Ухвала суду № 56914355, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/177/16 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторії Олександрівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данівське» про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторії Олександрівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данівське» про визнання протиправними та скасування рішень. Свої вимоги мотивує тим, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторією Олександрівною, у порушення вимог чинного законодавства України, допущено подвійну реєстрацію прав оренди земельних ділянок. Крім того, зазначає, що державним реєстратором було протиправно зазначено у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно строк оренди земельних ділянок, а саме: 10 років, оскільки станом на 10.07.2015 (день проведення відповідної реєстрації прав на земельні ділянки) з 10 років строку договорів оренди землі від 19.05.2011 року минуло 4 роки 1 місяць та 21 день і, відповідно, залишок строку дії договорів становив 5 років 10 місяців 28 днів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

У 2006 році між ОСОБА_5 та КСП на приватній основі ім. Леніна було укладено договір оренди землі строком на 10 років, який 03.04.2006 року зареєстровано у Козелецькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за № 040685400484.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи-орендаря (а.с. 80-83).

Загальними зборами Колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна вирішено реформувати колективне підприємство на приватній основі ім. Леніна шляхом перетворення у ТОВ «Данівське» (протокол загальних зборів від 25.03.2006 № 1) (а.с.89).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.12.2006 припинено юридичну особу - Колективне підприємство на приватній основі ім. Леніна та 15.12.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Данівське» (а.с.92-94).

14.12.2007 року державним нотаріусом Козелецької районної державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її син ОСОБА_2 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, розміром 4,32 га у межах згідно з планом, для товарного сільськогосподарського виробництва, що належить спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Данівською сільською радою Козелецького району Чернігівської області від 09.01.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 501 (а.с. 86).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2007 року ОСОБА_2 23.10.2009 року були видані державні акти на право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами 0,4020 га та 2,1646 га, які розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3 (а.с. 41,53).

19.05.2011 року у зв'язку із припиненням діяльності юридичної особи - Колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна (орендаря) між ОСОБА_2 та ТОВ «Данівське» (правонаступником Колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна) укладено договори оренди землі на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами 0,4020 га та 2,1646 га, які розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3 (а.с.42).

З метою державної реєстрації вищевказаних договорів оренди землі, 10.07.2015 року ТОВ «Данівське» звернулось із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відповідним пакетом документів до Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області (а.с.36, 49).

Рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторії Олександрівни №№ 22779197, 22779228 від 10.07.2015 року проведено державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок, розташованих на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, за ТОВ «Данівське» на підставі договорів оренди землі від 19.05.2011 року, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Данівське», та внесено відповідні записи (№№ записів -10371753, 10371781) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 46, 59).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV (частина 2 статті 126 Земельного кодексу України).

Згідно статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів частини 2 статті 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.09.2015 року (справа № 21-760а15).

У відповідності до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Також судом першої інстанції було встановлено, що 03.06.2015 року державним реєстратором на виконання вимог пункту 8-1 частини 2 статті 9 вказаного вище Закону було направлено до Відділу Держземагентства у Козелецькому районі запит № 02.03.4-549 щодо надання інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди на земельні ділянки громадян по Данівській сільській раді, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, які належать на праві власності ОСОБА_2

Вищевказане свідчить про виконання державним реєстратором свого обов'язку, визначеного пунктом 8-1 частини 2 статті 9 Закону в частині надіслання запиту про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні встановлено, що договори, укладені між позивачем та третьою особою 19 травня 2011 року, вперше передані для державної реєстрації у липні 2015 року.

Вказане, на думку колегії суддів, виключає можливість існування подвійної реєстрації.

За змістом зазначеного запиту державного реєстратора запитувана інформація стосувалась саме земельних ділянок, що належать позивачу, а не його покійній матері та договорів, що були укладені з нею у 2006 році.

У відповідності до частини 2 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина 2 статті 24 Закону).

Крім того, положеннями частини 4 статті 24 Закону встановлено, що зазначений в частині 1 статті 24 Закону перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та обтяжень є вичерпним і не підлягає поширеному тлумаченню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 868 за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 28 Порядку № 868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Разом з тим, судом першої інстанції не було встановлено, а позивачем, у свою чергу, до суду не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили про необхідність прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав при державній реєстрації прав оренди на земельні ділянки, розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, за ТОВ «Данівське» на підставі договорів оренди землі від 19.05.2011 року, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Данівське».

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилання позивача на допущення державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторією Олександрівною подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки при державній реєстрації прав оренди на земельні ділянки, розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, оскільки договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та КСП на приватній основі ім. Леніна у 2006 році, був припинений шляхом укладання нових договорів оренди землі 19.05.2011 року, у зв'язку із набуттям права власності ОСОБА_2 на вищевказані земельні ділянки та реорганізацією КСП на приватній основі ім. Леніна у ТОВ «Данівське», які сторонами достроково не розривались та є чинними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що безпідставними є посилання позивача на те, що державним реєстратором було протиправно зазначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно строк оренди земельних ділянок 10 років, оскільки станом на 10.07.2015 року (день проведення відповідної реєстрації прав на земельні ділянки) з 10 років строку договорів оренди землі від 19.05.2011 минуло 4 роки 1 місяць та 21 день і відповідно залишок строку дії договорів становив 5 років 10 місяців 28 днів, з огляду на наступне.

Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

У свою чергу, статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі, а саме: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Отже, строк дії договору оренди є однією з істотних умов договору.

Колегією суддів встановлено, що при укладанні зазначених договорів оренди їх сторони в установленому порядку погодили їх умови і досягли згоди щодо їх істотних умов, що орендарем засвідчено особистим підписом та відтиском печатки, а орендодавцем шляхом проставляння підпису.

Під час укладання вказаних договорів їх сторонами обумовлено строк дії цих договорів, який за взаємною згодою визначено тривалістю 10 років.

Колегією суддів встановлено, що вказані договори з цього часу виконувались сторонами, є чинними і на теперішній час.

При цьому, процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141.

Підпунктом 3 пункту 22 Порядку № 1141 передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав такі відомості, зокрема, строк дії речового права (ознака безстроковості).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Данівське» при зверненні 10.07.2015 року до Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також додавались договори оренди землі від 19.05.2011 року на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами 0,4020 га та 2,1646 га, які розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3 (а.с.40,41, 53,54).

Пунктами 6 вищевказаних договорів передбачено, що останні укладено на 10 років.

Колегія суддів критично сприймає твердження позивача про те, що державним реєстратором протиправно було зазначено про час дії державної реєстрації 10 років, оскільки відповідно до змісту спірних рішень реєстратором було вказано лише строк дії договорів, державна реєстрація відносно яких вчинялась.

Вказаний строк дії договорів був зазначений державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2015 року №№ 40472123, 40472223, наявними у матеріалах справи (а.с. 45,58).

Таким чином, оскільки строк дії договорів оренди землі є істотною умовою договору, у відповідності до Закону, і його зазначення державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обов'язковим у відповідності до Порядку № 1141, то відсутні підстави протиправності зазначення державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторією Олександрівною строку оренди земельних ділянок 10 років у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Бондаренко Вікторії Олександрівни, а тому позов задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 05.04.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.