Ухвала суду № 56845002, 30.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17208/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2015р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1088 «Про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319)», а також рішення №1091 «Щодо анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319)».

Рішенням №1088 від 24.07.2015р. НКЦПФР установила факт наявності контролю (вирішального впливу) у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за діяльністю ПАТ «ВТБ БАНК» осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» (надалі - Рішення №1088).

На підставі вказаного Рішення №1088 НКЦПФР було прийнято рішення №1091 від 24.07.2015р. щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданих ПАТ «ВТБ БАНК» (надалі - Рішення №1091), а саме: діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності серії АД №075894 від 05.10.2012р.; дилерської діяльності серія АД №075895 від 05.10.2012р.; андеррайтингу серія АД №075896 від 05.10.2012р.; депозитарної діяльності: депозитарної діяльності депозитарної установи серія АЕ №263328 від 12.10.2013р.; діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування серії АЕ №263329 від 12.10.2013р.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (надалі - Закон № 448/96-ВР) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з абз. 61 ст. 11 Закону № 448/96-ВР, крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (надалі - Закон №222-VIII), передбачено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Відповідно до п. 11. ч. 2 ст. 6 Закону №222-VIII, орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює перевірку документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.

У відповідності до абз 4 ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки щодо структури власності ПАТ «ВТБ БАНК» та власників з істотною участю в ньому, що надана банком листом від 13.07.2015 № 5867/1-2 (вх. від 14.07.2015 № 6065), станом на 13.07.2015 року: прямим власником ПАТ «ВТБ БАНК» з часткою у статутному капіталі банку 99,9870 відсотків є «ВТБ БАНК» (відкрите акціонерне товариство), зареєстроване за законодавством Російської Федерації; опосередкованим власником «ВТБ БАНК» з істотною участю у розмірі 62,272 відсотків є Російська Федерація в особі Міністерства фінансів Російської Федерації - держави та опосередкованим власником «ВТБ БАНК» з істотною участю у розмірі 22,98 відсотків є Російська Федерація в особі Федерального агентства по управлінню державним майном.

При цьому, необхідно зазначити, що Верховною радою України 21.04.2015 року було прийнято постанову №337-VІІІ «Про заяву Верховної ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» відповідно до якої (абз.1, 17 п. 1 Заяви) чітко та однозначно визначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. Згідно абз.2 п.1 Заяви, 27.02.2014 р. збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Закон України «Про оборону України» встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.

З аналізу вищезазначеної Постанови вбачається, що Російська Федерація - держава, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні «Про оборону України», в особі Федерального агентства з управління державним майном.

Відтак, Відповідач прийшов до вірного висновку, що держава Російська Федерація в особі Федерального агентства з управління державним майном здійснюють контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ «ВТБ БАНК» шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ «ВТБ БАНК».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1088 від 24 липня 2015р. «Про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319)».

Відповідно до пп. 2.2.2. Регламенту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Наказом Голови Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.05.2013 року №302 - Комісія у межах своїх повноважень приймає рішення, організовує 1 контролює їх виконання. Рішення Комісії є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами. Рішення Комісії - це акт, який приймається у колегіальному порядку з питань, віднесених до компетенції НКЦПФР. Комісія приймає рішення у вигляді нормативно-правових актів, актів персонального характеру, актів оперативно-розпорядчого характеру, актів в рекомендаційного, роз'яснювального, інформаційного характеру та нормативно-технічних документів. Рішеннями Комісії затверджуються роз'яснення та розпорядження Комісії. Голова Комісії, члени Комісії, керівник апарату та інші посадові особи НКЦПФР не можуть діяти всупереч прийнятим рішенням Комісії.

Згідно з до ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 16 Закону №222-VIII, Анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1088 від 24 липня 2015р. «Про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319)» встановлено вплив країни агресора Російської Федерації в особі Міністерства фінансів Російської Федерації та Федерального агентства з управління державним майном здійснюють контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ «ВТБ БАНК» шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ «ВТБ БАНК», а отже, у Відповідача були наявні всі підстави для прийняття рішення про анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.

Враховуючи наведене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого рішення від 24.07.2015 №1091 «Щодо анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ «ВТБ БАНК»

Відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів також не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 30.03.2016 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.