Рішення № 56848938, 25.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16021/15-ц

Провадження № 2/161/672/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Марчак Е.Є.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Волинській області, ОСОБА_5 про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою, на обґрунтування вказавши, що 29 вересня 2015 року ОСОБА_3 в ОСОБА_6 в польській фірмі «TRYTON Spolka z.o.o» автомобіль «Merсedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерні знаки ВО 1014 ВС, що підтверджується фактурою №005/2015/ЕКS. Вказаний автомобіль 01 січня 2015 року був затриманий польськими митниками на пункті митного переходу Медика в ОСОБА_6, конфіскований за порушення митних правилд та придбаний з прилюдних торгів польською фірмою «TRYTON Spolka z.o.o», що підтверджується фактурою №FVL/400000/2015/0290. Оскільки разом із вказаним автомобілем він отримав у фірмі «TRYTON Spolka z.o.o» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ 610161, виданий на попереднього власника ОСОБА_5, то він зателефонував ОСОБА_5, повідомив про купівлю конфіскованого у нього автомобіля та попередив, що має намір перереєструвати вказаний автомобіль в органах ДАІ на себе. Проте, 03 жовтня 2015 року вказаний автомобіль був вилучений слідчим СВ Луцького УМВС України у Волинській області на підставі заяви ОСОБА_5 про незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_3 Допущені працівниками внутрішніх справ УМВС України у Волинській області порушення права власності ОСОБА_3 на вказаний автомобіль змушують позивача звернутись до суду за захистом своїх прав у вигляді визнання права власності на вказаний автомобіль. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на автомобіль "Merсedes Sprinter " 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позивачем вимоги, підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач ОСОБА_4 управління Національної поліції в Волинській області не визнає його право власності на вказаний автомобіль, автомобіль у ОСОБА_3 вилучило та помістило на штрафний майданчик, де автомобіль знаходиться до теперішнього часу, спірний автомобіль даний відповідач позивачу не повертає.

Представник позивача ОСОБА_2 заявлені позивачем вимоги підтримав, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_5 з заявою до правоохоронних органів про незаконне заволодіння його автомобілем звернувся лише в жовтні 2015 року, після того як ОСОБА_3 повідомив його про придбання спірного автомобіля. На час звернення до правоохоронних органів з заявою ОСОБА_5 зазначав, що його автомобілем незаконно заволоділа незнайома йому особа і що обставини такого заволодіння йому невідомі. Зазначені відповідачем ОСОБА_5 обставини не відповідають дійсності, оскільки останньому достовірно було відомо, що автомобіль було конфісковано співробітниками митниці ОСОБА_6 на пункті митного переходу Медика, автомобіль було конфісковано у ОСОБА_7, який мав право на керування спірним транспортним засобом, підставою конфіскації автомобіля стала контрабанда цигарок ,яку здійснював ОСОБА_7. Вважає, що з заявою до правоохоронних органів ОСОБА_5 звернувся з метою позбавити позивача законних прав на придбаний автомобіль.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, суду пояснив, що є власником автомобіля «Merсedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2. У грудні 2014 року він передав вказаний автомобіль в оплатне користування строком на три місяці мешканцю міста Тернопіль на імя Микола, інші анкетні дані йому не відомі. В 2015 році Микола плату за користування автомобілем йому не сплачував, автомобіль не повернув. Що сталося з його автомобілем йому не було відомо до жовтня 2015 року. Миколу з приводу повернення автомобіля він не розшукував, в правоохоронні органи з приводу втрати автомобіля не звертався, оскільки не довіряє правоохоронним органам. Про те, що автомобіль у жовтні 2015 року повернувся на територію України йому стало відомо, зокрема, від позивача ОСОБА_3, який подзвонив йому та повідомив, що спірний автомобіль було придбано ним в торгів в ОСОБА_6. ОСОБА_3 пропонував йому гроші за те, що він (ОСОБА_5) знав автомобіль з реєстрації в органах ДАІ. Після звернення позивача до суду з даним позовом, йому від ОСОБА_7 стало відомо, що 01.01.2015 року він (ОСОБА_7) разом з Миколою та ОСОБА_8 на спірному автомобілі провозили сигарети до ОСОБА_6. Сигарети перевозив Миколи, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він найняв у якості водіїв. На пункті митного переходу Медика в ОСОБА_6 спірний автомобіль у ОСОБА_7 було конфісковано польськими митниками за контрабанду сигарет, транспортний засіб оцінено у 50000 злотих. Просить у задоволенні позову відмовити, Оскільки власником автомобіля є він, позивач придбав автомобіль незаконним шляхом.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що у законності придбання позивачем спірного автомобіля в ОСОБА_6 виникають сумніви, оскільки з оголошень, розміщених на сайті Митної палаті в Перемишлі вбачається, що автомобілі з торгів продаються без реєстраційних документів та номерних знаків. Належних та припустимих доказів на підтвердження законності придбання спірного автомобіля позивачем не надано.

Представник відповідача ОСОБА_9 управління Національної поліції в Волинській області позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_4 управління Національної поліції в Волинській області є лише зберігачем автомобіля НОМЕР_3. Вказаний автомобіль було вилучено у ОСОБА_3 у жовтні 2015 року Луцьким МУ УМВС України у Волинській області за заявою ОСОБА_5 На теперішній час спірний автомобіль знаходиться на штрафному майданчику. Вважає, що ОСОБА_4 управління Національної поліції в Волинській області права позивача ОСОБА_3 не порушувало. На теперішній час правові підстави для передачі спірного автомобіля позивачу ОСОБА_3 у ОСОБА_9 управління національної поліції у Волинській області відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб»єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даною позовною заявою у звязку з тим, що його право власності на автомобіль«Merсedes Sprinter», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_9 управлінням Національної поліції у Волинській області оспорюється.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень… Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 610161, виданого Центром ДАІ № 6101 УДАІ УМВС України в Тернопільській області власником автомобіля «Mercedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 вказаний ОСОБА_5 (а.с. 11).

З вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу також вбачається, що право користування вказаним автомобілем має ОСОБА_7.

В судовому засіданні, зокрема з пояснень відповідача ОСОБА_5, було встановлено, що 01.01.2015 року легковий автомобіль марки «Mercedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво САТ61061 було затримано працівниками Митного відділу в Медиці Митного управління в Перемишлі ОСОБА_6 як доказ у карно-фіскальному провадженні. В ході дій, повязаних із затриманням автомобіля, було складено протокол огляду механічного транспортного засобу і квитанція опис.

Вказана обставина також знаходить своє обєктивне підтвердження у квитанції-описі № 0136089, виданій 01.01.2015 року Митним відділом в Медиці Митного управління в Перемишлі ОСОБА_6 на ім»я ОСОБА_7, яка була надана в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_5 (а.с. 97-98).

Автомобіль марки «Mercedes Sprinter» з реєстраційним номером ВО 1014 ВС став власністю державного бюджету ОСОБА_6 на підставі Рішення Районного Суду в м. Перемишлі від 22 квітня 2015 року, яким було винесено постанову про його конфіскацію. Митна палата в Перемишлі, виконуючи вищевказане вище рішення Суду, здійснила продаж предметного транспортного засобу з публічних торгів. Покупцем автомобіля стала фірма«TRYTON Spolka z.o.o» (а.с. 7-10).

29 вересня 2015 року ОСОБА_3 шляхом купівлі придбав автомобіль «Merсedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерні знаки ВО 1014 ВС в польській фірмі «TRYTON Spolka z.o.o» за ціною 25293 польських злотих, що підтверджується фактурою №005/2015/ЕКS (а.с. 5-6).

03.10.2015 року Луцьким МВ УМВС України у Волинській області автомобіль «Merсedes Sprinter» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерні знаки ВО 1014 ВС у позивача ОСОБА_3 було вилучено та поміщено на штрафний майданчик (а.с. 12).

Стаття 41 Конституції України в імперативному порядку гарантує кожному право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю влдасністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонена законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору у контрагента та визначені умов договору.

Відповідно до Преамбули ЗУ «Про міжнародне приватне право» цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів повязані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Як слідує з Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 01.03.2013 року «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ з іноземним елементом» розгляд справ з іноземним елементом здійснюється за «законом суду», тобто юридичною підставою застосування іноземного права на території України є норми ЦПК, Закон «України «про міжнародне приватне право» тощо.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню приватно-правових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом поширюються на інші органи, які мають повноваженні вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню.

Статтею 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

Частинами 1 та 3 статті 42 вищезазначеного передбачено, що захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

Доводи представника відповідача ОСОБА_5 про те, що позивач ОСОБА_3 придбав спірний автомобіль незаконно, оскільки автомобілі з торгів Митною палатою в Перемишлі продаються без реєстраційних документів та номерних знаків та надані ним роздруківки з інтервент-сайту Митної палати про проведення торгів (а.с. 70-73), суд до уваги не приймає, оскільки представником відповідача ОСОБА_5 не надані посилання на електронні адреси сайтів на яких такі оголошення розміщені, а в самих роздруківках такі адреси не містяться.

За таких обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_3 набув право власності автомобіль «Merсedes Sprinter», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 з незаборонених законом підстав на підставі договору купівлі-продажу, а тому його позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 6, 328, 626, 627 ЦК України, ст.ст. 4, 39 Закону України «Про міжнародне право», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Волинській області, ОСОБА_5 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль «Merсedes Sprinter», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_10