Ухвала суду № 56914356, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/5424/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г., секретаря Нестеренко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Черкаської області, за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Третьою особою - Державною судовою адміністрацією України подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представника Третьої особи - Державної судової адміністрації України, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

З 03 листопада 2011 року Позивач працював суддею Апеляційного суду Черкаської області.

20 вересня 2013 року Позивач звернувся до Вищої ради юстиції із Заявою про відставку.

Рішенням Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді апеляційного суду Черкаської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку» від 15 жовтня 2013 року №1006/0/15-13, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.24), внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді апеляційного суду Черкаської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 25 грудня 2014 року №59-VIII (а.с.29-31), у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_2.

Наказом Апеляційного суду Черкаської області «Про звільнення з посади судді ОСОБА_2» від 05 січня 2015 року №1, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.25), на підставі Постанови Верховної Ради України №59-VIII від 25 грудня 2014 року звільнено з посади судді апеляційного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_2 05 січня 2015 року; вирішено виплатити ОСОБА_2 компенсацію за невикористану частину щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 5 календарних днів за період роботи з 07.12.2014 по 05.01.2015.

27 листопада 2015 року Позивач звернувся до Відповідача з Заявою щодо нарахування та виплати йому вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку (а.с.12).

Листом Відповідача від 01 грудня 2015 року №23216/15-Вих/04-18/15, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.9), Позивачу у нарахуванні та виплаті йому вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат відмовлено у зв'язку з втратою чинності ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (надалі - Закон №1166).

Відповідно до п. 9 частини п'ятої ст. 126 Конституції України, суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Як зазначено в п. 3.1. Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 103, 109, 131, 132, 135, 136, 137, підпункту 1 пункту 2 розділу XII "Прикінцеві положення", абзацу четвертого пункту 3, абзацу четвертого пункту 5 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013, аналіз розділу VIII Конституції України та Закону № 2453 дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, в цьому ж Рішенні зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків.

Згідно з частиною першою ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, в чинній на час звернення Позивача до Вищої ради юстиції із Заявою про відставку редакції (надалі - Закон №2453-VI), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

А відповідно до частини третьої цієї ж статті, зокрема заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Згідно з частиною першою ст. 136 Закону №2453-VI, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивача несвоєчасно звільнено з посади судді у відставку з незалежних від нього причин, а тому позбавлення його права на отримання відповідної вихідної допомоги у зв'язку з відставкою згідно з Законом №2453-VI є протиправним, оскільки відповідно до частини третьої ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 05.04.2016 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.