Вирок № 56902736, 04.04.2016, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 586/817/15-к

Провад. № 1-кп/590/2/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2016 року Ямпільський райсуд

Сумської області

головуючого судді - Воловик Г.М.

при секретарі - Савченко О.М.

за участю прокурора - Мусіяка В.В

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200250000174 від 31.05.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Середина Буда, Сумської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військового пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.2 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року за невстановлених слідством обставин ОСОБА_3, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області 25.11.2015 року за ст.332 ч.2 КК України, стало відомо, що трьом іноземним громадянам необхідно незаконно потрапити з м. Москва (Російська Федерація) на територію України для подальшого слідування до м. Львова, а звідти - до Європи.

Після чого, ОСОБА_3, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, вирішив допомогти їм в цьому, розуміючи, що іноземці можуть поїхати залізницею у напрямку України лише до станції «Суземка», оскільки в них немає відповідних документів, які б давали їм законні підстави перетину державного кордону України з Російською Федерацією, в зв'язку з чим їх необхідно було незаконно, поза встановленими пунктами пропуску переправити через державний кордон України.

Для з'ясування можливості переправлення у незаконний спосіб іноземних громадян через державний кордон України ОСОБА_3, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області вирок суду 25.11.2015 року, 28.05.2015 року приблизно о 17-44 год. зателефонував з свого мобільного телефону НОМЕР_7 своєму знайомому ОСОБА_4 на його мобільний телефон НОМЕР_8, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, проживаючого в АДРЕСА_1 що розташоване в безпосередній близькості від державного кордону України, з метою підшукання інших співучасників для вчинення незаконного переправлення трьох іноземних громадян через державний кордон України з території Російської Федерації на територію України поза встановленими пунктами пропуску, який пообіцяв знайти відповідних осіб, що можуть безпосередньо переправити іноземців через державний кордон України.

30.05.2015 року ОСОБА_4, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, з метою організації злочину, достовірно знаючи, що його знайомий, однокласник ОСОБА_2 є колишнім співробітником Державної прикордонної служби України і може безперешкодно, в обхід встановлених пунктів пропуску, незаконно переправити іноземних громадян через державний кордон України, зателефонував зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 на мобільний телефон НОМЕР_2, належний ОСОБА_2 та запропонував останньому переправити трьох іноземних громадян від станції «Суземка» (Російська Федерація) через державний кордон України на територію України поза встановленими пунктами пропуску. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_4, засудженим Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року.

Після цього, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_2, не повідомляючи ОСОБА_4, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, домовився з невстановленими слідством особами про те, що вони забезпечать доставку трьох іноземців від залізничної станції «Суземка» (Російська Федерація) до державного кордону України, безпосередньо переведуть їх через державний кордон України в обхід пунктів пропуску з території Російської Федерації на територію України на напрямку н.п. Знобь (Російська Федерація) - н.п. Зноб-Трубчевська (Україна), а ОСОБА_2, сприяючи вчиненню злочину шляхом наданням транспортного засобу, відвезе їх власним автомобілем «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 від державного кордону України до вказаного ОСОБА_4, засудженим Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, будинку в м. Середина-Буда.

Цього ж дня, з метою реалізації спільного умислу, направленого на вчинення злочину, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_4, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року дізнатися у ОСОБА_3, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року номер мобільного телефону одного із трьох осіб, яких потрібно незаконно переправити через державний кордон України, для того, щоб з ними можна було в подальшому зв'язатися.

ОСОБА_4, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, виконуючи прохання ОСОБА_2, відразу зателефонував ОСОБА_3, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року і останній 30.05.2015 року приблизно о 16-12 год. надіслав смс-повідомлення ОСОБА_4, засудженого Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року на його мобільний телефон номер НОМЕР_4 зі свого номеру мобільного телефону російського оператора +7 НОМЕР_5 такого змісту: «НОМЕР_9 ОСОБА_4». В подальшому ОСОБА_4, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року даний номер та ім'я особи повідомив ОСОБА_2.

30.05.2015 року у м. Москва (Російська Федерація) провідник пасажирського потягу сполученням Москва-Миколаїв» № 61 ОСОБА_3, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_4, засудженим Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року та ОСОБА_2, розмістив у купе вагону №9 на місцях за № 20, 22, 24, відповідно придбаних квитків, громадянина Королівства Марокко ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадян Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_9, 03.08.1991 року нарордження, яких необхідно було переправити у незаконний спосіб через державний кордон України поза пунктами пропуску.

В цей же день, 30.05.2015 року приблизно о 22-55 год. ОСОБА_3, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, на залізничній станції «Суземка» (Брянська область, Російської Федерації) висадив трьох іноземних громадян з метою їх передачі невстановленим слідством особам для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

На залізничній станції «Суземка» невстановлені слідством особи зустріли трьох іноземних громадян, доставили їх до державного кордону Російської Федерації з Україною, переправили через нього у пішому порядку на напрямку н.п. Знобь (Російська Федерація) - н.п. Зноб-Трубчевська (Україна) та передали ОСОБА_2, який чекав на них на власному автомобілі «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на території України поблизу державного кордону з Російською Федерацією в районі інформаційного покажчика №2402.

Розмістивши у власному автомобілі громадянина Королівства Марокко ОСОБА_6 та громадян Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_20 і ОСОБА_9, які не мали документів чи дозволів відповідних органів державної влади на в'їзд в Україну та наміру використання права притулку і придбання статусу біженців, ОСОБА_2 вночі 31.05.2015 року під час телефонних розмов з ОСОБА_4, засудженим Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року повідомив йому про те, що нелегальні мігранти вже перебувають на території України.

Потім ОСОБА_2 на власному автомобілі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, заздалегідь підготовленому для сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом перевезення до завчасно узгодженого з ОСОБА_4, засудженим Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року місця їх тимчасового сховища в м. Середина-Буда, діючи згідно досягнутої домовленості з останнім, привіз їх до АДРЕСА_1 де на вул. Новгород-Сіверська зустрівся з ОСОБА_4, який сів на переднє сидіння до автомобіля ОСОБА_2 та вказав ОСОБА_2 маршрут слідування до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де мали бути тимчасово переховані нелегальні мігранти.

Прибувши до вказаного будинку, ОСОБА_4, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області, вирок суду від 25.11.2015 року, з метою приховування злочину розмістив трьох іноземних громадян в даному помешканні, де вранці 31.05.2015 року вони були виявлені співробітниками Середино-Будського РВ УМВС України в Сумській області разом з військовослужбовцями Сумського прикордонного загону ДПС України.

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив протиправні дії, які виразилися у сприянні, шляхом надання власного транспортного засобу, автомобіля марки «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, у незаконному переправленні через державний кордон України з території Російської Федерації на територію України на напрямку н.п. Знобь (Російська Федерація) - Зноб-Трубчевське (Україна), в районі інформаційного покажчика №2402, двох громадян Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_20 і ОСОБА_9 та громадянина Королівства Марокко ОСОБА_6, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.2 КК України не визнав. При цьому пояснив, що 30.05.2015 року в обідній час на власному автомобілі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, поїхав на озеро, розташоване поблизу населеного пункту Зноб-Новгородське на рибалку. 30 чи 31 травня 2015 року (точного числа не пам'ятає), йому на мобільний телефон зателефонував незнайомий чоловік, який сказав, що він телефонує від ОСОБА_4 і попросив його підвезти від автобусної зупинки с. Стягайлівка до м. Середина Буда людей, на що він погодився. 31.05.2015 року вночі він зібрав риболовецькі знаряддя та поїхав додому. По дорозі біля автобусної зупинки с. Стягайлівка він зупинився і до нього в автомобіль на заднє сидіння сіли троє незнайомих осіб. Проїхавши невелику відстань, він намагався з ними поговорити, але незнайомі люди на українській чи російській мовах не розмовляли. Приблизно через одну годину він приїхав до м. Середина Буда, де на вул.. Новгород-Сіверська зустрів ОСОБА_4, який був за кермом власного автомобіля. ОСОБА_4 сказав йому, що людей необхідно довезти до будинку на АДРЕСА_2. Під'їхавши до вказаного будинку, троє незнайомих осіб вийшло з його автомобіля і пішли в будинок. Після чого, він поїхав додому. Хто ці люди і з якою метою вони приїхали до м. Середина Буда він не знає.

Однак, показання обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що він забирав трьох незнайомих осіб з автобусної зупинки біля населеного пункту Стягайлівка і не домовлявся з ОСОБА_4 з приводу незаконного переміщення трьох іноземних громадян з місця перетину ними державного кордону України до м. Середина Буда, суд не може покласти в основу вироку, оскільки вважає їх надуманими і розцінює їх, як вибраний ним спосіб захисту з метою уникнути від відповідальності за вчинене.

Те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив неправомірні дії, які виразилися в сприянні шляхом надання власного автомобіля у незаконному переправленні з Російської Федерації через державний кордон України трьох іноземних громадян, за попередньою змовою групою осіб підтверджується слідуючими доказами:

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області 25.11.2015 року за ст.332 ч.2 КК України, пояснив, що він добре знає ОСОБА_2, вони були однокласниками в школі і знає, що ОСОБА_2 раніше служив прикордонником. За тиждень до 30-31 травня 2015 року йому на телефон телефонував ОСОБА_3, який працював провідником пасажирського потягу сполученням «Москва-Миколаїв» з питанням: чи зможе він вирішити питання по переправленню трьох нелегалів з Російської Федерації через державний кордон України до України. Після цього, він звернувся до ОСОБА_2 з цим же запитанням, чи зможе ОСОБА_2 перемістити трьох іноземних громадян через державний кордон України, на що ОСОБА_2 відповів, що зможе вирішити дане питання. Хто це буде робити особисто ОСОБА_2 чи хтось інший, він з ним не обговорював. Тоді він зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що питання буде вирішено. 30 травня 2015 року, коли іноземні громадяни на ст. Москва сіли в потяг сполученням «Москва-Миколаїв», йому на телефон від ОСОБА_3 надійшло смс-повідомлення з текстом: ОСОБА_4 та номером телефону, про що він повідомив ОСОБА_2. Вранці 31.05.2015 року по телефону ОСОБА_2 повідомив, що іноземці вже на території України. Тоді він під'їхав на вул. Новгород-Сіверська в м. Середина Буда, де зустрівшись з ОСОБА_2 сів до нього в автомобіль, в якому на задньому сидінні знаходилися троє іноземних громадян і вони всі поїхали в будинок на АДРЕСА_2. Іноземні громадяни розмістилися в даному будинку, ОСОБА_2 звідти поїхав. Через деякий час до нього додому прийшли працівники міліції і попросили його проїхати до будинку по АДРЕСА_2, де були виявлені іноземні громадяни.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, засуджений Ямпільським районним судом Сумської області 25.11.2015 року за ст.332 ч.2 КК України, пояснив, що в травні 2015 року він працював провідником пасажирських вагонів потягу «Миколаїв-Москва». На ст. «Москва» до нього підійшов його знайомий та спитав чи зможе він допомогти трьом іноземцям потрапити до Львова. Після цього він зателефонував по мобільному телефону ОСОБА_4, якого він раніше знав, з питання чи зможе він допомогти в переміщенні іноземних громадян через державний кордон України, оскільки у нелегалів проблеми з документами, на що той сказав, що відповідь надасть приблизно через тиждень. Потім, коли він їхав у черговий рейс 30.05.2015 року, він знову зателефонував ОСОБА_4 з приводу переміщення іноземців через кордон, на що ОСОБА_4 відповів, що людей готові зустріти. До нього на ст. «Москва» підійшли троє незнайомих іноземних громадян, яких він згідно білетів та паспортів посадив у вагон потягу «Москва-Миколаїв». Після того, як потяг вирушив в дорогу, він зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що люди вже їдуть, а потім передав по мобільному телефону смс-повідомлення з вказівкою ОСОБА_4 та номер мобільного телефону одного з іноземців. Трьох іноземних громадян він висадив на ст. «Суземка», Російської Федерації і більше їх не бачив, з ОСОБА_4 також більше не спілкувався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав свідчення про те, що він працює на посаді начальника відділу прикордонної служби Зноб-Новгородське. В кінці травня на початку червня 2015 року, точного числа він не пам'ятає, йому було дане усне завдання від свого керівництва виїхати та встановити місце перетину державного кордону України трьома іноземними громадянами в межах ділянки відповідальності його відділу. В цей же день, при виїзді, на ділянці відповідальності відділу трьома іноземними громадянами на місцевості було вказано місце перетину державного кордону, яке вони впізнали по тому, що саме в тому місці вони спочатку пішком проходили ліс, потім невелику річку, на березі якої залишилися відбитки їх слідів, потім вийшли на галявину. Місце перетину державного кордону іноземцями знаходилося в районі інформаційного покажчика №2402. На другий день з співробітниками міліції він також виїзджав на місце перетину державного кордону трьома іноземними громадянами для відтворення обстановки і обставин події. В районі інформаційного покажчика №2402 автомобілі зупинились, всі вийшли з автомобілів, іноземні громадяни показали на місцевості місце переходу через ліс, річку і слідчий проводив слідчі процесуальні дії. Він особисто участі в слідчих діях не приймав. Також, він пояснив, що в місці перетину державного кордону іноземцями, паралельно державному кордону протікає невелика річка Чернь, яка знаходиться від кордону на відстані 150-200 м.. Поблизу місця перетину державного кордону іноземцями озер, річок, водоймищ для риболовлі, в тій місцевості не має. Крім того, він пояснив, що лінія державного кордону між Російською Федерацією та Україною на місцевості визначена кілочками, а наближення до кордону позначено інформаційними показчиками «Увага! Державний кордон України». Надати оригінал схеми ділянки відповідальності ВПС «Зноб-Новгородське» із зазначенням масштабу не можна, в зв'язку з обмеженим доступом до зазначеного документу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він в травні 2015 року працював на посаді старшого оперуповноваженого ПОРВ ВПС «Середина Буда». В його посадові обов'язки входило захист та охорона державного кордону України. 31.05.2015 року згідно оперативних даних йому стало відомо, що група іноземних громадян з Російської Федерації перетнула державний кордон України на ділянці кордону Середино-Будського району. Від свого безпосереднього керівника, він отримав вказівку здійснити заходи щодо відпрацювання отриманої інформації. В ході чого, 31.05.2015 року вранці він разом з співробітником міліції, слідчим ОСОБА_21, хто ще з ним був він точно не пам'ятає, в житловому будинку АДРЕСА_2 було виявлено трьох іноземних громадян: двох громадян ОСОБА_12 та одного підданого Королівства Марокко. Також було з'ясовано, що даним житловим будинком розпоряджався ОСОБА_4. При цьому, звідки взялися дані громадяни, ОСОБА_4 пояснити не зміг. При виїзді на встановлення місця перетину державного кордону, іноземні громадяни, прізвищ він їх не пам'ятає, вказали місцевість, де вони проходили пішки. Також вони показали їх сліди на березі річки, яку вони переходили, річка була не глибокою, води було приблизно по коліна. Це була дільниця відділу прикордонної служби Зноб-Новгородське (Україна). Інформаційний покажчик від місця перетину кордону іноземцями знаходився на відстані 20-50 м.. Також іноземні громадяни, в присутності перекладача розповіли, що вони з Москви доїхали до ст. «Суземка», де їх зустріли та повезли на автомобілі, потім незнайома особа проводила їх пішки приблизно 300 м, вони перейшли річку, незнайома особа довела їх до автомобіля, вони сіли в автомобіль, білий «внедорожник» і їх повезли далі. Де ділась та незнайома особа, яка їх проводила, вони не пояснили. Також було видно пом'яту траву, але на траві протекторів шин автомобіля видно не було, але було видно, що по траві проїзджав автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим прикордонної служби «Середина Буда». 31.05.2015 року вранці в м. Середина Буда в будинку за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, було виявлено трьох іноземних громадян. При цьому іноземці, за участю перекладача, розповіли, що їм необхідно було добратися до Європи, потягом вони доїхали до ст. «Суземка», де їх зустріли на автомобілі і довезли до певного місця, потім невідома особа пішки перевела їх через ліс та річку і показала, що з однієї сторони Росія, а з другої - Україна і що вони вже на території України. Недалеко від річки вони сіли в білий великий легковий автомобіль. Задніх сидінь не було, вони лягли в автомобілі і їх чимось накрили та повезли. Де перетинали троє іноземців державний кордон, вони показали на місцевості. Це місце іноземці впізнали за тим, що вони проходили через річку і один з них пояснив і показав місце, де він падав, бо залишився слід від падіння. Недалеко від річки була прим'ята трава і вони сказали, що там стояв автомобіль, в який вони сіли і їх повезли на Україну. Іноземні громадяни чітко встановили і показали місце, де вони проходили через кордон України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що дійсно в липні 2015 року, він був в якості понятого при відтворенні обстановки і обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_2, і при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_2 пояснював, що 30.05.2015 року він ловив рибу і коли повертався додому, то підвозив іноземних громадян до м. Середина Буда. Точно, що розповідав при проведенні слідчої дії ОСОБА_2, він вже не пам'ятає. Також повідомив, що він знає ОСОБА_2 як порядну, добру людину і вчинити те, що йому вміняють, він не міг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він був присутнім в якості понятого при проведенні слідчого експерименту влітку 2015 року, числа він точно не пам'ятає, за участю ОСОБА_2. При проведенні цієї слідчої дії ОСОБА_2 пояснював, що вночі, число він не пам'ятає, ОСОБА_2 на власному автомобілі, білій тойоті, підвозив двох чи трьох іноземних громадян до м. Середина Буда.

Допитаний в порядку ст.225 КПК України свідок ОСОБА_20 дав показання про те, що він є громадянином Республіки Непал. В січні 2015 року він з Непалу приїхав до м. Москва і з Росії він намагався потрапити в Європу. У м. Москва він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_4, який йому розповів, що спочатку треба доїхати до м. Львів, а потім зі Львова можна потрапити до Європи та допоміг купити білет на потяг. Незнайомий чоловік на ім'я ОСОБА_4 разом з білетом повернув йому паспорт не його, а іншої особи і це вже він виявив, коли сів в потяг. З ним ще було два громадянина, один з Непалу, а інший з Республіки Марокко, яким також необхідно було доїхати з Росії до України, потім через Україну до Європи. 30.05.2015 року вони втрьох на потязі виїхали з м. Москва, на якій станції їм необхідно було виходити, їм сказав провідник потягу. На станції, назву станції він не знав, їх зустрів невідомий чоловік і на автомобілі сірого кольору, можливо «Форд», їх повезли лісом. Через деякий час в лісі вони пересіли на інший автомобіль, кольору мілітарі, позашляховик і поїхали далі. Коли вони їхали, то бачили стовпи з номерами, болото, знак з написом «Стоп». Через декілька хвилин автомобіль зупинився і особа, яка їх перевозила, провела пішим ходом через ліс, потім вони пройшли невеличку річку, на галявині вони сіли в автомобіль білого кольору, марки «Toyota» моделі «Land Cruiser» на заднє сидіння і їх вказаний автомобіль привіз до будинку, де вони були затримані. Також іноземець пояснив, що вони розуміли, що нелегально потрапили в Україну, документів, на підставі яких вони б легально потрапили до України, у них не було (т.2, л.с.38-48а).

Аналогічні показання, показанням свідка ОСОБА_20, допитаному в порядку ст.225 КПК України дали свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_9, які також були допитані, як свідки слідчим суддею, в порядку ст..225 КПК України (т.2, л.с.9-16).

Ці пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, показання свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, а також показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та показання обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що дійсно ОСОБА_2 в ніч з 30.05.2015 року на 31.05.2015 року підвозив на власному автомобілі трьох іноземних громадян до м. Середина Буда, а також протоколи допитів свідків ОСОБА_20, ОСОБА_6 і ОСОБА_9, допитаних в порядку ст.225 КПК України, суд вважає за необхідне покласти в основу вироку, як достовірні, бо вони співпадають з іншими доказами у справі.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 31.05.2015 року видно, що в будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, були виявлені троє іноземних громадян, які як пояснив ОСОБА_4 в ніч з 30 на 31 травня 2015 року були незаконно переміщені через державний кордон України (т.2, л.с.3-5).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 21.07.2015 року з додатками, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4, видно, як в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 розповів, що 30.05.2015 року з свого мобільного телефону він зателефонував своєму знайомому, однокласнику ОСОБА_2 та запропонував йому переправити трьох іноземних громадян з Російської Федерації через державний кордон України на територію України поза пунктами пропуску, на що той погодився. Того ж дня йому зателефонував ОСОБА_2 та сказав, щоб він дізнався у ОСОБА_3 номер мобільного телефону в одного з іноземних громадян, на що ОСОБА_3 направив на його мобільний телефон смс-повідомлення з ім'ям ОСОБА_4 та номером телефону, зміст якого він передав ОСОБА_2. 31.05.2015 року по телефону ОСОБА_2 йому повідомив, що троє іноземних громадян переправлені через державний кордон України і знаходяться на території України. Після цього, на вул. Новгород-Сіверська він зустрівся з ОСОБА_2. В автомобілі ОСОБА_2 на задньому сидінні знаходилися троє іноземних громадян, він сів до нього в автомобіль на переднє сидіння і вони поїхали на АДРЕСА_2, м. Середина Буда, де він надав тимчасове сховище трьом іноземним громадянам (т.2, л.с.213-223).

Згідно протоколів проведення слідчих експериментів від 03.06.2015 року з фототаблицями, які проводилися за участю свідків: ОСОБА_20, ОСОБА_9 Бахадур, громадян Республіки Непал, ОСОБА_6, громадянина Королівства Марокко, з яких кожен окремо, розповіли, як вони виїхали зі ст. Москва на потязі «Москва-Миколаїв» до невідомої їм станції, яка розташована на території Російської Федерації з метою перетину державного кордону України. На цій станції їх зустрів невідомий чоловік і на автомобілі повіз в невідомому напрямку, потім їх пересадили на «Джип» зеленого кольору і інший невідомий чоловік повіз їх через лісний масив, як вони зрозуміли, що їх повезли до місця перетину державного кордону між Україною і Російської Федерацією. Через деякий час автомобіль зупинився і вони вийшли з автомобіля, їм запропонував невідомий чоловік йти пішки, через декілька хвилин пішого ходу на їх шляху була невеличка річка, яку вони перейшли в брід і в декількох метрах від річки стояв автомобіль «Джип» білого кольору, в який вони сіли на заднє сидіння і їх повезли до будинку, в якому вони були затримані співробітниками міліції та прикордонниками. Іноземні громадяни при проведенні слідчого експерименту показали його учасникам місце, де вони проходили через ліс, річку і де їх чекав автомобіль «Джип» білого кольору (т.2, л.с.48-56).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21.07.2015 року за участю ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_2 підтверджував, що дійсно в ніч з 30 на 31 травня 2015 року на власному автомобілі він підвозив трьох іноземних громадян до м. Середина Буда (т.2, л.с.224-240).

Згідно копій паспортів іноземців та проїздних документів видно, що білети на потяг №61 датовані 30.05.2015 року, 15-33 год. з ст. Москва до ст. Суземка, місця №№20, 22, 24, видані на імена: ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_9 (т.2, л.с.86-100).

Згідно протоколу огляду предмета від 05.06.2015 року, були оглянуті мобільні телефони iPhone, А1306 IMEI НОМЕР_10 з сім-картою мобільного оператора МТС НОМЕР_11 та SAMSUNG IMEI 1-НОМЕР_12, IMEI 2-НОМЕР_13 та сім-карти мобільного оператора «Київстар», які добровільно видав ОСОБА_4 (т.2, л.с.68).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2015 року, ОСОБА_4 з пред'явлених йому фотознімків впізнав на фотознімку ОСОБА_2 по рисам обличчя, волоссю, очам і додав, що ОСОБА_2 в теперішній час виглядає старшим за віком (т.2, л.с.85).

Згідно протоколу огляду від 08.06.2015 року трьох мобільних телефонів з сім-картами, які належали ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_6, було встановлено, що в мобільному телефоні «SAMSUNG» модель SM-G1900H було виявлено сім-карту оператора «Билайн» з номером телефону НОМЕР_14 (т.2, л.с.69).

Згідно протоколу огляду від 23.06.2015 року при огляді двох мобільних телефонів та сім-карт, які належали ОСОБА_4 було встановлено, що в мобільному телефоні марки «SAMSUNG DUOS» ІМЕІ НОМЕР_15 та ІМЕІ НОМЕР_16 з двома сім-картами операторів «Київстар» та «Діджус» в розділі «Контакти» було виявлено контакт підписаний «ОСОБА_3 пр», який має номер НОМЕР_17 та контакт «ОСОБА_2» номер НОМЕР_2. В розділі «Дзвінки» було виявлено з'єднання з абонентом НОМЕР_2 (ОСОБА_2), а саме:

- 29 травня 2015 року о 19-56 год.;

- 30 травня 2015 року о 14-38 год., 14-39 год., 16-14 год. та о 23-42 год.;

- 31 травня 2015 року о 00-01 год., 02-42 год., 02-49 год., 02-59 год..

В розділі «Повідомлення» було виявлено повідомлення від абонента НОМЕР_18, надіслане 30.05.2015 року о 16-12 год., змісту «НОМЕР_9 ОСОБА_4». В розділі «Контакти» було виявлено контакт підписаний «ОСОБА_22», який має номер НОМЕР_6. В розділі «Вхідні дзвінки» було виявлено з'єднання з абонентом НОМЕР_6, а саме: 31.05.2015 року о 09-01 год., 10-26 год. та 10-46 год. (т.2, л.с.103-117).

Згідно протоколу огляду від 13.07.2015 року та додатків до протоколу, компакт-диску з інформацією щодо з'єднань абонентних номерів НОМЕР_4, належного ОСОБА_4 та НОМЕР_6, належного ОСОБА_3, наданого в ході тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПрАТ «МТС Україна», встановлені дата, час, тривалість, місце телефонних дзвінків мобільних телефонів НОМЕР_4 та НОМЕР_6 в період з 28.05.2015 року по 31.05.2015 року (т.2, л.с.169-185).

Згідно протоколу огляду від 13.07.2015 року, була встановлена інформація про з'єднання абонентних номерів мобільних телефонів - НОМЕР_1, належного ОСОБА_4 та - НОМЕР_2, належного ОСОБА_2. При цьому, під час з'єднань між цими абонентами 31.05.2015 року о 00-01 год., 02-42 год., 02-49 год., 02-59 год. абонент НОМЕР_2 перебував у зоні дії базової станції мобільного зв'язку, що розміщена в смт. Зноб-Новгородське з азимутами 330 і 50 (т.2, л.с.150-159).

Згідно протоколу огляду від 23.07.2015 року та додатку до нього, схеми маршрутів пересування абонентів 31.05.2015 року, була встановлена інформація щодо з'єднань абонентних номерів НОМЕР_1, належного ОСОБА_4 та НОМЕР_2, належного ОСОБА_2, наданого в ході тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПрАТ «Київстар» і виявлено, що 31.05.2015 року з телефону НОМЕР_23 о 00-01 год., 02-49 год., 02-59 год. відбувалися контакти з НОМЕР_19 і з телефону НОМЕР_2 о 02-42 год. відбувся контакт з телефоном НОМЕР_24, при цьому телефон НОМЕР_22 знаходився в зоні дії базових станцій оператора мобільного зв'язку, азимут яких був спрямований на напрямку Зноб-Новгородське (Україна), телефон НОМЕР_20 - постійно перебував у зоні дії базових станцій м. Середина Буда. Також визначено маршрут пересування абонента НОМЕР_21, з зазначенням часу та місця його перебування, а саме: вказаний вище абонент 31.05.2015 року о 00-01 год. знаходився в зоні дії Зноб-Трубчевська, в 02-49 год. знаходився біля населеного пункту Стягайлівка, в 09-55 год. - в м. Середина Буда (т.2, л.с.31-35).

Згідно протоколу обшуку від 08.06.2015 року в ході обшуку житла та іншого володіння ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, було виявлено автомобіль «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.2, л.с.61-62).

Згідно протоколу огляду від 09.06.2015 року був оглянутий автомобіль «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, білого кольору (т.2, л.с.63).

Згідно постанови слідчого від 09.06.2015 року автомобіль «Toyota» моделі «Land Cruiser», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 приєднаний до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ (т.2, л.с.64).

Згідно облікової картки НОМЕР_25 від 19.08.2014 року, реєстраційної картки транспортного засобу та інформації управління ДАІ УМВС України в Сумській області автомобіль «Toyota» моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, білого кольору належить на праві власності ОСОБА_2 (т.2, л.с.195,210).

Згідно повідомлення Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Сумського прикордонного загону встановлено, що іноземні громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в період з 30 по 31.05.2015 року державний кордон України через встановлені пункти пропуску не перетинали (т.2, л.с.80).

Згідно протоколу зустрічі помічника Прикордонного представника Російської Федерації по Брянській дільниці і помічника Прикордонного представника України по Сумській дільниці від 01.06.2015 року, українською стороною було підтверджено, що 31.05.2015 року в напрямку н.п. Знобь (Російська Федерація) - н.п. Зноб-Трубчевська (Україна) в районі українського інформаційного показчика №2402 виявлено сліди перетину державного кордону України декількома особами (т.3, л.с.25,26).

Згідно витягу з Схеми ділянки відповідальності ВПС «Зноб-Новгородське» з позначенням лінії кордону на місцевості на напрямку н.п. Знобь (Російська Федерація) - н.п. Зноб-Трубчевська (Україна) видно ділянку кордону між Російською Федерацією і Україною, яка позначена на місцевості з вказівкою інформаційного показчика №2402, тобто місце, де приблизно в ніч з 30 на 31.05.2015 року трьома нелегальними мігрантами був зафіксований перетин державного кордону України поза пунктами пропуску (т.3, л.с.134-141).

Згідно копій матеріалів про притягнення ОСОБА_6, ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності та оглянутих в судовому засіданні оригіналів адміністративних справ на цих осіб, видно, що згідно постанов судді Середино-Будського районного суду Сумської області від 02.06.2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_9 Бахадур були притягнуті до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.2 КУпАП у виді штрафу, які набрали законної сили 18.06.2015 року (т.2, л.с.118-138).

Згідно вироку Ямпільського районного суду Сумської області від 25.11.2015 року були затверджені угоди про визнання винуватості від 18.11.2015 року між прокурором Мусіяка В.В. та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з кожним окремо, і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винуватими у вчиненні, кожним з них, кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.2 КК України (т.3, л.с.80-82).

Вищезазначені докази, суд визнає належними та допустимими і вважає за необхідне покласти їх також в основу вироку.

Таким чином, проаналізувавши всі вищевказані докази в їх сукупності, суд вважає, що факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, при обставинах, зазначених вище, доведений повністю.

Вказані вище дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.332 ч.2 КК України, як сприяння наданням засобів у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

До показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині того, що ОСОБА_2 в ніч з 30.05 на 31.05.2015 року, коли повертався з рибалки, то підвозив трьох іноземних громадян, яких підібрав біля автобусної зупинки «Стягайлівка», суд не може прийняти їх до уваги, оскільки саме такі показання в ході судового розгляду давав обвинувачений ОСОБА_2, які судом визнані надуманими, бо вони спростовуються іншими доказами у справі.

Також суд вважає, що протокол проведення слідчого експерименту від 21.07.2015 року за участю ОСОБА_2 в частині того, що він підвозив трьох іноземних громадян від автобусної зупинки біля с. Стягайлівка і що йому 30.05.2015 року телефонував незнайомий чоловік з проханням підвезти цих людей до м. Середина Буда, суд не може прийняти до уваги, оскільки пояснення, які давав ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту суперечать всім зібраним у справі доказам.

Доводи сторони захисту в частині того, що обставини обвинувачення ОСОБА_2 за ст.332 ч.2 КК України не відповідають обставинам справи, які були встановлені вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 25.11.2015 року не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.9 ч.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року №13, зазначено, що вирок ухвалений на підставі угоди стосовно однієї із декількох осіб не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_1 на те, що порушений порядок допиту осіб, двох громадян республіки Непал та одного громадянина Королівства Марокко, в якості свідків, які були виявлені 31.05.2015 року у будинку АДРЕСА_2 і які під час судового розгляду кримінального провадження знаходилися за межами України є безпідставними, оскільки істотного порушення вимог процесуального закону слідчими суддями допущено не було.

Показання свідка ОСОБА_13, які він давав в ході судового розгляду в частині перетину державного кордону України трьома іноземними громадянами по напрямку Біла Береза (Російська Федерація) - Нововасилівка (Україна), суд не може прийняти до уваги, оскільки ці показання суперечать всім іншим зібраним у справі доказам, в тому числі і показанням свідка ОСОБА_10. Крім того, свідок ОСОБА_13 є співробітником прикордонної служби Середина-Буда, а не Зноб-Новгородська, в зоні відповідальності якої відбувся перетин державного кордону України, а тому він не міг детально знати місцевість і населені пункти, в зоні відповідальності ВПС Зноб-Новгородська.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на те, що не встановлено відстань проходження державного кордону України від річки Чернь у бік Російської Федерації, суд вважає, вказаний довод таким, що не заслуговує на увагу, оскільки вказана відстань не впливає на об'єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що річка Чернь протікає вздовж кордону з Російською Федерацією, а тому прохід через річку свідчить про перетин державного кордону України трьома іноземцями з боку Російської Федерації.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_1 на те, що досудовим слідством і судом не доведена належність мобільного телефону за номером НОМЕР_2, саме ОСОБА_2, суд не бере це до уваги, оскільки даний довод спростовується показаннями ОСОБА_4, які він давав в судовому засіданні, протоколом слідчого експерименту за його участю, протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_4, виданого останнім добровільно.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що досудовим слідством і в судовому засіданні не встановлено босими ногами чи у взутті залишені сліди трьома іноземцями, які перетнули державний кордон України 31.05.2015 року, суд не може взяти це до уваги, оскільки ця обставина не спростовує факту перетину державного кордону України і не впливає на доведеність вини обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому вида та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Пом'якшуючими покарання обставинами для ОСОБА_2 суд визнає те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на його утриманні знаходиться мати-пенсіонерка, ОСОБА_17, яка тяжко хворіє та перебуває на диспансерному обліку у лікаря терапевта Середино-Будської ЦРЛ (довідка, т.3, л.с.106), сам він являється військовим пенсіонером (т.3, л.с.164), його співмешканка ОСОБА_18 є вагітною (довідка, т.3 л.с.166), також ОСОБА_2 виховує малолітню дочку співмешканки, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.3, л.с.167), за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, раніше ні в чому упередженому помічений не був.

З урахуванням вищезазначених обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 ст.69 КК України, тобто перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.332 ч.2 КК України, а також не застосовувати до нього додаткової міри покарання, передбаченої санкцією цієї ж статті.

Обтяжуючих покарання обставин для ОСОБА_2 судом не встановлено.

Судових витрат по справі немає.

Долю речових доказів, приєднаних до справи, суд вважає за необхідне вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.2 КК України і призначити йому основне і додаткове покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити заставу в розмірі 25000,00 грн.. Після набрання вироком законної сили грошові кошти, внесені в якості застави по квитанції № 0.0.413031324.1 від 21.07.2015 року на розрахунковий рахунок № 37317006000459 в ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, ЗКПО 26270240, отримувач ТУДСА в Сумській області в сумі 25000,00 грн. - повернути заставодавцю ОСОБА_2.

Речові докази, а саме: автомобіль марки «Toyota», моделі «Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, як засіб вчинення злочину - конфіскувати в дохід держави; техпаспорт на автомобіль УАЗ, дві довіреності, страховий поліс - повернути ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ямпільський райсуд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Г.М. Воловик