Ухвала суду № 56880946, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/4873/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 у справі № 804/3112/14 за позовом Приватного акціонерного товариства „Науково-виробниче об'єднання „Созидатель" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство „Науково-виробниче об'єднання „Созидатель" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0002192201 від 03.10.2013, яким позивачу збільшена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 709129, 50 грн.; № 0004032201 від 26.12.2013, яким позивачу збільшена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3295, 55 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення № 0002192201 від 03.10.2013, № 0004032201 від 26.12.2013.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП „Дніпромонтаж", ТОВ „Капітель Трейд", ТОВ „Надія", ТОВ „Бізнес СОМ", ПП „Автобудцентр" та складено акт № 364/2201/13416334 від 12.09.2013.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 472370 грн. та заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 472370 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002192201 від 03.10.2013, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість: (основний платіж 472753 грн., штрафні (фінансові) санкції 236376, 5 грн.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.12.2013 № 4611/10/04-36-10-08-09, яке залишено без змін рішенням Міністерства доходів і зборів України, позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість 3295, 55 грн. від 11.02.2014 року № 2597/6/9999/00/15.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004032201 від 26.12.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2197, 03 грн., штрафні (фінансові) санкції 1098, 52 грн.

Висновок відповідача про нікчемність укладених угод позивачем з ПП „Дніпромонтаж", ТОВ „Капітель Трейд", ПП „Автобудцентр", ТОВ „Надія", ТОВ „Ферона" зроблено на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених контрагентів.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами встановлено, що господарські договори оформлені належним чином та не визнані судом недійсними, виконані сторонами у повному обсязі, а отриманий товар та виконані роботи (послуги) позивачем використано у своїй господарській діяльності.

Відповідачем не доведено безтоварність операцій з поставки товарів та виконання робіт позивачу його контрагентами.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, банківські виписки на підтвердження подальшої реалізації придбаного у них товарів іншим суб'єктам господарювання.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

На час виписки податкових накладних ПП „Дніпромонтаж", ТОВ „Капітель Трейд", ПП „Автобудцентр", ТОВ „Надія", ТОВ „Ферона" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податкові накладні мають всі необхідні реквізити.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.