КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
У Х В А Л А
30 березня 2016 року Справа: № 826/22066/15
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Національної асоціації адвокатів України про звернення до Верховного Суду України та зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІІІ З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, Міністерство юстиції України, Національна асоціація адвокатів України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року поновлено апеляційне провадження у справі.
До початку судового засіданні від Національної асоціації адвокатів України надійшло клопотання про звернення до Верховного Суду України та зупинення провадження у справі, в якому заявник просить Київський апеляційний адміністративний суд звернутися до Верховного Суду України щодо прийняття ним рішення про звернення до Конституційного Суду України з приводу офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування), а також зупинити провадження у справі до вирішення Верховним Судом України даного питання.
Зазначене клопотання мотивовано тим, що наразі існує неоднозначна судова практика щодо застосування положень ст. 17 КАС України та ст. 15 ЦПК України при вирішенні справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування, що, на думку заявника, обумовлює необхідність чіткого врегулювання даного питання та вироблення єдиної позиції в судовому правозастосуванні.
До клопотання заявником було додано копії судових рішень по даній категорії справ та наукові висновки спеціалізованих навчальних закладів.
Перевіривши доводи заявника клопотання та надані ним документи на їх підтвердження колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційний суд встановив, що спори між адвокатами та органами адвокатського самоврядування у справах №№ 825/2670/14, 809/2722/14, 2а-12752/12/2670, 2а-5162/11/2670 (27/73), 821/4644/13-а були вирішені судами першої, апеляційної та касаційної інстанції за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, у справах №№ 815/6770/13-а, 815/6960/14, 825/1440/14, к/9991/57169/11-с, 826/5226/14 Вищий адміністративний суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрив провадження у справі з тих підстав, що спори з органами адвокатського самоврядування не підсудні судам адміністративної юрисдикції та повинні вирішуватися в порядку Цивільного процесуального кодексу України.
У рішеннях Верховного Суду України також викладена неоднакова правова позиція.
Так, у постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі № 21-183а15 та від 27 січня 2016 року у справі № 6-2750цс15 визначено, що спори зазначеної категорії підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду України від 08 вересня 2015 року у справі № 21-1767а15 та від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2873цс15 резюмовано, що такі спори не є публічно-правовими і повинні розглядатися за правилами ЦПК України.
В окремій думці судді Верховного Суду України Сеніна Ю.Л. у справі № 6-2873цс15 викладений інший правовий підхід, відповідно до якого такі відносини мають публічний, владно-управлінський характер і підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, на теперішній час склалась судова практика неоднакового застосування судами положень КАС України та ЦПК України під час вирішення питання щодо юрисдикції спорів між адвокатами та органами адвокатського самоврядування, єдиний критерій для розмежування адміністративної та цивільної підсудності справ даної категорії не визначений, що у сукупності ускладнює реалізацію громадянами їх права на доступ до правосуддя, регламентованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та конституційного права на судовий захист, передбаченого ст. 55 Конституції України.
Разом з тим, у відповідності до ч. 5 ст. 9 КАС України в разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У ст. 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд України, зокрема здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України.
Пленум Верховного Суду України приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Відповідно до з п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Таким чином, враховуючи доводи заявника клопотання, встановлені обставини та викладені правові норми колегія суддів приходить до висновку про необхідність задовольнити таке клопотання, звернутися до Верховного Суду України щодо прийняття ним відповідного рішення про звернення до Конституційного Суду України та зупинити провадження у справі до вирішення Верховним Судом України даного питання.
Керуючись ст. ст. 156, 196, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання Національної асоціації адвокатів України про звернення до Верховного Суду України та зупинення провадження у справі - задовольнити.
Звернутися до Верховного Суду України щодо прийняття ним рішення про звернення до Конституційного Суду України з приводу офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування).
Апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІІІ З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, Міністерство юстиції України, Національна асоціація адвокатів України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення - зупинити до вирішення Верховним Судом України питання щодо звернення до Конституційного Суду України з приводу офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в частині щодо зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, а в іншій частині є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 04.04.2016 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Судове рішення № 56910430, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/22066/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: