Ухвала суду № 56816883, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20841/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Грибан І.О., Собківа Я.М. Приходько К.М. ОСОБА_5 Семків М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним наказу від 11.06.2015 № 81 в частині, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної міграційної служби України в якому просив визнати незаконним Наказ № 81 від 11.06.2015 «Про визнання недійсним бланків» в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, який належить громадянину України ОСОБА_7.

28.12.2015 представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконання Наказу Державної міграційної служби України № 81 від 11.06.2015 «Про визнання недійсним бланків», яким визнано недійсними (анульовано) бланки громадян України, зокрема, бланк паспорта серії НОМЕР_1, який належить громадянину України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; забезпечення інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Національного банку України про зупинення виконання Наказу Державної міграційної служби України № 81 від 11.06.2015 «Про визнання недійсним бланків».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Представник позивача, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2016 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні правові підстави для забезпечення адміністративного позову у спосіб, визначений заявником клопотання.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що внаслідок визнання Державною міграційної службою України на підставі Наказу від 11.06.2015 № 81 недійсним (анулювання) паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_7, виникла очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також правам, свободам та інтересам третіх осіб до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а саме:

- перебуваючи на території анексованої АР Крим, де припинено роботу всіх державних органів України, у тому числі міграційної служби, позбавлений можливості оформити інший паспортний документ замість того, який визнано ДМС України недійсним (анульовано);

- позбавлений можливості виїхати на підконтрольну територію України із тимчасово окупованої території АР Крим;

- позбавлений права вчиняти та приймати участь в будь-яких юридично значущих діях, де вимагається підтвердження особи шляхом надання паспорта громадянина України;

- позбавлений можливості реалізувати гарантовані Конституцією України свободу пересування, вільного вибору місця проживання, права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, права на підприємницьку діяльність, працю, соціальний захист, оскільки реалізація цих прав, свобод та інтересів є можливою за умови посвідчення особи та підтвердження громадянства України;

- позбавлений можливості зустрічатися зі своєю дитиною, приймати участь в її вихованні, матеріально утримувати та виконувати інші батьківські обов'язки.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ні до суду першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження позивачем не було надано належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів та наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів або ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а отже, й не доведено наявність будь-яких правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення його позову, відповідно до ст. 117 КАС України. Зазначені твердження ґрунтуються виключно на суб'єктивній думці апелянта і не підтверджуються матеріалами справи, а протиправність/правомірність наказу відповідача від 11.06.2015 № 81 є предметом судового розгляду у цій справі при вирішення спору по суті.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.О. Грибан Я.М. СобківПовний текст ухвали складено та підписано - 31.03.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Грибан І.О.

Собків Я.М.