину, повністю спростовуються показами свідка, потерпілого та матеріалами кримінального провадження.

Деякі розбіжності в показах допитаних не впливають на кваліфікацію кримінального правопорушення, міру покарання і судом не враховувались.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує, що ним скоєно злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, він ніде не працює, характеризуються негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в ОНД з 20.02.2007 року з діагнозом синдром залежності від алкоголю, раніше неодноразово судимий, за корисливі злочини.

Обставин, що обтяжують та помякшують покарання судом не встановлено.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину, обставини справи, характеристику обвинуваченого, суд з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

На думку суду саме така міра покарання буде достатня для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує, що ним скоєно злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, він ніде не працює, характеризуються негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.

Обставин, що обтяжують та помякшують покарання судом не встановлено.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину, обставини справи, характеристику обвинуваченого, суд з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

На думку суду саме така міра покарання буде достатня для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Процесуальні витрати на проведення експертиз покласти на обвинувачених в солідарному порядку.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави задовольнити у повному обсязі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди та витрат на лікування задовольнити матеріальну шкоду в сумі 10047,0 грн., затрати на лікування у сумі 4000,0 грн.

Враховуючи ступінь моральних страждань потерпілого від злочину, який тривалий час лікувався, було порушено його звичний спосіб життя, фізичні страждання які йому були спричинені злочином, суд вважає за можливе задовольнити в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, належного йому на праві власності.

Строк відбуття покарання обчислювати з 21.11.2015 р.

У строк покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього увязнення засудженого з 21.11.2015 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, належного йому на праві власності.

Строк відбуття покарання обчислювати з 21.11.2015 р.

У строк покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього увязнення засудженого з 21.11.2015 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Позов прокурора в інтересах держави задовольнити у повному обсязі на суму 1854,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку 1854,60 грн. на користь Баштанської центральної районної лікарні на р/р 35415001744250 УДКСУ у Баштанському районі, МФО 826013, код 01998354.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 10047,0 грн., витрати на лікування у сумі 4000,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку завдану ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50000,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 306,90 грн. на користь держави на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31118115700005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, КБК 24060300.

Речові докази: сорочку, футболку, самовязану жилетку, штани синього кольору що належать потерпілому ОСОБА_2, штани та шорти, що належать ОСОБА_3; пакунок із змивами крові з автомобіля TOYOTA Karina; кухонний ніж з білою рукояткою; рукоятку ножу та лезо ножа, що зберігаються у кімнаті речових доказів Баштанського РВ УМВС знищити.

Рушник, пара перчаток з тканини, мобільний телефон «Samsung SGH C100-300» ІМЕІ 353588006134560-залишити власнику ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 3 КПК України обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання, апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді