Постанова № 56848182, 28.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р. Справа№ 911/2113/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Доколенко В.М. - дов. №1 від 10.01.2016 року

від відповідача Паламарчук О.М. - дов. №б/н від 10.11.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агробонус Схід"

на ухвалу господарського суду Київської області

від 29.02.2016 р. (суддя Антонова В.М.)

у справі № 911/2113/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агроцентр "Раївський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агробонус Схід"

про стягнення 505 611, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.02.2016 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус Схід" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі № 911/2113/15 - відмовлено.

Не погодившись із згаданою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 05.08.2016 року у справі № 911/2113/15 до 30.10.2016 року. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржена ухвала є такою, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням судом вимог процесуального права, зокрема положень ст. 121 ГПК України, а отже підлягає скасуванню. Місцевим судом неповно та необ'єктивно оцінено надані боржником докази щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання згаданого рішення суду або роблять його неможливим, не враховано важке фінансове становище відповідача та неможливість сплатити борг в сумі 523 330,09 грн. одним платежем тощо.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 911/2113/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» 10.03.2016 року передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Мартюк С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І. та призначено розгляд справи на 22.03.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року розгляд справи № 911/2113/15 відкладено на 28.03.2016 року через нез'явлення в судове засідання представників сторін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням ряду особливостей. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користуються наданими суду першої інстанції правами.

На підставі ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове судове рішення, яким його заяву про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Київської області від 05.08.2015 року у справі № 911/2113/15 задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» про розстрочення виконання рішення у справі № 911/2113/15, а оскаржену ухвалу як законну та обгрунтовану залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, до господарського суду Київської області було подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» про стягнення 505 671,67 грн. заборгованості, з яких: 303 775,00 грн. основного боргу за поставлений згідно договору №АЦ-100215-003 від 10.02.2015 року товар, 157 900,00 грн. штрафу, 42 528,50 грн. інфляційних витрат та 1 408,17 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.08.2015 року у справі № 911/2113/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр «Раївський» 303 775.00 грн.боргу за поставлений товар, 157 900,00 грн., штрафу, 49 211,55 грн. інфляційних витрат, 2 182,17 грн. та 10 261,37 грн. судового збору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року це рішення залишено без змін.

18.01.2016 року на виконання вищезгаданого судового рішення видано наказ.

16.02.2016 року до господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 05.08.2015 року справі № 911/2113/15 до 30.10.2016 року.Заява відповідача мотивована тим, що господарська діяльність відповідача має сезонний характер та залежить від потреб аграрного сектору,отже в період міжсезоння обсяги продажів значно знижуються або взагалі відсутні. Крім цього, за твердженнями відповідача нерухоме майно або транспортні засоби відсутні, його чистий прибуток за 2015 рік становив 57 400,00 грн., в той час як сума боргу перед позивачем складає 523 330,09 грн., що унеможливлює належне виконання рішення суду без надання відстрочки. Оскільки сума боргу відповідача за згаданим рішенням суду є значною для боржника й він неспроможний сплатити її одноразово в процесі примусового виконання рішення через існуючі об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на визначених в ньому умовах тощо.

В запереченнях проти відстрочки виконання рішення суду стягувач просив відмовити боржнику у відстроченні виконання рішення господарського суду Київської області від 05.08.2015 року у справі № 911/2113/15 за відсутності поіважних для цього причин.

Постановляючи оскаржену ухвалу про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід», місцевий суд посилався на те, що подані боржником документи, а саме: фінансовий звіт за 2015 рік,листи №15 від 15.02.016 року про кількість працівників товариства та №16 від 15.02.2016 року про відсутність в його власності майна, не підтверджують факту наявності виняткових обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, тому вважав подану ним заяву про відстрочку виконання рішення суду такою, що задоволенню не підлягає тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, положеннями ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Проте приписами ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не передбачено вимог до змісту заяви про відстрочку виконання рішення. Зі змісту ст. 121 ГПК України видно, що заява повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення, до заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення обставин, які суд оцінює за правилами ст. 43 ГПК України.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, господарський суд не зобов'язаний, а має право на підставі ст. 121 ГПК України за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою відстрочити виконання рішення задовольнивши таку заяву.

Постановою пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (п. 7.2) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття передбачених ст. 121 ГПК заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім цього, розглядаючи заяву про відстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України з врахуванням приписів п.7.2 згаданої вище постанови пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012 р., місцевий суд повинен враховувати не лише фінансовий стан заявника, а і фінансовий стан іншої сторони у справі тощо.

З огляду на наведене, обставини, на які посилався відповідач в заяві, а пізніше в своїй апеляційній скарзі, не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, відтак місцевий суд правомірно відмовив в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, тим більше, що жодних доказів хоча б часткового виконання рішення господарського суду Київської області від 05.08.2015 року у справі № 911/2113/15 боржник на надав.

Доводи апелянта про те, що місцевим судом при прийнятті оскарженої ухвали порушено та/або неправильно застосовано положення ст. 121 ГПК України не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 29.02.2016 року у справі № 911/2113/15 - без змін.

Матеріали справи № 911/2113/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова