Постанова № 56812722, 24.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 березня 2016 р. №820/1022/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Юрчик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Головного Управління Державної Фіскальної служби України у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області №98-О від 23 лютого 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальність", в частині притягнення ОСОБА_3, підполковника податкової міліції, старшого оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області, за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні в період з 26 вересня 2015 року до 30 листопада 2015 року вимог п.п. 1, 3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 року №522 ДСК, до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до наказу в.о. начальника ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області № 98-0 від 23 лютого 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_3, підполковника податкової міліції, старшого оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області, за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні в період з 26 вересня 2015 року до 30 листопада 2015 року вимог п.п. 1, 3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 року № 522 ДСК, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Позивач вважає незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що для виконання п.3 протоколу від 25.09.2015 року №522 ДСК позивач неодноразово звертався до керівництва з метою забезпечення відповідних умов для організації та забезпечення режиму секретності діяльності, але умови так і не було забезпечено. Також, на думку позивача, службове розслідування було проведенно з порушенням норм діючого законодавства, а саме Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України 12.03.2013 року №230, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073. Висновки службового розслідування позивач вважає безпідставними, незаконними, оскільки викладені в матеріалах службового розслідування факти не відповідають дійсності, а висновок не відповідає фактичним обставинам. Позивач зазначив, що наказ №98-0 від 23.02.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", видано 23.02.2016 року, тобто, в порушення строків, встановлених вимогами статті 16 Дисциплінарного Статуту ОВС України. У зв'язку з наведеним, на думку позивача, оскаржуваний наказ має бути визнаний незаконним і скасований.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що факти допущення ОСОБА_3 порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог (наданих безпосереднім керівником завдань) п.п.1,3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 №522 ДСК та викладені у рапорті в.о. начальника ОУ ГУ ДФС Марєхіна С.В. від 30.10.2015 підтверджено. У зв'язку з цим за результатами проведення службового розслідування було зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, але враховуючи, що відповідно до наказу ГУ ДФС від 05.11.2015 року №330-О, позивач з 16.11.2015 р. по 30.12.2015 р. перебував у відпустці, питання притягнення його до дисциплінарної відповідальності вирішити після його повернення до роботи. Враховуючи вищевикладене, представник відповідачів вважає наказ від 23.02.2016 № 98-О "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" обґрунтованим та таким, що прийнятий у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на дату видання оскарженого наказу був працівником податкової міліції, обіймав посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області (далі - відділ ПНОПТ ОУ ГУ ДФС).

Згідно копії протоколу, копія якого міститься в матеріалах справи, 25.09.2015 року на оперативній нараді відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС за участі всього особового складу, у т.ч. і ОСОБА_3, начальником відділу Казміруком О.В. до відома присутніх доведено вказівки начальника ОУ ГУ ДФС, викладені у листі від 23.09.2015 №07-04/150 ДСК "Про результати оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів органів ДФС України за липень-серпень 2015 року та заходи по її активізації", щодо необхідності термінової активізації оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів ОУ ГУ ДФС. Про вжиті заходи та перспективу оперативно-розшукової діяльності на жовтень, листопад 2015 року необхідно було доповісти до ОУ ГУ ДФС в термін до 28.09.2015 року.

Також, на вказаній оперативній нараді заступником начальника відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС Мокрієм Д.А. до відома присутніх було доведено вказівки начальника ОУ ГУ ДФС, викладені у листі від 23.09.2015 №07-04/149 ДСК "Щодо організації оперативно-розшукової діяльності", згідно з якими вимагалось корінним чином підвищити якість збору, вивчення, оцінки та проведення аналізу отриманої первинної інформації для подальшого її використання як підстави для заведення оперативно-розшукових справ.

За підсумками вищевказаної оперативної наради начальником відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС Казміруком О.В. надано вказівку кожному фахівцю відділу, у т.ч. і ОСОБА_3, виконати перспективу оперативно-розшукової діяльності на жовтень-листопад 2015 року в повному обсязі (п.1 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 року №522 ДСК) з терміном виконання - до 20.11.2015 року та підвищити якість виконання своїх посадових обов'язків (п. 3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015р. №522 ДСК) з терміном виконання - негайно. Зміст протоколу від 25.09.2015р. №522 ДСК доведено до всього особового складу відділу під особистий підпис, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України від 22.02.2006р. № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - ЗУ № 3460-IV), наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Таким чином, зокрема, ОСОБА_3, у відповідності до положень ст.4 вказаного Закону, доведено відповідне завдання, визначено його мету і предмет, строк виконання завдання та відповідальних осіб, яким належить його виконати.

У зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наданих начальником відділу вказівок, викладених у протоколі оперативної наради від 25.09.2015р. №522 ДСК, в.о. начальника ОУ ГУ ДФС Марєхіним С.В. на адресу першого заступника начальника ГУ ДФС Фунікова С.В. скеровано рапорт від 30.10.2015р. Відповідно до резолюції на вказаному рапорті Фуніковим С.В. надано вказівку про проведення службового розслідування стосовно, зокрема, позивача. Тобто, датою початку проведення службового розслідування є 30.10.2015р.

У ході проведення службового розслідування, з метою встановлення всіх обставин порушення службової дисципліни, викладених в рапорті в.о. начальника ОУ ГУ ДФС Марєхіна С.В. від 30.10.2015р., ОСОБА_3 було запропоновано надати письмові пояснення, від надання яких він відмовився, про що 06.11.2015р. складено відповідний акт, копія якого міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з необхідністю додаткової перевірки документів та відомостей, отриманих в ході службового розслідування, та наданням ОСОБА_3 відпустки (з 16.11.2015року по 30.12.2015року), що унеможливлювало його участь у проведенні службового розслідування, в.о. начальника ОУ ГУ ДФС Марєхіним С.В. на адресу в.о. першого заступника начальника ГУ ДФС Бєжанова А.М. скеровано рапорт від 30.11.2015року про продовження строку проведення службового розслідування на один місяць, що повністю відповідає положенням ст. 14 ЗУ № 3460-IV. Відповідно до вказівки в.о. першого заступника начальника ГУ ДФС Бєжанова А.М. на рапорті від 30.11.2015 строк проведення службового розслідування було продовжено на один місяць.

Так, відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого 21.12.2015року №1020 ДСК, встановлено, що, зокрема, ОСОБА_3, у відповідності до вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ (ЗУ №3460-IV), безпосереднім начальником надано відповідні завдання, визначено мету і предмет завдання, строк його виконання, що підтверджується протоколом оперативної наради від 25.09.2015року №522 ДСК.

Однак, вивченням оперативного звіту відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС від 02.11.2015 р. №736т та журналу обліку оперативної інформації встановлено, що станом на 30.11.2015р. надані безпосереднім начальником завдання позивачем не виконані. Вказане призвело до незадовільних показників ефективності роботи за підсумками жовтня 2015 року та, у подальшому, до відсутності можливості виконання завдань, доведених керівництвом ОУ ГУ ДФС на листопад 2015 року, тобто позивачем допущено порушення службової дисципліни (статті 7 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, факти допущення ОСОБА_3 порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог (наданих безпосереднім керівником завдань) п.п.1,3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015р. №522 ДСК та викладені у рапорті в.о. начальника ОУ ГУ ДФС Марєхіна С.В. від 30.10.2015р. підтверджено. У зв'язку з цим за результатами проведення службового розслідування зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, але враховуючи, що відповідно до наказу ГУ ДФС від 05.11.2015 року №330-О Позивач з 16.11.2015р. по 30.12.2015р. перебуває у відпустці, питання притягнення його до дисциплінарної відповідальності вирішити після його повернення до роботи.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4 Посадової інструкції, затвердженої 06.08.2015 року першим заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області Фуніковим С.В., позивач, у своїй діяльності керувався Конституцією України, Законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, декретами та постановами КМУ, нормативними актами ДФС України та ГУ ДФС Харківської області, іншими актами законодавства та цією інструкцією. Так, п.2.28 розділу 2 посадової інструкції встановлено обов'язок старшого оперуповноваженого відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС, серед іншого, виконання окремих завдань та доручень керівництва оперативного управління з питань, що належать до компетенції відділу. Розділом 4 вказаної Посадової інструкції встановлено персональну відповідальність позивача за невиконання або неналежне виконання обов'язків.

Відповідно до ст. 348 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Згідно з п. 354.1 ст. 354 ПКУ, посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (п. 354.4 ст. 354 ПКУ).

Статтею 353 ПКУ визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджено постановою КМ УРСР від 29.07.1991р. № 114 (далі - Положення № 114).

За приписами п. 23 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені ЗУ № 3460-IV.

Згідно зі ст. 1 ЗУ № 3460-IV, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності, дотриманням законності і статутного порядку, належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 ЗУ № 3460-IV).

Відповідно до ст. 7 ЗУ № 3460-IV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, у тому числі, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, передбачені в ст. 12 ЗУ № 3460-IV, одним із яких є догана (п.3 ст.12 Закону).

Порядок накладання дисциплінарних стягнень, проведення та оформлення результатів службового розслідування визначений у ст.14 ЗУ №3460- IV.

Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.16 розділу IV ЗУ № 3460-IV дисциплінарне стягнення (наказ) може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_3 з 16.11.2015р. по 30.12.2015р. перебував у відпустці та з 04.01.2016р. по 08.02.2016р. перебував на лікарняному. Після його повернення на роботу, а саме: 10.02.2016р. позивач був ознайомлений із висновком службового розслідування від 21.12.2015р. №1020 ДСК під підпис та йому перед накладенням дисциплінарного стягнення надано можливість викласти свої письмові пояснення стосовно допущених ним порушень службової дисципліни.

Скориставшись своїм правом надання письмових пояснень та заперечень на висновок службового розслідування, ОСОБА_3 10.02.2016р. надано письмові пояснення, в яких зазначено, що для виконання посадових обов'язків, у т.ч. і п. п. 1, 3 протоколу оперативної наради з особовим складом відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС від 25.09.2015р. №522 ДСК, йому не виділено робоче місце, що відповідало би встановленим вимогам, згідно з якими можливо проведення оперативно-розшукової діяльності та забезпечення секретності, а також у період з 25.09.2015р. по 16.11.2015р. він був задіяний у інвентаризації ТМЦ, вилучених органами податкової міліції, як член відповідної комісії, тому не мав можливості виконувати вказівки, надані керівництвом ОУ ГУ ДФС.

Таким чином, позивачем під час надання заперечень на висновки службового розслідування та під час розгляду справи не доведено жодного факту вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання в період з 26 вересня 2015 року до 30 листопада 2015 року вимог п.п. 1, 3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 року №522 ДСК.

У зв'язку з перебуванням ОСОБА_3 у відпустці з 16.11.2015р. по 30.12.2015р. та на лікарняному з 04.01.2016р. по 08.02.2016р. спірний наказ за результатами проведення службового розслідування видано 10.02.2016р. у межах строків, передбачених чинним законодавством України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадку проведення службового розслідування.

Щодо посилань позивача, що для виконання п.3 протоколу від 25.09.2015 року №522ДСК він неодноразово звертався до керівництва з метою забезпечення відповідних умов для організації та забезпечення режиму секретності діяльності, але умови так і не було забезпечено, суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач у своєму позові та наданих 10.02.2016р. письмових поясненнях про вказані факти він неодноразово доповідав керівництву відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС в усній формі.

Однак, згідно зі ст. 4 ЗУ № 3460-IV, у разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Судом встановлено, що із змісту позову та доказів, наданих на його підтвердження, не вбачається інформування позивачем старшого прямого начальника у письмовому вигляді про одержання ним наказу, який суперечить закону і який не підлягає виконанню. Також ОСОБА_3 не наведено обґрунтування невідповідності наданого йому наказу вимогам закону, що виключає його протиправність.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Крім того, щодо посилань позивача на відсутність у нього відповідних умов, необхідних для організації та виконання його посадових обов'язків, зокрема п.1 та п.3 протоколу від 25.09.2015р. №522 ДСК, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що ОСОБА_3 проходить службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС та має доступ до державної таємниці, а провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею ГУ ДФС здійснюється на підставі спеціального дозволу від 15.05.2015р. № ХА2-2015-43, виданого Управлінням СБУ в Харківській області, та у відповідності до вимог Закону України від 21.01.1994р. №3855-XII "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013р. №939 (далі - Порядок №939), відомчих наказів та інструкцій, режимне приміщення (кабінет №207) адміністративної будівлі ГУ ДФС у Харківській області, згідно з положеннями Порядку №939 та відповідно до висновку акту перевірки придатності режимного приміщення для проведення секретних робіт від 04.11.2013 №23/02-11 ДСК, визнано придатним для виконання секретних документів та їх зберігання. Всі співробітники відділу ПНОПТ ОУ ГУ ДФС, у т.ч. і позивач, у вказаному приміщенні використовують сховища матеріальних носіїв секретної інформації та здійснюють обробку секретних документів.

Виділення окремого режимного приміщення чи робочого місця особисто позивачу чинними нормативно-правовими актами з охорони державної таємниці не передбачено.

Таким чином, вказані факти спростовують обґрунтування причин невиконання вказівок керівника ОСОБА_3, викладених у його поясненні від 10.02.2016р., та не відповідає дійсності.

Щодо обізнаності позивача про факт, обставини та підстави призначення та проведення стосовно нього службового розслідування, суд зазначає, що обізнаність останнього підтверджується актом відмови ОСОБА_3 від надання письмових пояснень у ході службового розслідування від 06.11.2015р. Так, враховуючи відмову позивача надати свої письмові пояснення у ході службового розслідування та його бажання скористатися відпусткою у період проведення такого розслідування, вбачається небажання ОСОБА_3 приймати участь у службовому розслідуванні стосовно нього, що спростовує його твердження про незабезпечення ГУ ДФС його права на участь у проведенні службового розслідування та надання відповідних пояснень та зауважень.

Відносно тверджень позивача, що службове розслідування було проведено з порушенням норм діючого законодавства, а саме Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України 12.03.2013 року №230, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073, судом встановлено наступне.

Пунктом 1.1. розділу 1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України 12.03.2013 року №230, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 передбачено, що ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Отже, приписи вказаної Інструкції поширюються виключно на порядок проведення та оформлення результатів службового розслідування відносно особи (осіб) органів внутрішніх справ та не розповсюджуються на службові розслідування, що проводяться у відношенні працівників податкової міліції.

Згідно з п. 354.1 ст. 354 ПКУ, посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Враховуючи викладене, службове розслідування відносно позивача - працівника податкової міліції, було проведено саме у відповідності до вимог ст.14 ЗУ №3460- IV, що є законним та ніяким чином не порушує права ОСОБА_3, а отже виключає протиправність дій відповідачів щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідно до приписів ст.8 Дисциплінарного статуту начальник обтяжений обов'язком, у разі вчинення підлеглими порушення службової дисципліни, накласти на винного дисциплінарне стягнення.

При цьому, рішення про недотримання особою службової дисципліни, а отже неналежне виконання такою особою своїх обов'язків та допущення з її боку протиправних дій/бездіяльності, приймається начальником на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на об'єктивній оцінці обставин виконання конкретною особою покладених на неї функціональних повноважень.

Враховуючи встановлені під час проведення службового розслідування обставини та факти, що не спростовані позивачем на під час розгляду справи ні у своїй позовній заяві, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі доведено правомірність та обґрунтованість наказу в.о. начальника ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області №98-О від 23 лютого 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальність", в частині притягнення ОСОБА_3, підполковника податкової міліції, старшого оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ Державної Фіскальної служби у Харківській області, за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні в період з 26 вересня 2015 року до 30 листопада 2015 року вимог п.п. 1, 3 протоколу оперативної наради від 25.09.2015 року №522 ДСК, до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до начальника Головного Управління Державної Фіскальної служби України у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування наказу - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.03.2016 року.

Суддя Полях Н.А.