Постанова № 56812735, 28.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 березня 2016 р. №820/402/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Малини М.О.,

представника відповідача - Бирки Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.09.2015 року №0000032205 Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" по податку на додану вартість у розмірі 1994256,25 грн. (за основним платежем - 1595405,00 грн.; за штрафними санкціями - 398851,25 грн.) та податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.09.2015 року №0000042205 Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 718877,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що акт контролюючого органу про відсутність реально вчиненої господарської операції між ПАТ "ФК Металіст" та ТОВ "Харків Арена" є необґрунтованим за відсутності об'єктивних даних, які потверджують даний факт. Господарські операції носять реальний характер, з відповідним настанням наслідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що під час перевірки використана податкова інформація Індустріальної ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області (лист-застереження від 04.06.2015 року №2335/7/20-36-22-03-09) щодо діяльності підприємства ТОВ "Харків-Арена", доведеного на відпрацювання листом ДФС України по взаємовідносинам з ПАТ "ФК "Металіст" за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, в якій встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу. Представник відповідача зазначив, що перевіркою ПАТ "ФК "Металіст" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Харків-Арена" в частині придбання будівельних матеріалів та конструкцій, внаслідок чого підприємством на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за березень 2015 року, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1595405,0 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 декларації) у розмірі 718 877,0 грн.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом в період з 18.08.2015 року по 25.08.2015 року на підставі направлення №105 від 18.08.2015 року виданого Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно наказу Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №135 від 18.08.2015 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ФК "МЕТАЛІСТ", податковий номер 24341697, на підставі п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 та 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "ФК "МЕТАЛІСТ", податковий номер 24341697 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків з ТОВ "ХАРКІВ-АРЕНА" (податковий номер 38495651) за період березень 2015 року.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт №443/20-38-22-05-08/24341697 від 28.08.2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ФК "МЕТАЛІСТ" (податковий номер 24341697) по взаємовідносинам з ТОВ "ХАРКІВ-АРЕНА" (податковий номер 38495651) за період березень 2015 року" (а.с.12-23)

Відповідно до висновків акту перевірки №443/20-38-22-05-08/24341697 від 28.08.2015 року відповідачем встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту, відображеному в рядку 10.1 колонка "Б" декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з придбання товарів у ТОВ "Харків Арена" п.н. 38495651 за березень 2015 року на загальну суму ПДВ 2314282,20 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду сумі ПДВ 2314282,20 грн.

На підставі висновків викладених в акту перевірки №443/20-38-22-05-08/24341697 від 28.08.2015 року, контролюючим органом були винесені наступні податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.09.2015 року №0000032205, яким збільшено суму грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" по податку на додану вартість у розмірі 1994256,25 грн. (за основним платежем - 1595405,00 грн.; за штрафними санкціями - 398851,25 грн.) (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.09.2015 року №0000042205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 718877,00 грн. (а.с.11).

ПАТ "ФК "Металіст" в адміністративному порядку було оскаржено податкові повідомлення - рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 14.09.2015 року №0000032205, №0000042205.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги від 28.10.2015 року №3601/10/20-40-10-04-14 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін (а.с.21-23).

Згідно з рішенням Державної фіскальної служби України від 28.12.2015 року №27787/6/99-99-10-01-0425 про результати розгляду скарги, вищевказані податкові повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та рішення ГУ ДФС у Харківській області залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 24-26).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже діюче законодавство з питань оподаткування не позбавляє права позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, оформленого відповідними податковими накладними, навіть якщо з боку постачальника (продавця) мають місце будь - які недоліки оформлення та складення певних товаросупроводжуючих документів або інші порушення вимог податкового законодавства.

Щодо реальності здійснення господарської операції між ПАТ "ФК "Металіст" та ТОВ "Харків Арена", суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 31.03.2015 року між ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА" (продавець) та ПАТ "ФК "Металіст" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №31/03/15-1, за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали та конструкції згідно специфікації, що використані в процесі будівництва об'єкту - багатофункціональної спортивної арени по пр. Маршала Жукова, 2Б у м. Харкові, загальною вартістю 13885693,19 грн., в тому числі ПДВ-20% у розмірі 2314282,20 грн.(а.с.27, 50).

На підтвердження виконання умов договору позивачем була надана до суду специфікація, в якій розраховані суми товару (а.с. 28, 51).

Відповідно до договору відповідального зберігання №31/03/15-2 від 31.03.2015 року будівельні матеріали та конструкції були передані ПАТ "ФК "Металіст" на зберігання ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА" па адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова, 2Б (а.с.63).

Згідно з актом приймання-передачі від 31.03.2015 року ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА" були передані, а ПАТ "ФК "Металіст" прийняті будівельні матеріали та конструкції згідно договору купівлі-продажу №31/03/15-1 від 31.03.2015 року (а.с.29, 52).

ПАТ "ФК "Металіст" в результаті здійсненої операції сума податку була віднесена до податкового кредиту відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України, що - підтверджується оформленою належним чином податковою накладною №1 від 31.03.2015 року на суму 13885693,19 грн.

Зазначена податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1, копія якої міститься в матеріалах справи.

Придбані будівельні матеріали та конструкції були відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 1521 "Інвестиції", що відображено в оборотно - сальдовій відомості та аналізі рахунка, вказаний факт не заперечувався сторонами (а.с.56-57).

Окремо суд наголошує, що перевіряючими у акті перевірки зроблено висновок, що ПАТ "ФК "Металіст" придбало товарно-матеріальні явності (товар) з метою подальшого продажу та зазначає: "...ПАТ "ФК "Металіст" не надало жодних пояснень та їх документальних підтверджень, які б підтверджували виділення в натурі придбаних будівельних матеріалів та конструкцій, їх демонтаж, транспортування та в подальшому -передачу на зберігання...".

З пояснень представника позивача вбачається, що ПАТ "ФК "Металіст" (основний вид діяльності за КВЕД-2010 - 93.12. Діяльність спортивних клубів), метою діяльності якого згідно Статуту є отримання прибутку (доходу) шляхом здійснення підготовки футболістів-професіоналів до змагань усіх рівнів, у тому числі на основі масового дитячо-юнацького футболу в м. Харкові та Харківській області, на момент укладення вищевказаного договору мало намір здійснювати будівництво критого манежу для тренування футболістів основного складу ПАТ "ФК "Металіст" та вихованців Дитячої футбольної академії ПАТ "ФК "Металіст", а також використання в подальшому в господарській діяльності Клубу. Економічна доцільність будівництва даного манежу обґрунтовується скороченням затрат ПАТ "ФК "Металіст" на підготовку футбольної команди протягом року у разі його наявності, що виключило б витрати на організацію навчально-тренувальних зборів футболістів взимку в більш сприятливих умовах та витрати на перельоти футболістів; тим більше, що такі манежі є і в інших футбольних клубах України, зокрема у ФК "Динамо Київ", ФК "Дніпро", ФК "Іллічівець".

За інформацією керівництва ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА" - замовника будівництва багатофункціональної спортивної арени для проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи з Баскетболу-2015 по пр. Маршала Жукова, 2Б в м. Харків, наразі будівельні роботи не здійснюються, вищевказаний об'єкт знаходиться на етапі взведення монолітного залізобетонного каркасу зі ступенем готовності - орієнтовно 10%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ "ФК "Металіст" при укладенні даного договору не мало на меті виділення в натурі та демонтаж придбаних матеріальних цінностей, а планувало продовжити будівництво на вищевказаній території об'єкту з іншим цільовим призначенням.

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.09.2015 року №0000032205 Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" по податку на додану вартість у розмірі 1994256,25 грн. (за основним платежем - 1595405,00 грн.; за штрафними санкціями - 398851,25 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.09.2015 року №0000042205 Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 718877,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" (код ЄДРПОУ 24341697) судовий збір у розмірі 40697,00 грн. (сорок тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.03.2016 року.

Суддя Полях Н.А.