Ухвала суду № 56873689, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № 804/9032/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - Компанець А.Л. дов від 06.01.2016

бісєров А.С. дов від 06.01.2016

відповідача: - Городничий О.О. договір від 19.03.2015

третьої особи ОСОБА_3: - ОСОБА_4 дов від 28.07.2015

ОСОБА_5 дов від 8.12.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року

у справі № 804/9032/15

за позовом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013»

треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофарма», Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, Фізична особа-підприємець ОСОБА_8, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013», в якому просив зобов'язати відповідача виконати вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2014, а саме: відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» знести об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі, за адресою АДРЕСА_1».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015, вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вносити до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013».

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд виходив з того, що відповідач відповідно до декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації є особою, яка здійснила самочинне будівництво, і оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесена інформація про перебування ТОВ «Миру-2013» в стані припинення, припинення підприємства може зробити неможливим виконання судового рішення.

23.12.2015 ТОВ «Миру-2013» звернулось до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, обґрунтоване тим, що суд помилково дійшов висновку, що саме на ТОВ «Миру-2013» має бути покладений обов'язок щодо знесення самочинно збудованого об'єкта (АДРЕСА_1) в разі задоволення вимог позивача, оскільки на підставі договорів купівлі-продажу від 20.05.2014 та 21.05.2014 право власності на вищезазначене майно зареєстровано за ОСОБА_6 Таким чином, припинення ТОВ «Миру-2013» ніяким чином не може впливати на виконання рішення про виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2014, а саме: знести об'єкт будівництва «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі, за адресою АДРЕСА_1».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 клопотання ТОВ «Миру-2013» залишено без задоволення.

Ухвалу суду мотивовано тим, що з огляду на встановлені судом фактичні обставини вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вносити до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Миру-2013» є цілком виправданим та обґрунтованим.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Миру-2013» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити клопотання ТОВ «Миру-2013» про скасування заходів забезпечення позову по адміністративній справі №804/9032/15.

Відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів купівлі-продажу від 20.05.2014 та 21.05.2014 належить на праві власності іншій особі ОСОБА_6, у зв'язку з чим припинення ТОВ «Миру-2013» ніяким чином не може впливати на виконання рішення про виконання вимог припису від 18.04.2014 про знесення об'єкту будівництва. Відносини щодо реєстрації припинення юридичної особи ніяким чином не можуть впливати на правовідносини щодо придбання або відчуження нерухомого майна. За наслідками припинення юридичної особи права та зобов'язання не зникають, а переходять до правонаступників чи учасників таких осіб відповідно до статуту.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

На виконання вимог апеляційного суду відповідачем подано документи на підтвердження наведених відповідачем обставин щодо продажу спірного об'єкту нерухомого майна, які відповідно до ст.ст.11, 195 КАС України долучені судом до матеріалів справи в якості додаткових доказів.

Представник позивача, представники третьої особи - ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають, що наведені відповідачем доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з'явились, повідомлені про час і місце судового засідання означені особи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За правилами ч.ч.2, 3 ст.118 КАС України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.118 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Спір між сторонами виник з приводу виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2014, виданого позивачем в порядку ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011, ТОВ «Миру-2013» як особі, що здійснила самочинне будівництво.

Відповідно до абз.2 ч.1 , ч.2 ст..38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції станом на момент звернення позивача до суду у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду.

На час прийняття судом першої інстанції ухвали від 17.11.2015 про вжиття заходів забезпечення позову до ч.2 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» № 320-VIII від 09.04.2015 (набув чинності з 01.09.2015) внесено зміни, згідно яким встановлено, що за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

В якості обставин, за яких застосовані судом заходи забезпечення адміністративного суду мають бути скасовані, відповідачем зазначено той факт, що на даний час він не є власником спірного об'єкту нерухомого майна, у зв'язку з чим припинення товариства ніяким чином не може впливати на виконання рішення суду про виконання вимог припису від 18.04.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 20.05.2014 та від 21.05.2014, укладеними ТОВ «Миру-2013», відбувся продаж означеної в приписі будівлі підприємства торгівлі за адресою АДРЕСА_1, як об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1) гр. ОСОБА_6. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про реєстрацію права власності на вказане мано за гр. ОСОБА_6 № НОМЕР_2 від 20.05.2014 та № НОМЕР_3 від 21.05.2014, відповідно.

Також з поданої позивачем Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.03.2016 вбачається, що будівля підприємства торгівлі адресою АДРЕСА_1 (об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером НОМЕР_1) зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Жовтнева-2013», номери записів про право власності від 18.11.2015 № НОМЕР_4, № НОМЕР_5. Підставою виникнення права власності зазначені договори купівлі-продажу від 18.11.2015.

З огляду на наведені правові норми, апеляційний суд вважає, що обставини, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, щодо продажу позивачем спірного об'єкту нерухомості третій особі ОСОБА_6 за договорами купівлі-продажу від 20.05.2014, 21.05.2014, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки не позбавляють відповідача статусу особи, яка за приписом позивача від 18.04.2014 здійснила самочинне будівництво.

Крім того, враховуючи вказані обставини в сукупності з іншими діями відповідача після вручення йому припису від 18.04.2014, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вносити до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Миру-2013» є виправданим та обґрунтованим, які вірно зазначив суд першої інстанції.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем фактично необхідність скасування заходів забезпечення позову не обґрунтована, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та скасування вжитих заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 21.01.2016 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 804/9032/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко