Постанова № 56941515, 31.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року 810/1086/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Управління житлово - комунального господарства" до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Славутич Київської області у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №00002581501 від 20.09.2011 року та №00002591501 від 20.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем вказані податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно, оскільки ними позивачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату податків та зборів, проте, відповідно до приписів Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію», заборонено нараховування пені підприємствам, які реструктуризували свою заборгованість. Положення статті 5 вказаного закону передбачають, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів всіх рівнів.

Представник відповідача в поданих запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є прострочення позивачем строку сплати податкових зобов’язань й до нього застосовано штрафні санкції, а пеня не нараховувалась.

Представники сторін в судове засідання не прибули, проте надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

При розгляді даної справи Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.02.2016 року скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року і направив справу на новий розгляд у суд першої інстанції, вказавши, що судами попередніх інстанцій, висновок про правомірність визначення позивачу податкових зобов’язань у спірних сумах зроблено без встановлення обставин, які передували визначенню штрафів за податковими платежами. Також суд вказав на необхідність перевірки факту вчинення позивачем порушень, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства” зареєстровано Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 462355.

Згідно з пунктом 3.1 Статуту КП “Управління житлово-комунального господарства” (зареєстровано Виконавчим комітетом Славутицької міської рад 04.04.2001 року) головним завданням підприємства є:

- розвиток та утримання в належному технічному, санітарному і протипожежному стані житлового фонду, об’єктів соцкультпобуту, об’єктів спортивного призначення, життєвозабеспечуючих інженерних споруд і мереж;

- забезпечення всіх споживачів міста електричною енергією, питною водою, теплом встановлених параметрів і в необхідній кількості;

- відведення і очистка стічних і дощових вод.

КП “Управління житлово-комунального господарства” з метою виконання вимог вказаного Закону станом на 01.02.2007 року укладено 1 310 договорів на реструктуризацію з населенням міста Славутич Київської області на загальну суму 3 278 273, 14 гривень.

За результатами проведеної камеральної перевірки підприємства позивача, встановлено несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання збору за спеціальне використання води, що відображено в Акті від 20.09.2011 року №729/1501/31476318 та податкового зобов'язання по земельному податку, в Акті від 20.09.2011 №728/1501/31476318.

Відповідачем 20.09.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0002581501 та №0002591501, якими позивачу нарахований штраф у розмірі 59 951, 67 гривень за порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України по платежу за земельний податок з юридичних осіб та по платежу за спеціальне використання води.

Позивач вказує, що відповідач нараховуючи суми до сплати за земельним податком та спеціальним водокористуванням діяв неправомірно, оскільки не було правових підстав для винесення оспорюваних рішень, а нарахована пеня не підлягає сплаті, оскільки пряма заборона на нарахування встановлена у статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію».

Судом досліджено податкові розрахунки із збору за спеціальне водокористування, подані позивачем до податкової в період з 01.01.2010 по 29.04.2010 та з 30.04.2010 по 30.06.2010 включно, в яких позивач особисто нарахував суми до сплати в розмірах 16224,90 грн. та 10266,11 грн. за відповідні періоди.

З відомостей встановлених з податкових розрахунків із земельного податку за 2009 рік судом встановлено, що позивач зазначив до сплати 182726,87 грн., за 2010 рік – 179708,32 грн., 2011 рік – 181584,00 грн.

Відповідно до положень статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію», на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв,інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.

Вказану норму закону позивач зазначає як основний аргумент для скасування оспорюваних рішень відповідача.

Суд не погоджується з посиланням позивача на норму статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію» виходячи з наступного.

Предметом правового регулювання вказаного закону є правовідносини з подолання виниклої заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг і законодавець визначив процедуру погашення такої заборгованості шляхом створення спеціальної процедури погашення.

Плата за землю встановлюється Розділом ХІІ Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено платників такого податку та процедуру його сплати, а тому, посилання позивача на те, що у нього реструктуризовано борг й відсутній обов’язок зі сплати визначених платежів є невірним.

Суд наголошує на тому, що у КП «Управління житлово-комунального господарства» реструктуризованим є саме комунальний борг платників (громадян) комунальних послуг, а правовідносини щодо сплати земельного податку, не входять до категоріального апарату сплати комунальних послуг.

Розрахунок по сплаті позивачем земельного податку чітко вказує на виникнення прострочення, адже 30.11.2009 року позивач нарахував суму до сплати, а перший платіж надійшов 27.07.2010 року, чим прострочено платіж на 604 дні.

Із розрахунку штрафних санкцій вбачається, що нарахування сум до сплати за спеціальне використання води позивачем зроблено 19.08.2010, а 30.11.2010 відбулась сплата зобов'язання, чим прострочено платіж на 103 дні.

З вказаних розрахунків у позивача чітко прослідковується прострочення обов’язкових платежів, що призвело до виникнення заборгованості та накладення штрафних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що позивач виконав свій обов’язок по сплаті податкового боргу за спеціальне використання води на суму 1363,96 грн., сплативши 7922,71 грн. в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2014 №1088.

Посилання позивача на ту обставину, що йому відповідачем нараховано пеню є хибним розумінням позивача природи таких сум.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв’язку з викладеними вище нормами, суми, що нараховані позивачу є саме штрафними санкціями, а не пенею, оскільки з суми виниклої заборгованості з земельного податку та плати за спеціальне водокористування нараховано фіксовані 20 відсотків від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, доводи позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Комунальному підприємству "Управління житлово - комунального господарства" у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.