Постанова № 56756951, 24.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/3517/15-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївської міської ради в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Комісії з розгляду земельних спорів Миколаївської міської ради від 10 грудня 2013 року №49, яким погоджено ОСОБА_2 оформлення правових документів на земельну ділянку, орієнтовною площею 499,45 кв.м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 без згоди суміжного землекористувача по АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначила декілька підстав:

- невідповідність поданої ОСОБА_2 заяви вимогам Положення про комісію з розгляду земельних спорів;

- порушення Комісією строків розгляду заяви ОСОБА_2;

- позбавлення її, як суміжного землекористувача, приймати участь у засіданні Комісії, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування судового рішення та прийняття нового, яким позов задовольнити.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між суміжними землекористувачами по АДРЕСА_2 судовим рішенням встановлений порядок користування земельною ділянкою.

20 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Комісії із заявою щодо оформлення правових документів на земельну ділянку, орієнтовною площею 499,45 кв.м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 без згоди суміжного землекористувача по АДРЕСА_1

Відповідно до пункту 3 протоколу №49 від 10 грудня 2013 року Комісія запропонувала погодити ОСОБА_2 оформлення правових документів на земельну ділянку орієнтованою площею 499,95 кв.м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 без згоди суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив із того, що позивач не надала жодних доказів того, яким чином спірне рішення порушує її права і охоронювані законом інтереси. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що заява ОСОБА_2 щодо оформлення правових документів на земельну ділянку подана у відповідності до вимог ст.ст. 158, 159 Земельного кодексу України та розглянута Комісією у передбаченому законодавством порядку та відповідно до наданих повноважень.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, не відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Висновок суду про відсутність порушеного права позивача щодо розгляду земельного спору без повідомлення та без участі останнього, як суміжного землекористувача є помилковим, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до ч.2 ст.159 цього Кодексу, земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Нормами статті 160 Земельного кодексу України передбачено, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Також, відповідно до пп.4.6, пп.4.7 п.4 Положення про комісію з розгляду земельних спорів, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 21 квітня 2011 року № 5/16, розгляд земельних спорів здійснюється в присутності сторін. Сторонам земельного спору надсилається письмове повідомлення про час і місце розгляду спору за 5 днів до засідання комісії.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази дотримання прав позивача під час розгляду земельного спору та прийняття спірного рішення про погодження ОСОБА_2 оформлення правових документів на земельну ділянку орієнтовною площею 499,45 кв.м. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 без згоди суміжного землекористувача по АДРЕСА_1.

Оскільки відповідачем в порядку, передбаченому статтею 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів дотримання прав позивача під час розгляду земельного спору, не надані докази завчасного повідомлення позивача про час і місце розгляду спору, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, аналіз викладених норм Земельного кодексу України дає підстави зробити висновок, що розглянувши земельний спір без повідомлення про це позивача, комісія з розгляду земельних спорів Миколаївської міської ради позбавила останнього установленого земельним законодавством права на захист прав та законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що спірне рішення відповідач прийняв не у спосіб, що передбачений земельним законодавством України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та визнати протиправним і скасувати спірний пункт рішення.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи дану справу по суті, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи у зв'язку з чим, ухвалене судове рішення, на підставі ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Частина 1 ст.94 КАС України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи норму зазначеної статті, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним відшкодувати позивачу сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2015 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Комісії з розгляду земельних спорів Миколаївської міської ради від 10 грудня 2013 року №49, яким погоджено ОСОБА_2 оформлення правових документів на земельну ділянку, орієнтовною площею 499,45 кв.м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 без згоди суміжного землекористувача по АДРЕСА_1

Відшкодувати ОСОБА_1 сплачений судовий збір згідно квитанції № 0.0.459498376.1 від 11 листопада 2015 року в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова