Ухвала суду № 56913145, 30.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2016 рокусправа № 804/16177/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представників відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів - Ніколайчук О.М. (довіреність від 22.02.2015), Артемова А.О. (довіреність від 22.02.2015),

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 03.12.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі № 804/16177/15 за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В грудні 2015 року ОСОБА_5 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2), в якому просила, з урахуванням уточненого адміністративного позов:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та неподання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу (депозиту) №012-03454-230215 від 23.02.2015 року.

- зобов'язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у який включити ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) за Договором банківського вкладу (депозиту) №012-03454-230215 від 23.02.2015 року у розмірі 5000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 03 березня 2015 року - 124 103.29. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Договору банківського вкладу (депозиту) №012-03454-230215 від 23.02.2015 року у розмірі 5000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 03 березня 2015 року - 124 103.29. та подати додатковий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Відповідач-1 жодним чином не зазначав у повідомленні про нікчемність правочину жодної підстави та ознак його нікчемності, у зв'язку з чим рішення про не включення Позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк» , які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та як наслідок не внесення ОСОБА_5 Відповідачем-2 до Загального реєстру вкладників є необґрунтованим. (том 1 а.с.13-14)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що Відповідачем-1 не було надано доказів того, що правочин між Позивачем та Банком є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина тощо, що суперечить приписам ст.. 228 ЦК України. Крім того, в порушення приписів Розділу V Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2012 р. № 3, виключив Позивача із переліку вкладників, оскільки з дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних значення полів «номер рядка у файлі D» та «номер рядка у файлі Z» не повинні змінюватись до дати початку ліквідації банку, якщо така подія настане, та до дати завершення ліквідації. Також суд визнав безпідставними доводи відповідача, що кошти, що надійшли на рахунок позивача, надійшли туди внаслідок «дроблення» великого депозиту з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду. (том 1 а.с.175-178)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим В.В. подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року та прийняти нову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зокрема договір банківського вкладу (депозиту), укладеного ОСОБА_5, містив ознаки нікчемності, оскільки операції з перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті у Банку, були здійснені у період дії Постанови НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 р. «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». При цьому на відкритий Позивачем депозитний рахунок надішли кошти у валюті - долари США шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме - ОСОБА_6, що підтверджується витягом з реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішніх банківських проводок. Крім того, таке перерахування коштів суперечить постанові правління НБУ № 365 від 16.09.2013 р. (том 1 а.с.190-194)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначали, що грошові кошти на рахунок Позивача були внесені не ним особисто, а внаслідок так званого розподілу грошових коштів, що зберігалися на рахунку іншого клієнта, що суперечить приписам п. 10.19 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті», зокрема зазначені операції були здійснені у період дії Постанови Правління НБУ від 30.10.2014 р. № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». Звертають увагу на те, що суд при прийнятті рішення не може посилатись на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен надавати відповідну правову оцінку таким доводам, при цьому приписами ст.. 215 К України визначено, що недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Крім того, звертають увагу на те, що з їх сторони не виникло жодного обов'язку перед Позивачем, оскільки ОСОБА_5 не було включено до Переліку вкладників саме Відповідачем-1, а вони в силу приписів чинного законодавства мають діяти лише в межах наданих їм законом повноважень. (том 1 а.с.197-204)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надавав.

Представниками відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заявлено клопотання про зупинення розгляду справи на підставі п.3 ч.1 ст. 157 КАС України через неможливість розгляду даної справи до вирішення Конституційним судом питання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 року « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник позивача проти задоволення такого клопотання заперечував.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. В той же час результат розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст. 41 Конституції України, не може вплинути на вирішення спору у даній справі, тому як в силу ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що ніяк не виключає наявність спірних правовідносин на даний час та впливає на не можливість їх розгляду у даному судовому засіданні. При цьому колегія суддів враховує і вимоги КАСУ щодо строків розгляду справ.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому пояснили, що постанова правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013р. та постанова № 692/БТ від 30.10.2014 року про віднесення даного банку до категорії проблемних не були у загальному доступі і були доступні тільки визначеному колу осіб для внутрішнього користування. Однак Позивач, укладаючи договір банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року мала б знати про нікчемність цього договору з огляду на його зміст. Не заперечували, що відносно Позивача ними не подавались ніякі повідомлення щодо порушення кримінальної справи, такі заяви направлялись лише відносно керівника Банку.

Представник позивача - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечував та зазначав про те, що не включення його довірителя до переліку, сформованого відповідно до статті 27 Закону № 4452 є протиправним, як є необґрунтованим і посилання даного відповідача на нікчемність правочину, укладеного між Позивачем і Банком у лютому 2015 року, коли постанова правління Нацбанку про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних прийнята у березні 2015 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 012-03454-230215 від 23.02.2015 року.(том 1 а.с.30)

На виконання умов пункту 1.6. вказаного договору 23 лютого 2015 року грошові кошти у розмірі 4500,00 доларів США були зараховані на відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 з поточного рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_6. (том 1 а.с.32-33)

02 березня 2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних. (том 1 а.с.41-42)

02.03.2015 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 51 про запровадження тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" з 03.03.2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта банк» - Кадирова Владислава Володимировича. (том 1 а.с.40)

Тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «Дельта банк» запроваджено строком на 6 місяців з 03 березня 2015 по 02 вересня 2015 року включно рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 року. (том 1 а.с.39)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 poкy строк здійснення тимчасової адміністрації у ПAT «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 рогу включно. (том 1 а.с.38)

Постановою Національного Банку України №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». (том 1 а.с.37)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. (том 1 а.с.57)

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 5 статті 38 Закону.

З матеріалів справ вбачається, що Позивач отримала від Тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» лист повідомлення тимчасової адміністрації №8821/2986 від 23.09.2015 р. Цим листом Позивача було повідомлено, що згідно п. 7 ч. 3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Договір № 012-03454-230215 від 23.02.2015 є нікчемним. Також було наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. (том 1 а.с.6)

Незгода Позивача із бездіяльністю Відповідача-1 щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та зобов'язання включити її до такого Переліку вкладників, а також зобов'язання Відповідача-2 включити її до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем-1 не було надано доказів того, що правочин між Позивачем та Банком є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина тощо, що суперечить приписам ст.. 228 ЦК України. Крім того, в порушення приписів Розділу V Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2012 р. № 3, виключив Позивача із переліку вкладників, оскільки з дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних значення полів «номер рядка у файлі D» та «номер рядка у файлі Z» не повинні змінюватись до дати початку ліквідації банку, якщо така подія настане, та до дати завершення ліквідації. Також суд визнав безпідставними доводи відповідача, що кошти, що надійшли на рахунок позивача, надійшли туди внаслідок «дроблення» великого депозиту з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, що Відповідач-1 не включив Позивача до переліку, сформованого відповідно до статті 27 Закону від 23 лютого 2012 року №4452-VI, що призвело до не включення останнього в затверджений фондом реєстр вкладників.

Розділом V "Правил формування та ведення баз даних про вкладників", затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2012 року №3 та зареєстрованих в Міністерствіюстиції України 23 серпня 2012 року за №1430/21742 (надалі - Правила від 09 липня 2012 року №3), визначені особливості ведення бази даних у банках, що віднесені до категорії неплатоспроможних.

Зокрема, у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних банк виконує дії, визначені пунктом 4 розділу II Положення №14.

При виплаті за рахунок цільової позики Фонду коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, інформаційний рядок з полем "N рядка у файлі" цього вкладника зберігається в базі даних, у тому числі якщо залишок коштів після виплати буде нульовим.

Згідно розділу VI Правил від 09 липня 2012 року №3 банк розробляє внутрішній документ про порядок формування бази даних про вкладників, збереження інформації, що введена в базу даних, а також наказом визначає осіб, відповідальних за формування та збереження інформації. Відповідальні особи призначаються щодо кожного відокремленого підрозділу і банку - юридичної особи.

Після отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних керівник банку забезпечує передачу бази даних у повному обсязі уповноваженій особі Фонду.

Таким чином, виключення позивача із такого переліку є порушенням Розділу V Правил від 9 липня 2012 року №3, згідно якого з дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних значення полів "номер рядка у файлі D" та "номер рядка у файлі Z" не повинні змінюватись до дати початку ліквідації банку, якщо така подія настане, та до дати завершення ліквідації. При цьому номер рядка у файлі D набуває змісту ідентифікатора рахунку вкладника, а номер рядка у файлі Z - ідентифікатора вкладника.

Також, слід зазначити, що згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Тобто Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів відповідачами не заперечується.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що на час укладення 23 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» Договору банківського вкладу (депозиту) № 012-03454-230215, Позивач діяла неправомірно чи протизаконно, чи що їй було відомо про будь-які проблеми у банку, чи, тим більше/, їй було відомо про будь-які прийняті правлінням Нацбанку внутрішні накази чи постанови, що перешкоджали укладанню даного Договору або могли б поставити під сумнів його законність.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, лише згідно повідомлення Уповноваженої особи від 23 вересня 2015 року № 8821/2986 Позивачу було повідомлено, що за рішенням Комісії Договір банківського вкладу №012-03454-230215 від 23.02.2015 року, укладений між Позивачем та ПАТ „Дельта Банк" було визначено нікчемним згідно п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому про наявність законодавчо визначених підстав для обґрунтування прийнятого рішення Позивачу не повідомлено(том 1 а.с.6)

В той час, згідно ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст.38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що Уповноваженою особою Фонду не визначена конкретна підстава нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не наведено, що договір банківського вкладу між ПАТ «Дельта Банк» та Позивачем мають ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судами не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 02.07.2014 року №43375 та №43522.

Не доведені і конкретні обставини та у передбаченому законом порядку не встановлено винних осіб щодо наявності „дроблення" великого вкладу та переведення його на інші депозитні рахунки, зокрема, позивача, саме за домовленістю з працівниками банку, адже будь-які обвинувальні вироки з цього приводу відсутні.

Посилання заявників апеляційної скарги на те, що в період дії постанови № 692/БТ від 30.10.2014 р. про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії проблемних було заборонено укладання будь-яких договорів банківського вкладу, у тому числі і з Позивачем, і що керівники структурних підрозділів Банку були про це повідомлені, а тому вищевказаний договір є нікчемним, а Позивач не є вкладником Банку, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки доказів винних дій саме Позивача щодо укладення такого договору та її обізнаності про існування відповідної постанови, як і відомостей про наявність судових рішень відносно посадових осіб Банку, якими б встановлювався факт їх винних дій по укладенню договору, до суду надано не було.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі № 804/16177/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у строки та у порядку, визначеному статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 31 березня 2016 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко