Ухвала суду № 56776534, 24.03.2016, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про прийняття зустрічної позовної заяви

Провадження № 2\522\1818\16

Справа № 522\22649\15-ц

23 березня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі,

головуючого - судді Тарасова А.В.

за участю секретаря Ткаченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності, виселення та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси, 04.11.2015 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності, виселення та вселення, згідно якого зазначив, що відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали договір дарування від 07.11.2014 року стосовно належних позивачу 215\1000 часток квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_6 просив прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву про визнання заповіту недійсним.

Позивач та представник позивача ОСОБА_7 заперечували проти прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, зазначаючи, що вказана зустрічна позовна заява вже була предметом судового розгляду.

Дослідивши зміст позовних вимог, його предмет та підстави, суд вважає, що зустрічна позовна заява підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом.

Судом встановлено, що зустрічна позовна заява подана з дотриманням вимог статті 119,120 ЦПК України, судовий збір сплачений у належному розмірі.

Надаючи оцінку запереченням позивач, суд зазначає наступне:

Так, згідно прохальної частини зустрічної позовної заяви, відповідач просить визнати недійсним заповіт № 5552 від 01.08.2001 року, виданої з боку ОСОБА_8 на імя ОСОБА_2, зазначаючи, що вказаний заповіт був складений особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій. Правовою підставою заявленого позову є норма ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Дійсно, позовна заява з аналогічним змістом позовних вимог вже була предметом судового розгляду, що підтверджується копією рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2014 року, однак позов заявлений з інших фактичних та правових підстав. Так, правовою підставою заявленого позову була норма ст. 215 ЦК України, фактичною підставою - існування усної домовленості, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. ст. 122, 205 ЦПК України, підставою для відмову у відкритті провадження, та для закриття провадження є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз вказаних норм процесуального закону, свідчить про те що виключно повна тотожність спору, що вже розглянуто, та спору у справі, що розглядається, є підставою для застосування ст.ст. 122, 205 ЦПК України.

При цьому, процесуальне законодавство не містить визначення спору, однак очевидним є той факт, до його складу входить як предмет позову, так і його підстави.

Оскільки в зустрічному позові, наданим представником відповідача, та в позовах що раніш перебували на розгляді судів є різні фактичні та правові підстави позову, вказані позови не є тотожними, а отже підстави для не прийняття зустрічної позовної заяви відсутні.

Згідно ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Оскільки позивачем заявлений віндикаційний позов про витребування майна, а зустрічною позовною заявою заявлені вимоги, щодо скасування належності спірного майна позивачу, суд вважає, що задоволення зустрічного позову, може виключити повністю задоволення первісного позову, а отже є передбачені процесуальним законом підстави для прийняття зустрічної позовної заяви.

Керуючись ст. 123 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічної позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання заповіту недійсним прийняти до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності, виселення та вселення.

Ухвалення оскарженню не підлягає.

Суддя

24.03.2016