Ухвала суду № 56960288, 05.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1368/16 Справа № 204/8591/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Ремеза В.А.

суддів Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний»

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2015 року та на додаткове рішення цього ж суду від 18 грудня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди спричиненої злочином, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ПАТ «Банк Фамільний» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди спричиненої злочином, посилаючись на те, що відповідач, у липні 2006 року маючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, який видається підприємством, та надає права або звільняє від обовязків, діючи умисно, знаючи, що відомості у довідці про заробітну плату на його імя, від 07.07.2006р., виданої ПП «Інтер ОСОБА_3», в якій було зазначено, що ОСОБА_2 працює на посаді водія-експедитора, та за період з 01.08.2005р. по 31.07.2006р. отримав заробітну плату в загальній сумі 22 900грн., не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 в ПП «Інтер ОСОБА_3» не працював, а також не був відображений у податковому розрахунку за формою № 1-ЛФ ПП «Інтер ОСОБА_3», за період з серпня 2005 року по 2006 рік.

ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне отримання кредиту та отримання кредитних коштів у розмірі 10 000грн. прибув у приміщення Дніпропетровського відділення ПАТ «Банк Фамільний», надав співробітникові вищезазначеного банку необхідні для отримання кредиту документи, серед яких знаходилась вказана довідка про доходи.

На підставі наданих документів між ТОВ «Банк Фамільний» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 681 від 12.07.2006р. про надання кредиту у розмірі 10 000грн. строком до 11.07.2007р.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у використанні завідомо підробленого документу, органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України. Своїми умисними діями відповідач завдав позивачу матеріальні збитки на загальну суму 12244,17грн.

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 28.04.2014р. було розглянуто кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, де останній визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3, ст. 358 КК України, та винесена ухвала про звільнення відповідача від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК України.

У результаті протиправних дій відповідача, позивачу було завдано матеріальну шкоду, яка станом на 01.05.2013р. складає 12244,17грн., у тому числі: загальна сума отриманих та непогашених на цей час кредитних коштів 6604,34грн., загальної суми плати за користування кредитом, яку банк мав отримати за користування кредитними коштами 5527,98грн., пені 111,85грн., а тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Фамільний» відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 18 грудня 2015 року стягнуто з ПАТ «Банк Фамільний» на користь держави судовий збір в сумі 243,60грн.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. виправлено описку в додатковому рішенні суду.

В апеляційних скаргах ПАТ «Банк Фамільний» просить вищезазначені рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2006р. між ТОВ «Банк Фамільний», правонаступником якого є позивач по справі ПАТ «Банк Фамільний», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 681 на надання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 10 000грн. на строк до 11.07.2007р.

Під час укладання кредитного договору, ОСОБА_2 надав представнику Банку необхідні для отримання кредиту документи, серед яких знаходилась довідка про доходи вихідний № 41 від 07.07.2006р., видана ПП «Інтер ОСОБА_3» на імя ОСОБА_2, із завідомо неправдивою інформацією, згідно якої ОСОБА_2 працює на посаді водія-експедитора, та за період з 01.08.2005р. по 31.07.2006р. отримав заробітну плату на загальну суму 22 900грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2014р., ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України, та кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358 КК України, припинено у звязку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністюособистим немайновим правамфізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимогі на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що звернувшись до суду, позивач просив стягнути з відповідача неповернуті за укладеним кредитним договором кошти як матеріальну шкоду в порядку ст. 1166 ЦК України, тоді як заявлена сума у розмірі 12244,17грн. яка складається з: суми отриманої та неповернутої суми за тілом кредиту в розмірі 6604,34грн., відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5527,98грн., пені 111,85грн., є грошовим боргом за договірними відносинами, тобто заборгованість відповідача перед позивачем повязана саме з неналежним виконанням умов укладеного кредитного договору, а тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, оскільки заявлена сума не є шкодою спричиненою відповідачем в розумінні статті 1166 ЦК України,і вказана обставина не є перешкодою для позивача у зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості у зв'язку з порушенням відповідачем умов укладеного кредитного договору, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Також не підлягає скасуванню і додаткове рішення по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Банк Фамільний» не сплачував судовий збір, посилаючись на те, що між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу порушення умов укладеного кредитного договору, а тому за таких обставин позивач не звільняється від сплати судового збору, у зв'язку з чим судом вирішено питання про стягнення судового збору за результатом розгляду справи по суті в порядку ст. 220 ЦПК України і додаткове рішення є законним та обґрунтованим.

Доводи ПАТ «Банк Фамільний» в апеляційній скарзі про те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, безпідставні, оскільки відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі, і оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем повязана саме з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, суд правильно прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заявленої суми в порядку ст. 1166 ЦК України оскільки підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди за ст. 1166 ЦК України є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим), і вказана обставина не є перешкодою для позивача у зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості у зв'язку з порушенням відповідачем умов укладеного кредитного договору.

Доводи ПАТ «Банк Фамільний» в апеляційній скарзі про те, що додаткове рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, безпідставні, та спростовуються наведеними обставинами про те, що фактично між сторонами виникли правовідносини з приводу неналежного виконання відповідачем умов укладеного кредитного договору, що не дає підстав позивачу для звільнення від сплати судового збору, а тому суд правильно вирішив питання про стягнення з позивача коштів в рахунок сплати судового збору за результатом розгляду справи в порядку ст. 220 ЦПК України.

Таким чином рішення суду та додаткове рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги ПАТ «Банк Фамільний» підлягають відхиленню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ПАТ «Банк Фамільний» відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2015 року та додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: