Рішення № 5676181, 10.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2009Справа №2-22/1784-2009 За позовом ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1

до відповідача ТОВ «Науково впроваджуваний центр Спектр автоматика», 150030, Російська Федерація, м. Ярославль, Суздальське шосе, 24а-61; 150000, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Некрасова, 19/25

про стягнення 1255278,65 руб. РФ

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Самохіна Н.П., представник. дов від 14.01.2008 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Науково впроваджуваний центр Спектр автоматика», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1255278,65 рублів РФ, у тому числі: основний борг: заборгованість за надану квоту місць - 97 490,00 грн. або 494 933,32 рублів РФ, за додаткове харчування - 2529,04 грн. або 12582,39 рублів РФ; пеню: за надану квоту місць - 29247,00 грн. або 148480,00 рублів РФ, за додаткове харчування - 758,71 грн. або 3774,72 рублів РФ; інфляційне відшкодування: за надану квоту місць - 9066,57 грн. або 46028,80 рублів РФ, за додаткове харчування - 235,20 грн. або 1170,16 рублів РФ; 3 % річних: за надану квоту місць - 1218,63 грн. або 6186,67 рублів РФ, за додаткове харчування - 31,63 грн. або 157,28 рублів РФ; неустойку за невикористану квоту місць - 104350,00 грн. або 541965,31 рублів РФ, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не оплатив надані позивачем послуги.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.07.2009 року позивач надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд зобовязати відповідача підписати акти про надання послуг № 191 від 29.08.2008 року та № 210 від 25.09.2008 року.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні позивач надав суду уточнення ціни позову, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 233770,65 грн. або 1198670,44 рублів РФ, у тому числі: основний борг: заборгованість за надану квоту місць - 97490,00 грн. або 494933,32 рублів РФ, за додаткове харчування - 2529,04 грн. або 12582,39 рублів РФ, а всього - 100019,04 грн. або 507515,71 рублів РФ; пеня: 11948,28грн. або 60627,82 рублів РФ; інфляційне відшкодування: 14702,80 грн. або 74604,81 рублів РФ; 3 % річних: 2750,53 грн. або 13956,69 рублів РФ; неустойку за невикористану квоту місць - 104350,00 грн. або 541965,31 рублів РФ.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

15.04.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1/125 купівлі-продажу квоти місць в кількості 5000 койко/днів на період з 18.06.2008 року по 25.09.2008 року у пансіонаті «Україна» санаторно-курортного оздоровчого комплексу «Ай-Даніль» ВАТ «ММК імені Ілліча», на загальну суму 687000,00 грн., включаючи ПДВ.

Згідно п.4 додатку № 1 до даного договору, умови оплати за виділену Позивачем квоту місць - 100 % передоплата, згідно графіку заїздів.

Розрахунки проводяться в рублях Російської Федерації, еквівалентно вартості койко/місць в гривнах України, по курсу Нацбанку України, що діє на момент перерахування грошових коштів, шляхом безготівкового перерахування на рахунок Позивача.

Згідно умов договору, позивач виставив відповідачу наступні рахунки: № 132 від 26.06.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ, № 145 від 23.07.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ; № 166 від 15.08.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ; № 190 від 01.09.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ, а всього на загальну суму - 2000000,00 рублів РФ.

Проте, як вказує позивач, відповідач перерахував грошові кошти на рахунок позивача частково: п/п № 11 від 19.06.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ, по офіційному курсу НБУ на дату перерахування -102570,00 грн.; № 28 від 06.08.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ, по офіційному курсу НБУ на дату перерахування - 103360,00 грн.; № 1 від 29.08.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ, по офіційному курсу НБУ на дату перерахування - 98700,00 грн., а всього на загальну суму 1500000,00 рублів РФ, що еквівалентно 304630,00 грн.

Крім того, відповідачем була зроблена заявка на надання додаткового харчування для відпочиваючих в дні приїзду і від'їзду, за додаткову плату.

На підставі п.4.2. Договору, щомісячно, не пізніше за восьме число місяця, наступного за розрахунковим, між Позивачем і Відповідачем повинна проводитись звірка розрахунків з оформленням акту звірки.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 03.09.2008 року, станом на 01.09.2008 року за відповідачем числилася дебіторська заборгованість за надану квоту місць і додаткове харчування в серпні 2008 року в сумі - 73109,04 грн., що еквівалентно 369025,67 рублів РФ по офіційному курсу НБУ станом на 31.08.2008 року.

Вказаний акт звірки з актами про надання послуг № 191 від 29.08.2008 року, а також рахунок № 190 від 01.09.2008 року на суму 500000,00 рублів РФ (з урахуванням передоплати на вересень 2008 року) був переданий через представника Відповідача 16.09.2008 року.

Крім того, борг відповідача перед позивачем за надану квоту місць і додаткове харчування у вересні 2008 року склав 26910,00 грн. (133923,80 рублів РФ- по офіційному курсу НБУ), згідно акту про надання послуг № 210 від 25.09.2008 року.

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 26.09.2008 року склала: за додаткове харчування - 2529,04 грн. або 12582,39 рублів РФ, сума заборгованості за квоту місць - 97490,00 грн. або 494933,32 рублів РФ, загальна сума заборгованості склала 100019,04 грн. або 507515,71 рублів РФ.

Згідно п.4.4. Договору відповідачу була направлена претензія від 25.09.2008 року № 539/1188 на суму 100019,04 грн. з актами про надання послуг від 25.09.2008 року № 210 і актами звірки розрахунків від 25.09.2008 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що якщо в акті звірки зафіксована заборгованість Покупця перед Продавцем, то вона повинна бути погашена Покупцем не пізніше за три банківські дні після підписання акту звірки. Якщо складений Продавцем акт звірки не буде узгоджений і підписаний Покупцем і протягом трьох календарних днів з моменту напряму цього акту Покупцеві (факсом, листом або особисто) не поступило письмових мотивованих заперечень по акту звірки, акт звірки вважається узгодженим Покупцем і заборгованість безумовно повинна бути погашена в сумі, вказаній в акті.

Відповідно до п.8.1. Договору, у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі прострочення остаточного розрахунку понад 75 календарних днів, Замовникові нараховується пеня у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожен день прострочення понад 75 календарних днів.

Так, згідно п.7.3. даного договору, невикористана станом на 30.09.2008 року квота місць оплачується Покупцем з розрахунку 50 грн./добу за 1 (одне) койко/місце.

За станом на 30.09.2008 року відповідачем використано 2913 койко/днів, згідно поданим заявкам і відомостям реалізації наданих послуг, проти передбачених Додатком № 1 до Договору - 5000 койко/днів.

Отже невикористана квота місць складає - 2087 койко/днів.

Відповідно до п.8.2. Договору № 1/125 від 15.04.2008 року, спори і розбіжності за даною угодою можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, а при не досягненні згоди передаються для вирішення до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, укладений між сторонами договір не може вважатися недійсним або неукладеним, по наступних підставах.

Згідно ст.215 ГК України, підставою недійсності угоди є недотримання у момент її здійснення стороною (сторонами) вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України.

Але, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано суду належних доказів, у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, порушення сторонами під час укладення договору вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, стосовно тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про те, що договір № 1/125 від 15.04.2008 року підписаний з боку відповідача особою, яка не мала необхідного кола повноважень, на укладення даного виду договорів від імені відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Згідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Так, під час розгляду справи, суду були надані акти виконаних робіт, а.с. 41,56, скріплені підписами представників та печатками позивача та відповідача, які, в свою чергу, розцінюються судом, у розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України, як схвалення з боку відповідача укладеного договору № 1/125 від 15.04.2008 року.

Більш того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечувався факт оплати наданих позивачем послуг, що, насамперед, свідчить про прийняття відповідачем укладеного договору № 1/125 від 15.04.2008 року.

Що стосується заперечень відповідача з питання територіальної підсудності розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Місцем укладення договору № 1/125 від 15.04.2008 року є м. Ялта, даний факт відображений в преамбулі договору. Крім того, територіальна підсудність вирішення спрів, передбачена в п.8.2. Договору № 1/125 від 15.04.2008 року.

Також, заслуговує уваги той факт, що стороною за договором № 1/125 від 15.04.2008 року, виступав ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в особі санаторно-курортного оздоровчого комплексу «Ай-Даніль», відповідно до довідки ЄДРПОУ, а.с. 25, місцезнаходження якого встановлено: АР Крим, м. Ялта, с. Данилівка, вул. Лісна, 4.

Таким чином, даний спір підлягає вирішенню Господарським судом АР Крим.

Більш того, слід звернути увагу на те, що п. 8.1. договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто є виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязань.

Так, ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно до ст. 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює: дійсність договору; тлумачення договору; права та обов'язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору; припинення договору; наслідки недійсності договору; відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Отже, суд вважає, що до спірних відносин, що виникли між сторонами повинні застосовуватись норми чинного законодавства України.

Крім того, судом не приймаються до уваги твердження відповідача про недотримання позивачем досудового порядку вирішення спору, з огляду на те, що в матеріалах справи, а.с. 84, наявна претензія вих. № 539/1188 від 25.09.2008 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 100019,04 грн. або 507515,71 рублів РФ

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню: 11948,28грн. або 60627,82 рублів РФ; інфляційне відшкодування: 14702,80 грн. або 74604,81 рублів РФ; 3 % річних: 2750,53 грн. або 13956,69 рублів РФ; неустойку за невикористану квоту місць - 104350,00 грн. або 541965,31 рублів РФ.

Слід звернути увагу на те, що сплата неустойки у випадку порушення зобовязання передбачена п. 7.3. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням уточнень позовних вимог, наданих позивачем суду.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 вересня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Науково впроваджуваний центр Спектр автоматика» (150030, Російська Федерація, м. Ярославль, Суздальське шосе, 24а-61; 150000, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Некрасова, 19/25, рахунок № 40702810300000000774 в АКБ «Ярославич», м. Ярославль, БІК 047888744, к/с № 30101810300000000744, ОГРН 1027600854027, ЗКПО 47141937) на користь ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, рахунок № 26001301441805/RUB в ЯФ АКБ «Національний кредит», МФО 384715, ЄДРПОУ 00191129) заборгованість в сумі 1198670,44 рублів РФ, у тому числі: основний борг в сумі 507515,71 рублів РФ, пеня - 60627,82 рублів РФ, інфляційне відшкодування - 74604,81 рублів РФ, 3 % річних - 13956,69 рублів РФ, неустойку за невикористану квоту місць - 541965,31 рублів РФ.

3.Стягнути з ТОВ «Науково впроваджуваний центр Спектр автоматика» (150030, Російська Федерація, м. Ярославль, Суздальське шосе, 24а-61; 150000, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Некрасова, 19/25, рахунок № 40702810300000000774 в АКБ «Ярославич», м. Ярославль, БІК 047888744, к/с № 30101810300000000744, ОГРН 1027600854027, ЗКПО 47141937) на користь ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, рахунок № 26001301441805/RUB в ЯФ АКБ «Національний кредит», МФО 384715, ЄДРПОУ 00191129) 11365,52 рублі РФ державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Науково впроваджуваний центр Спектр автоматика» (150030, Російська Федерація, м. Ярославль, Суздальське шосе, 24а-61; 150000, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Некрасова, 19/25, рахунок № 40702810300000000774 в АКБ «Ярославич», м. Ярославль, БІК 047888744, к/с № 30101810300000000744, ОГРН 1027600854027, ЗКПО 47141937) на користь ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, рахунок № 26001301441805/RUB в ЯФ АКБ «Національний кредит», МФО 384715, ЄДРПОУ 00191129) 547,56 рублів РФ витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.