Ухвала суду № 56815280, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/8450/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Приходько І.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Груп» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року у справі № 826/15069/13-а за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ),

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ про здійснення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських операцій з платниками податку за період з 1.01.2012 до 31.03.2013 та щодо складання акту за її наслідками.

На обґрунтування позову зазначило, що зустрічна звірка була здійснена податковим органом у спосіб не передбачений чинним законодавством України та з порушенням вимог Податкового кодексу України, акт про неможливість здійснення зустрічної звірки містить висновки, які суперечать меті та завданню здійснення зустрічної звірки.

30 жовтня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 2.08.2013 до 8.08.2013 ДПІ була здійснена документальна позапланова перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Будцентр» щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за господарськими операціям з Товариством за період з січня до лютого 2012 року та з ТОВ «Будстар Плюс» за період липень 2011 року, вересень 2012 року, за наслідками якої 8.08.2013 був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що під час перевірки органом податкової служби був використаний акт ДПІ про неможливість здійснення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків за період з 1.01.2012 до 31.03.2013.

У акті про неможливість здійснення зустрічної звірки зазначено, що зустрічну звірку неможливо було здійснити у зв'язку із тим, що Товариство за податковою адресою: 03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 23 не знаходиться, на час складання даного акту місцезнаходження Товариства не встановлене.

Під час здійснення перевірки не був встановлений факт передачі товарів (послуг) Товариству контрагентам-покупцям та отримання товарів (послуг) Товариством від контрагентів - постачальників у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Податковий орган прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність Товариства здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності Товариства, фінансово-господарські взаємовідносини між Товариством та контрагентами є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались правочинами.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Суди обґрунтовано зазначили, що акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки - це службовий документ, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з тих чи інших підстав та містить висновки посадової особи щодо можливих порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Висновки такого акта не породжують для Товариства прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, щодо якого такий акт складено. Згадуваний акт є лише різновидом податкової інформації.

Заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями із здійснення зустрічної звірки.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Груп» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Приходько І.В.