Постанова № 56873690, 29.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2016 рокусправа № 808/4245/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року у справі № 808/4245/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій по ненаданню інформації на запит від 16.07.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_2 від 16.07.2014 року.

Головне управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником магазину промислових товарів, розміщеного в житловому багатоквартирному будинку (колишня квартира) в смт. Якимівка Запорізької області.

У смт. Якимівка всі житлово-комунальні послуги надає Якимівське орендне підприємство ВОЖКГ та ПО (далі - Підприємство) яке є банкрутом.

16.07.2014 ОСОБА_2 направив на адресу електронної пошти Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач) запит на інформацію, в якому просив надати йому інформацію про суму заборгованості Підприємства по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також надати інформацію про заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами Запорізької області, що надають житлово-комунальні послуги населенню.

Листом Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області №543/14/08-01-23-00-09 від 20.07.2015 позивачу було відмовлено у наданні вказаної інформації, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом.

Не погодившись з діями податкового органу по ненаданню інформації, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність відмови у наданні інформації на запит від 16.07.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не було обґрунтовано факт віднесення запитуваної Позивачем інформації до інформації з обмеженим доступом, яка містить конфіденційну інформацію.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про публічну інформацію», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ч.ч.1,2 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що публічна інформація є відкритою і може надаватися іншим особам її розпорядниками за умови, якщо вона не відноситься до інформації з обмеженим доступом, а саме конфіденційної, таємної чи службової.

Як свідчать встановлені обставини справи, предметом запиту Позивача було отримання інформації стосовно суми заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску Акимівським орендним підприємством ВОЖКГтаПО та іншими підприємствами Запорізької області, які надають житлово-комунальні послуги населенню.

Отже, запитувана Позивачем інформація за своєю правовою природою є податковою інформацією, яку платник податків надає контролюючому органу для виконання функцій та завдань, передбачених приписами чинного законодавства.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду вказаної заяви, Відповідачем було відмовлено у її задоволенні, з огляду на кваліфікування її змісту як витребування інформації з обмеженим доступом.

У своїх поясненнях податковий орган зазначив, що інформація стосовно суми заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску вказаними підприємствами є конфіденційною, податковою інформацією та не може бути розголошена в силу приписів Податкового кодексу України без згоди вказаних підприємств.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими зазначені висновки податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Приписами п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право: на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

В свою чергу, згідно з п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Відповідно до п.63.12. ст.63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що інформація стосовно обліку платника податків використовується з урахуванням обмежень, які розповсюджуються на інформацію з обмеженим доступом та не може розголошуватись без письмової згоди платника податків.

Як було встановлено судом, запитувана Позивачем інформація стосується облікових даних інших підприємств, які ведуться податковим органом, тобто на таку інформацію розповсюджуються обмеження інформації з обмеженим доступом.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, підприємства, щодо яких Позивач хотів отримати податкову інформацію, не надавали письмової згоди на розголошення інформації стосовно їх обліку, а саме наявності заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, у податкового органу були відсутні законні підстави для задоволення запиту Позивача від 16.07.2014 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції також вважає хибними посилання Позивача на ст.29 Закону України «Про доступ до публічної інформації, в якій перелічені підстави для поширення інформації з обмеженим доступом, оскільки в даному випадку Позивачем не було належним чином обґрунтовано наявність предмету суспільного інтересу.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області - задовольнити .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року у справі № 808/4245/15- скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко