Рішення № 5685354, 28.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09 Справа№ 17/35

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс”, м. Львів

про: стягнення 39 434,51 грн..

Представники:

Від прокурора: Шубка К.П. пом. прокурора

Від позивача: Трофимчук О.В. ю/к (Довіреність № 36 від 17.11.2008р.)

Від відповідача: Соловйов А.В. представник (Довіреність б/н від 12.03.2008р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2009р. порушено провадження у справі за позовом Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м. Львів до ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс”, м. Львів про стягнення 39 434,51 грн. та призначено до розгляду на 09.04.2009р.

В судовому засіданні 09.04.2009р. представник позивача вказав, що відповідачем сплачено основну суму боргу, однак доказів оплати суду не надав. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період з 25.11.2008р. по 25.01.2009р. представник позивача підтримав.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 09.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засідання 28.04.2009р. представник позивача надав суду Акт звірки взаємних розрахунків із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, відповідно до якого суму 3% річних та інфляційних втрат відповідач визнає у повному обсязі.

Представник відповідача суму 3% річних та інфляційних втрат визнав, однак заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прокурор не вправі звертатися до господарського суду із позовом в інтересах комунального підприємства.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

16.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 4287/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 6.3. Договору вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження відповідач зобовязаний сплачувати до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Як зазначається у позовній заяві, всупереч договірним зобовязанням ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс” в період з жовтня по грудень 2008р. оплата за фактично спожиту теплову енергію та за приєднане теплове навантаження відповідачем не проводилася. Станом на 10.02.2009р. сума боргу ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс” перед позивачем становила 37 777,85 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 08.04.2009р. суму основного боргу відповідач сплатив у повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобовязання прокурор у заявленому позові просить суд стягнути з відповідача 175,74 грн. 3% річних та 1 480,92 грн. інфляційних.

При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалося, під час розгляду справи в господарському суду відповідач у повному обсязі сплатив суму основного боргу. Однак, як вбачається із Акту звірки взаємних розрахунків частину боргу в сумі 12 000,00 грн. відповідачем сплачено ще до моменту звернення прокурора із позовом до суду, а саме: 29.12.2008р. 4 000,00 грн. та 8 000,00 грн. 18.02.2009р. (Позовна заява поступила в канцелярію суду 25.02.2009р.).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 12 000,00грн. боргу є безпідставними.

В частині стягнення 25 777,85 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві прокурором заявлено до стягнення з відповідача 175,74 грн. 3% річних та 1 480,92 грн. інфляційних за період з 25.11.2008р. по 25.01.2009р. Однак, як встановлено судом прокурором невірно здійснено розрахунок інфляційних та 3 % річних. Зокрема, як вбачається із доданого до позовних матеріалів розрахунку, прокурор вийшов за межі заявленого у позовній заяві періоду, а також не врахував часткову оплату боргу в сумі 4 000,00 грн., здійснену відповідачем 29.12.2008р. Відтак, до стягнення підлягає 127,72 грн. 3% річних та 1 326,05 грн. інфляційних.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо права прокурора на звернення до господарського суду в інтересах ЛМКП “Львівтеплоенерго” з наступних підстав:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про прокуратуру ” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

З огляду на вище викладене суд вважає, доводи прокурора щодо його права на звернення із даним позовом до суду обгрунтованими, а заперечення відповідача безпідставними.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на останнього у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс” (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5. Код ЄДРПОУ 30994120) на користь ЛМКП “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) підлягає 127,72 грн. 3% річних та 1 326,05 грн. інфляційних.

3.Стягнути з ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс” (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5. Код ЄДРПОУ 30994120) в доход державного бюджету (р/р № 31119092800006 в УДК у Л/о, Отримувач Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТзОВ “Ремонтно-експлуатаційна дільниця “Карпатбудсервіс” (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5. Код ЄДРПОУ 30994120) в доход державного бюджету (р/р № 31212259700006 в ГУДК у Л/о, Отримувач УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 25 777,85 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6. В решті частині позовних вимог у позові відмовити.

7. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.