Рішення № 5696467, 30.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/28630.06.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Комспек" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукової фірми "ДСВ" про стягнення 66 039,14 грн.

Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача Михайлик Л.Г.

від відповідача Євтушенко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Комспек" звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукової фірми "ДСВ" на користь позивача 66 039,14 грн. заборгованості (48 000,00 грн. основного боргу, 6 271,72 грн. інфляційних нарахувань, 1 307,49 грн. трьох процентів річних та 10 459,93 грн. пені) за договором поставки.

Позовну заяву 12.05.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/286.

Відповідач надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що суму основного богу за поставлену продукцію сплатив позивачу в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову.

У звязку з повним погашенням відповідачем суми основного богу позивач подав до суду уточнення № 1 до позовної заяви та заявив про стягнення з відповідача 18 039,14 грн. заборгованості (6 271,72 грн. інфляційних нарахувань, 1 307,49 грн. трьох процентів річних та 10 459,93 грн. пені).

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 14 грудня 2007 року було укладено договір поставки № 1412/1 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобовязався поставляти вагонними партіями відповідачу передбачену договором щебеневу продукцію (далі продукція), а відповідач зобовязався приймати продукцію та оплачувати її на умовах договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 73 889,22 грн., що підтверджується накладними від 18.05.2008 № 18/05-4 на суму 37 187,14 грн. та від 20.05.2008 № 20/05-3 на суму 36 702,08 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування повної суми, яка складає ціну продукції, в безготівковій формі на банківський рахунок позивача. Повний розрахунок має бути здійснений відповідачем протягом десяти днів з моменту приймання-передачі продукції.

Згідно з п. 4.4 договору приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін.

Станом на день подання позовної заяви за поставлену згідно з умовами договору продукцію відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму у розмірі 25 889,22 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Отже, сума основного боргу відповідача за договором на день подання позовної заяви складала 48 000,00 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач свої зобовязання за договором своєчасно не виконав, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі викладеної норми та розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 6 271,72 грн. інфляційних нарахувань та 1 307,49 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату кожної партії товару, сплата якої передбачено п. 7.2 договору в розмірі 0,1% від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення платежу.

Оскільки пеня, яка розрахована відповідно до п. 7.2 договору, більша за пеню, розраховану за подвійною ставкою Національного банку України, до уваги береться розрахунок пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України.

За таким розрахунком позивача пеня за несвоєчасне виконання зобовязання становить 10 459,93 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на те, що відповідач у повному обсязі погасив суму основного боргу та його складне фінансове становище, зумовлене несплатою відповідачу заборгованості замовників, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 8 579,21 грн. заборгованості (6 271,72 грн. інфляційних нарахувань, 1 307,49 грн. три проценти річних та 1 000,00 грн. пені).

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також 660,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукової фірми "ДСВ" (юридична адреса: 03194, м. Київ, вул. Зодчих, 18/А, кв. 4, поштова адреса: 03164, м. Київ, вул. Булаховського, 5-В, код ЄДРПОУ 25640924, р/р 2600113906 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Києва, МФО 311528), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Комспек" (м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, офіс 2К01, код ЄДРПОУ 34288118, р/р 260062136 в ВАТ "Кредитпромбанк" м. Києва, МФО 300863) 6 271 (шість тисяч двісті сімдесят одна) грн. 72 коп. інфляційних нарахувань, 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 49 коп. три проценти річних, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 660 (шістсот шістдесят) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання: