Ухвала суду № 56960007, 05.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/6672/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/634/К/16 ОСОБА_1

Категорія - 26 (III) Доповідач Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.,

за участі секретаря: Євтодій К.С.,

за участі: ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_3;

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5;

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у звязку з профзахворюванням,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_4, від імені та в інтересах якого діяла представник ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ПівнГЗК») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у звязку із чим висновком МСЕК від 15.09.2015 року йому було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 50% та визнано інвалідом третьої групи з 01 жовтня 2015 року безстроково.

Вважає, що у звязку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 275 600,00 грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 35 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ПівнГЗК» ставить питання про зміну рішення суду та зменшення суми відшкодування моральної шкоди позивачу враховуючи вимоги справедливості та розумності, посилаючись на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та, оскільки причиною його професійного захворювання є саме тривалий час роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів, саме його дії стали причиною професійного захворювання; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у шкідливих умовах на ВАТ «ПівнГЗК» (а.с.37-42), за висновком обласної МСЕК від 15.09.2015 року було встановлено 50% втрати професійної працездатності. та визнано інвалідом третьої групи, з 01.10.2015 року, безстроково.

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.08.2014 р. причиною професійного захворювання стало те, що в процесі виконання роботи він підпадав під дію шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, рівень яких перевищував гранично допустимі норми. (а.с.6-9).

Встановлені обставини справи сторонами не оспорювались.

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обовязків і повязане з виробництвом, і наявності у звязку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.08.2014 р. причиною професійного захворювання позивача стало те, що в процесі виконання роботи він підпадав під дію шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, рівень яких перевищував гранично допустимі норми.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача про добровільність виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем, не знімають з відповідача обовязку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обовязок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у звязку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих звязків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Разом з тим, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 35 000 гривень.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 35 000,00 гривень до 25 000,00 гривень.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,п.1ч.1 ст.309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_4 з 35 000 (тридцяти пяти тисяч) гривень до 25000 (двадцяти пяти тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: