Постанова № 56873447, 03.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/5394/15

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: представника позивача та представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" (далі - ТОВ "Перша логістична компанія") звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) від 06.10.2015 № 0000852202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість розміром 1884551,00 грн, у тому числі: за основним платежем - 1256367,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 628184,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що факти здійснення ТОВ "Перша логістична компанія" господарських операцій з контрагентами - ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "ТД"Метрокепітал Груп" та ТОВ "Зертранс" підтверджуються укладеними договорами, додатковими угодами до них, належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, звітами експедиторів, залізничними накладними, а оплата підтверджується банківськими виписками. Господарські операції в повній мірі відображені в регістрах бухгалтерського обліку позивача, що вплинуло на зміну його активів і пасивів в балансі. Вказує, що контролюючим органом не встановлена юридична дефектність первинних документів, поданих для перевірки, такі документи не визнані недійсними. Також, зазначає, що придбані послуги від ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" та ТОВ "Зертранс" були реалізовані третім особам і за цими операціями Товариством сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які визнані актом перевірки як такі, що задекларовані вірно, не встановлено завищення Товариством податкових зобов 'язань з податку на додану вартість. З огляду на що, вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (том 1 а.с. 73-76).

Вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що у період з 09.09.2015 по 22.09.2015 посадовими особами Коростенської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Перша логістична компанія" по питанню дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками ТОВ "Маджестік Лайн" за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, ТОВ "Зертранс" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, за результатами якої складено акт № 904/22-01/37678031 від 25.09.2015 (том 1 а.с. 13-62).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Перша логістична компанія" п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 1256367,00 грн, в тому числі: за квітень 2015 року на суму 291495,00 грн, за травень 2015 року на суму 964872,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки, 06.10.2015 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 000085220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість розміром 1884551,00 грн, у тому числі: за основним платежем - 1256367,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 628184,00 грн (том 1 а.с. 12).

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з наступного.

Підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про те, що у перевірених періодах ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "ТД"Метрокепітал Груп" та ТОВ "Зертранс" не надавало ТОВ "Перша логістична компанія" транспортно-експедиторських послуг, так як у вказаних контрагентів відсутні достатні матеріальні та трудові ресурси для виконання таких послуг.

Крім того, досліджуючи формування ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "ТД"Метрокепітал Груп" та ТОВ "Зертранс" податкового кредиту та податкових зобов'язань, згідно даних АС "Податковий блок", відповідачем встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів/послуг, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Суд вважає такі твердження контролюючого органу помилковими, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно із пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, формування платником податків податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі частиною другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ "Перша логістична компанія" (Клієнт) і ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп" (Експедитор) 02.03.2015 укладено договір № 03-15 (том 3 а.с. 202-204), за умовами якого Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних Клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

До вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди (том 3 а.с. 240-246).

На підтвердження виконання умов договору від 02.03.2015 позивачем надано акти надання послуг № МГ000000306 від 06.04.2015, №МГ000000278 від 08.04.2015, №МГ000000279 від 08.04.2015 (том 3 а.с. 219-221), податкові накладні № 15 від 08.04.2015, № 14 від 08.04.2015, № 42 від 06.04.2015 (том 3 а.с. 208-213), звіти експедитора (том 3 а.с. 229-239).

Як свідчать матеріали справи, 15.03.2015 між позивачем (Клієнт) і ТОВ "Маджестік Лайн" (Експедитор) укладено договір № 1503 (том 3 а.с. 205-207), за умовами якого Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних Клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

До вказаного договору сторонами була укладена додаткова угода (том 4 а.с. 1).

На підтвердження виконання умов договору від 15.03.2015 позивачем надано акт надання послуг № МЛ000000018 від 28.04.2015 (том 3 а.с. 218), податкову накладну № 17 від 28.04.2015 (том 3 а.с. 214-217), звіт експедитора (том 3 а.с. 247-250).

01.11.2014 між позивачем (Клієнт) і ТОВ "Зертранс" (Експедитор) укладено договір № 1 (том 1 а.с. 205-207), за умовами якого Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта надавати послуги по організації перевезення зернових та олійних культур, зазначених Клієнтом залізничним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов'язків за цим Договором і узгоджених з Клієнтом.

До вказаного договору сторонами укладено ряд додаткових угод (том 1 а.с. 106-154).

На підтвердження виконання умов договору від 01.11.2014 позивачем надано акти виконаних робіт № 8 від 31.05.2015, № 9 від 31.05.2015, № 10 від 31.05.2015 (том 1 а.с. 155-157), податкові накладні № 5 від 31.05.2015, № 3 від 28.05.2015, № 2 від 15.05.2015, № 1 від 08.05.2015 (том 2 а.с. 164-165, 168-173), звіти експедитора (том 1 а.с. 258-235).

Оплата за придбані послуги у ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" підтверджується банківськими виписками (том 1 а.с. 237-244, том 3 а.с. 222-228)

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "Перша логістична компанія" транспортно-експедиторських послуг у ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс", суд дійшов висновку, що податкові накладні в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Досліджені накладні містять найменування контрагентів, характер та обсяг наданої послуги, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, які саме послуги надані, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Перша логістична компанія" та ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс".

З приводу висновків відповідача, зафіксованих актом перевірки про "можливі" порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача, суд зазначає, що такі висновки сформовані без урахування первинної документації платника податків, яка у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість формування податкового кредиту.

Суд акцентує увагу, що згідно зі статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Разом з тим, доказів того, що послуги, придбані ТОВ "Перша логістична компанія" у ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності контролюючим органом суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що придбані позивачем послуги у ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" у перевірених періодах були реалізовані на підставі укладених договорів (том 4 а.с. 114-251, том 5 а.с. 1-89) наступним контрагентам: ПП "Ямпіль Інвест", ТОВ "Українські аграрні інвестиції", ПАТ "Ніжинський жиркомбінат", ТОВ "Агро Інвест Україна", ТОВ "Агроюніонтрейд", ТОВ "Вінницький комбінатхлібопродуктів", ТОВ "Зерно.УА", ТОВ "Ілта", ТОВ "КійАгроПродукт", ТОВ "Кусто Агро Трейдінг", ТОВ "Олія-Транс", ТОВ "Форекс", ТОВ "Шалигенське", ТОВ "Святовид-Плюс", ТОВ "Росток Агро", ТОВ "Оптимус Плюс", ТОВ "Сталь", ТОВ "Олім-Агро", ПП "Оліяр", СУВТОВ "Нива Переяславщини", ПП "Аграрні Інвестиції".

Факт реалізації транспорто-експедиторських послуг підтверджується долученими до матеріалів справи картками рахунку 631 (том 2 а.с. 174-175, 187, 191-192, 196-197, 204, 210, 218, 224-228, 242-243, том 3 а.с. 3-5, 9-10, 24-26, 39, 43-44, 53-55, 66, 70-74, 103-106, 125, 126, 133-141, том 4 а.с. 43-46, 56-57, а.с. 63-64, а.с. 71-73, 78-72), податковими накладними (том 2 а.с. 176-184, 188-189, 193-194, 198-201, 205-208, 211-216, 219-222, 229-236, 244-249, том 3 а.с. 11-20, 27-34, 40-41, 45-50, 56-63, 67-68, 75-94, 107-118, 127-130, 142-181, том 4 а.с. 47-52, 58-61, 65-68, 74-76, 83-84, 87-106), актами виконаних робіт (том 2 а.с. 185, 186, 190, 195, 202-203, 209, 217, 223, 237-241, 250, том 3 а.с. 1-2, 6-8, 21-23, 35-38, 42, 51-52, 64-65, 69, 95-102, 119-124, 131-132, 182-201, том 4 а.с. 53-55, 62, 69-70, 77, 85-86, 107-113).

З огляду на визначення транспортно-експедиторської послуги як роботи, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність") належним підтвердженням виконання експедиторських послуг окрім договору транспортної експедиції, акта здачі-приймання наданих послуг та експедиторських документів, повинні оформлятися, зокрема, довіреність на право укладення договору перевезення від імені клієнта, договір перевезення, довіреність, видана експедитором організації-перевізнику на право отримання вантажу (у разі, якщо транспортування виконується третьою особою), перевізні документи. Перелічені документи дозволяють достовірно встановити, для яких саме операцій залучається експедитор.

Позивачем до матеріалів справи додано копії залізничних накладних, які підтверджують реальність виконання умов договорів, укладених позивачем з ПП "Ямпіль Інвест", ТОВ "Українські аграрні інвестиції", ПАТ "Ніжинський жиркомбінат", ТОВ "Агро Інвест Україна", ТОВ "Агроюніонтрейд", ТОВ "Вінницький комбінатхлібопродуктів", ТОВ "Зерно.УА", ТОВ "Ілта", ТОВ "КійАгроПродукт", ТОВ "Кусто Агро Трейдінг", ТОВ "Олія-Транс", ТОВ "Форекс", ТОВ "Шалигенське", ТОВ "Святовид-Плюс", ТОВ "Росток Агро", ТОВ "Оптимус Плюс", ТОВ "Сталь", ТОВ "Олім-Агро", ПП "Оліяр", СУВТОВ "Нива Переяславщини", ПП "Аграрні Інвестиції", та реалізацію придбаних послуг у ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" (том 1 а.с. 245-250, том 2 а.с. 1-161, том 4 а.с. 2-40).

З приводу доводів відповідача про те, що ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" у період з 01.04.2015 по 31.05.2015 не звертались до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за отриманням дозволів (сертифікатів) на переміщення вантажу залізничним транспортом, суд зазначає наступне.

На запит суду, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України повідомила, що ТОВ "Перша логістична компанія" отримувала у територіальних органах Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України дозвільні документи на переміщення вантажів залізничним транспортом на постійній основі (том 5 а.с. 150).

Суд зазначає, що висновки акту перевірки є суперечливим, так як не визнаючи податковий кредит по операціям позивача з ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс", відповідач визнає податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які сформовані позивачем за наслідками реалізації придбаних послуг у вказаних контрагентів третім особам.

Отже, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп", ТОВ "Маджестік Лайн" та ТОВ "Зертранс" на оплату вартості транспортно-експедиторських послуг повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України, а виключення цих сум відповідачем зі складу податкового кредиту ТОВ "Перша логістична компанія" - безпідставне і протиправне.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 06.10.2015 № 0000852202 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, а тому підлягає визнанню протиправним, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 06.10.2015 № 0000852202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" 28268,26 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 12 березня 2016 р.