Постанова № 56842590, 22.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Житомир справа № 806/95/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представників позивача Бондар І.М., Рудзей О.М.,

представника відповідача Шклярчук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія") звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) від 30.12.2015 року № 00004922, № 00006022, № 00005822, № 00005922, № 0000241702.

В обґрунтування позову зазначає, що при прийнятті спірних рішень відповідачем не враховані наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень, а тому ці рішення є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному податковому законодавству.

Представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (т. 4 а.с. 216-223).

Проаналізувавши дослідженні докази суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що Житомирською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та перевірка дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої було складено акт № 3366/06-25-22-02/03379632 від 11.12.2015 року (т.4 а.с. 135-183), яким встановлено порушення ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія":

- п. 44.1 ст. 44, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 90086 грн., в тому числі за :

- січень 2014 року - 14984 грн.;

- лютий 2014 року - 32780 грн.;

- березень 2014 року - 2705 грн.;

- квітень 2014 року - 21000 грн.;

- травень 2014 року - 18617 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23 Декларації) в сумі 28736 грн. за жовтень 2014 року;

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9, 139.1.11 п. 139.1 ст. 139, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1209392 грн.;

- пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України за результатами перевірки донараховано 400,22 грн.;

- відповідно до ст. 129 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) нараховано пені в сумі 86,82 грн.;

- п. 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями): відсутні достовірні підтверджені документи до авансових звітів на загальну суму 2668,17 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" подало на нього письмові заперечення (т. 4 а.с. 184-188).

Житомирською ОДПІ надано відповідь від 25.12.2015 року № 18272/06-25-22-02 (т. 4 а.с. 189-197) на подані заперечення позивача, відповідно до якої результати перевірки за актом № 3366/06-25-22-02/03379632 від 11.12.2015 року залишаються без змін.

30.12.2015 року на підставі акту перевірки № 3366/06-25-22-02/03379632 від 11.12.2015 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення, яким ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія":

- № 00004922 - застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 2668,17 грн. (т. 4 а.с. 198);

- № 00006022 - зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 28736 грн. та застосовано 14368 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.4 а.с. 199);

- № 00005822 - зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток) на 1209392 грн. (т. 4 а.с. 200);

- № 00005922 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 135129 грн. в тому числі: за основним платежем - 90086 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 45043 грн. (т. 4 а.с. 201);

- № 0000241702 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 1150,38 грн. в тому числі: за основним платежем - 400,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 750,16 грн. (т. 4 а.с. 203).

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Щодо податкових повідомлень - рішень від 30.12.2015 року № 00005822, № 00005922, № 00006022 суд зазначає наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Актом перевірки № 3366/06-25-22-02/03379632 від 11.12.2015 року податковим органом було встановлено завищення підприємством вартості прямих матеріальних витрат в собівартості придбаних (виготовлених) товарів отриманим ТМЦ (піску) від ТОВ "Спецтрансбуд-7", які не підтвердженні перевіркою та в ході перевірки не доведено їх використання в господарській діяльності підприємства в сумі 347196 грн. (ПДВ - 69438 грн.) за 2014 рік. Придбання піску документально не підтверджено в повній мірі передбаченими законодавством бухгалтерськими документами та відповідно до яких перевіркою не можливо визначити пов'язаність їх придбання з господарською діяльністю підприємства.

З даного акту вбачається, що однією із підстав для невизнання факту придбання позивачем піску у ТОВ «Спецтрансбуд-7» стала відсутність у видаткових накладних розшифровок підписів осіб, які приймали участь в отриманні товару, що не давало змоги ідентифікувати особу.

Проте, відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність у видаткових накладних лише розшифровок підписів осіб, які приймали участь в отриманні товару, не може свідчити про те, що вони, як вважає відповідач, не належним чином оформленні, оскільки дані накладні не суперечать іншим документам, які оформлені належним чином та підтверджують здійснення господарської операції (податкові накладні, товарно-транспортні накладні, актами здачі - прийняття робіт).

Стосовно посилання відповідача на співпідання пунктів навантаження та розвантаження піску отриманого від ТОВ "Спецтрансбуд-7" позивач зазначив, що виробнича база останнього межує із виробничими площами підприємства, тому адреси є ідентичними - м. Житомир, вул. Промислова 10, при чому наголосив, що наприклад інше підприємство ПрАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" знаходиться на відстані 1 км. від території підприємства, проте також має адресу - м. Житомир, вул. Промислова, 10.

Суд приймає до уваги дані твердження позивача, так як на підтвердження виконання даної господарської операції позивачем до перевірки та в судове засідання були надані Книга обліку та завозу сировини (т.1 а.с.66), товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, актами здачі - прийняття робіт (т.1 а.с.55-64, т.3 а.с.156-252, т.4 а.с.1-86), податкові накладні (т.4 а.с.87-131), які узгоджують між собою та оформлені належним чином у відповідності до вимог законодавства.

Щодо посилання відповідача на не надання до перевірки жодного документа, що підтверджував би походження піску та його якість (сертифікати походження), чи придатний даний пісок для виготовлення залізобетонних блоків, суд зазначає, що сертифікати походження не є первинними документами, а перевірку придатності піску для виготовлення залізобетонних блоків підприємство здійснює самостійно за допомогою власної лабораторії шляхом відбирання проб. Відповідність лабораторії та можливість проведення нею таких досліджень підтверджується наявним на підприємстві Свідоцтвом про атестацію вимірювальної лабораторії ТОВ "Житомир - Агробудіндустрія" та додатками до нього.

Якість піску, отриманого від ТОВ "Спецтрансбуд-7", його відповідність ДСТУ та факт проведення досліджень лабораторією позивача підтверджується наявним в матеріалах справи "Журналом випробувань піску, щебеню" (т. 1 а.с. 67-71).

Висновки відповідача про завищення позивачем витрат на суму 246917 грн. (ПДВ - 49383 грн.) по взаємовідносинам з ПП "Автоплюс+", яке надавало транспортні послуги ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" базується на тому, що в ході перевірки матеріалів по ПП "Автоплюс+" з урахуванням даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП "Автоплюс +" самостійно не могло виконувати транспортно-експедиційні послуги для ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" враховуючи кількість їх трудових ресурсів відповідної кваліфікації та відсутності транспортних засобів.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про завищення витрат на суму 246917 грн. по взаємовідносинам з ПП "Автоплюс+", оскільки вказана господарська операція підтверджується наданими позивачем товарно-транспортими накладними, податковими накладними, договорами-заявками, актами надання послуг.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до товарно-транспортних накладних (ТТН) вантажовідправниками/вантажоодержувачами були як позивач, так і інші юридичні особи, при цьому відповідач ніяких доказів на підтвердження того, що вказаний в ТТН вантаж не відправлявся/не одержувався юридичними особами не надано. Також відповіачем не надано доказів того, що вантаж не перевозився вказаними в ТТН автотранспортом та водієм.

Вказані вище документи складені у відповідності до вимог законодавства та повністю підтверджують факт дійсності здійснення господарських операцій.

Крім того, однією з підстав для винесення спірних рішень є зафіксоване в акті перевірки порушення позивачем пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, а саме не включення до складу інших доходів суму нарахованих у 2014 році, але несплачених відсотків за користування кредитними коштами в сумі 615279 грн. відповідно до Договору позики.

Суд не погоджується з даними висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Встановлено, що між ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" та резидентом Англії - European Chemical Ventures Limited (Позикодавець) укладено Договір позики №24/02/2014 від 24.02.2014 року (т. 1 а.с. 37-42) за яким останній надає, а ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" (Позичальник) приймає у тимчасове поворотне користування грошові кошти у порядку та на умовах обумовлених нижче (п. 1.1); термін погашення позики не пізніше 31.12.2017 року (п. 2.1.2); тип процентної ставки: 9,8% річних (п. 2.1.4); договір набирає силу з моменту його реєстрації Національним банком України і буде діяти до 31.12.2017 року. Обов'язковою умовою припинення договору є повне погашення Позичальником суми наданої Позики та відсотків за користування наданої Позики (п. 8.1).

Згідно п.п. 135.5.5 ст. 135 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) до складу інших доходів відносяться суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Приписами п.п. 14.1.257 ст. 14 ПК України визначено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, до Договору позики №24/02/2014 від 24.02.2014 р., яким чітко визначено обов'язок підприємства нараховувати та сплачувати процентну ставку у розмірі 9,8 % річних, не може бути застосовано поняття фінансової допомоги взагалі, а поворотної - зокрема.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх рішень від 30.12.2015 року № 00006022, № 00005822, № 00005922, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 30.12.2015 року № 00004922 та № 0000241702, суд зазначає наступне.

Абзацем 6 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Норми з регулювання обліку готівки встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

Як вбачається з Положення № 637, готівкові розрахунки здійснюються через касу і оформлюються касовими документами.

Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (п.1.2 Положення № 637).

Пунктами 3.1, 3.2 Положення № 637 передбачено, що Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів; касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Пунктом 4.2 Положення № 637 встановлено вимогу щодо обов'язкового оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими документами лише для підприємств - юридичних осіб. Форма касових ордерів, а також порядок їх заповнення, відповідно до п.3.3 Положення № 637, передбачають оформлення цих документів лише підприємствами, установами та організаціями, а саме бухгалтерією підприємства, у яких передбачено таки обов'язкові реквізити, як підпис головного бухгалтера та керівника підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Для фізичних осіб - підприємців, в т.ч. платників єдиного податку, ведення касової книги не передбачено, а тому вони і не повинні при здійсненні готівкових розрахунків використовувати бланки прибуткових та видаткових ордерів. Підприємці при здійснені готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пункту 2.11 Положення № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Як вбачається з акту від 11.12.2015 року № 3366/06-25-22-02/03379632 і підтверджується матеріалами справи, підзвітними особами до авансових звітів не додано розрахункового документа встановленої законодавством форми та зразку, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2668,17 грн. (т.4 а.с.180-182) - надані квитанції до прибуткового касового ордеру, видані фізичними особами - підприємцями (т.1 а.с.33-36), які не є належними платіжними документами, отже товариством було здійснено безпідставне списання коштів з підзвітних осіб, в зв'язку з чим позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб (за ставкою 15%) в сумі 400,22 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає податкові повідомлення-рішення № 00004922, № 0000241702 такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст.ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить присудити понесені ним судові витрати у розмірі 4051,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 30.12.2015 року № 00006022, № 00005822, № 00005922.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" понесені ним судові витрати у розмірі 4051,49 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 29 березня 2016 р.