Ухвала суду № 56756183, 25.03.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 березня 2016 року Справа № 823/5267/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 - особисто, представника позивача ОСОБА_2 - за договором про надання правової допомоги, представника відповідача Руденко Л.І. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до УМВС України в Черкаській області (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати незаконними (протиправними) дії посадових осіб УМВС України в Черкаській області щодо проведення службового розслідування і складання висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни та вимог наказу МВС України № 60 дск-2005 міліціонером ВКСМ УМВС прапорщиком ОСОБА_1 від 10.08.2015;

- визнати протиправним і скасувати наказ УМВС України в Черкаській області від 19.08.2015 № 1581 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Під час судового розгляду справи, 22.03.2016, представником позивача подано заяву про забезпечення доказів в якій останній, з урахуванням доповнень від 25.03.2016, просить витребувати:

- у ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832, м. Київ, 03113, вул. Дегтярівська, 53) відомості, які містять охоронювану законом таємницю щодо з'єднань абонентів ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2, який належить позивачу, ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та їх sms повідомлень з відміткою часу та дати дзвінка або повідомлення та належності прив'язки дзвінків до базових станцій із зазначенням точної адреси розташування таких станцій, за 28.06.2015;

- в управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області: копію журналу отримання зброї ВКСМ УМВС України в Черкаській області за 23.06.2015 та 26.06.2015, оригінал наказу від 31.07.2015 № 1482 із усіма візами та погодженнями уповноважених осіб, оригінал книги реєстрації наказів, де зареєстровано наказ від 31.07.2015 № 1482, оригінали всіх документів на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482 та стверджуються і обґрунтовуються підстави для видачі цього наказу (службові записки, рапорти, накази, розпорядження, тощо), оригінали журналів в яких зареєстровані всі документи на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482;

- у міської лікарні швидкої допомоги (18028, м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 210) інформацію про час прибуття швидкої допомоги до суду яка викликалась ОСОБА_6 28.03.2015 (фельдшер ОСОБА_7.).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що роздруківки телефонних з'єднань позивача, т.в.о. командира ВКСМ УМВС ОСОБА_5 та командира 2-го відділення ВКСМ УМВС ОСОБА_4, з прив'язками до базових станцій, нададуть можливість підтвердити доводи позивача про час перебування на роботі зазначених осіб, кількість та тривалість дзвінків між позивачем та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у вихідний день неділю 28.06.2015.

Копія журналу отримання зброї за 23.06.2015 та 26.06.2015 можуть підтвердити доводи позивача щодо часу проведення інструктажів, які відбуваються після отримання всіма особами, що заступають на службу табельної вогнепальної зброї.

Відомості щодо часу виклику швидкої підтверджують час здійснення дзвінків позивачем своїм керівникам під час подій 28.06.2015.

В обґрунтування клопотання також зазначено, що отримання вказаних доказів позивачем неможливо, що підтверджується листом ПрАТ «Київстар» від 02.10.2015 та відповіддю голови ліквідаційної комісії від 04.12.2015 № 10В-2адв.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заяву та просили її задовольнити. Також, позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 4 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із необхідністю додаткового часу для отримання заявлених доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні заяви про забезпечення доказів покладалася на розсуд суду.

Частиною 2 ст. 69 КАС України встановлено право суду витребувати додаткові докази, що мають значення для правильного вирішення справи, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Згідно із ч. 3 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в разі необхідності може з власної ініціативи для з'ясування всіх обставин у справі витребувати докази, які необхідні для розгляду справи.

Суд зазначає, що забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Під особами, які мають право заявити про забезпечення доказів, маються на увазі суб'єкти доказування. Відтак, останні повинні довести обґрунтованість своїх побоювань, що по дача відповідних доказів є неможливою. Суд не може здійснити заходи щодо забезпечення доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб'єкта доказування. В іншому випадку суб'єкт доказування повинен обґрунтувати неможливість подання відповідних доказів особисто або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів та які перешкоджають такому поданню.

Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду зупинити провадження у справі в разі наявності причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Разом з тим, згідно ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, що знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту маршрутів передавання тощо.

Згідно ст. 306 Цивільного кодексу України фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Зазначена стаття закріплює право фізичної особи на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції є одним з основних особистих немайнових прав. Дане право віднаходить своє місце також і в ст. 31 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Частиною 2 ст. 306 Цивільного кодексу України листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Цивільного кодексу України порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Згідно зі ст. 187 КПК України за вище зазначених підстав може бути накладено арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, коли достатньо підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення. Проте, при проведенні цих дій слідчий повинен вживати заходів до того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя фізичної особи (ст. 185 КПК України).

Оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. Провайдер - це також суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку. Абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який їх отримує на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційна послуга - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

З аналізу наведених норм вбачається, що зняття інформації з телекомунікаційних мереж можливе лише у випадках передбачених ст. 187 КПК України (коли достатньо підстав вважати, що у телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин, що мають доказове значення.) або ст. 306 Цивільного кодексу України (листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відомості щодо з'єднань абонентів № НОМЕР_3, № НОМЕР_1 та sms повідомлень зазначених абонентів з відміткою часу та дати дзвінка або повідомлення та належності прив'язки дзвінків до базових станцій із зазначенням точної адреси розташування таких станцій, за 28.06.2015 містять охоронювану законом таємницю, і не можуть бути витребувані при розгляді даної адміністративної справи, оскільки не містять даних про вчинений злочин у розумінні ст. 187 КПК України та відсутні відомості щодо належності зазначених номерів ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а також відсутні відомості щодо надання згоди зазначених осіб на зняття інформації з телекомунікаційних мереж щодо них відповідно до ст. 306 Цивільного кодексу України .

Таким чином у задоволенні заяви про забезпечення доказів у частині витребування від ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832, м. Київ, 03113, вул. Дегтярівська, 53) відомостей, які містять охоронювану законом таємницю стосовно абонентів № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 належить відмовити.

Разом з тим, позивач у судовому засіданні довів, що № НОМЕР_2 належить йому, та надав згоду на розкриття інформації щодо нього.

Дослідивши подану 22.03.2016 заяву про забезпечення доказів суд встановив, що представник позивача належним чином обґрунтував зазначену заяву у частині витребування доказів від ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832, м. Київ, 03113, вул. Дегтярівська, 53) відомостей, які містять охоронювану законом таємницю щодо з'єднань абонента № НОМЕР_2 та sms повідомлень зазначеного абонента з відміткою часу та дати дзвінка або повідомлення та належності прив'язки дзвінків до базових станцій із зазначенням точної адреси розташування таких станцій, за 28.06.2015.

Також, позивачем належним чином обґрунтовано заяву про забезпечення доказів у частині витребування доказів від управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та Черкаської міської лікарні швидкої допомоги, вказавши обставини, які свідчать про неможливість подання відповідних доказів особисто та довів суду складнощі, які перешкоджають такому поданню.

Разом з тим, судом встановлено, що дані про виклик швидкої допомоги реєструються на станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність витребування інформацію про час прибуття швидкої допомоги до Придніпровського районного суду м. Черкас, яка викликалась ОСОБА_6 28.06.2015 (фельдшер ОСОБА_7.) також від станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси.

Крім того, суд зазначає, що стосовно доповнень до заяви про забезпечення доказів від 25.03.2016 позивач не обґрунтував обставини, які свідчать про те, що у подальшому подання зазначених у доповненнях доказів може стати неможливим або ускладненим.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення доказів у частині витребування від відповідача оригіналу наказу від 31.07.2015 № 1482 із усіма візами та погодженнями уповноважених осіб, оригінал книги реєстрації наказів, де зареєстровано наказ від 31.07.2015 № 1482, оригіналу всіх документів на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482 та стверджуються і обґрунтовуються підстави для видачі цього наказу (службові записки, рапорти, накази, розпорядження, тощо), оригіналу журналів в яких зареєстровані всі документи на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482 належить відмовити, зобов'язавши відповідача надати зазначені документи у судове засідання для огляду.

Враховуючи зазначене, виходячи з системного аналізу приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку, що дану заяву про забезпечення доказів належить задовольнити частково.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання прав сторін передбачених ст.ст. 49, 51 КАС України, а також з метою витребування вказаних доказів, враховуючи строки розгляду адміністративної справи, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 69, 71, 73, 75, 156, 158-160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

1. Заяву представника позивача у справі про забезпечення доказів - задовольнити частково.

2. Забезпечити докази шляхом витребування:

- від приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832, м. Київ, 03113, вул. Дегтярівська, 53) у строк до 10.05.2016 відомості, які містять охоронювану законом таємницю щодо з'єднань абонента № НОМЕР_2, та sms повідомлень зазначеного абонента з відміткою часу та дати дзвінка або повідомлення та належності прив'язки дзвінків до базових станцій із зазначенням точної адреси розташування таких станцій, за 28.06.2015.

- від управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у строк до 10.05.2016 копію журналу отримання зброї ВКСМ УМВС України в Черкаській області за 23.06.2015 та 26.06.2015.

- від Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги (18028, м. Черкаси, вул. Р. Люксембург, 210) та станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 42,) у строк до 10.05.2016 інформацію про час прибуття швидкої допомоги до Придніпровського районного суду м. Черкаси, яка викликалась ОСОБА_6 28.06.2015 (фельдшер ОСОБА_7.).

3. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення доказів відмовити.

4. Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надати суду для огляду у судовому засіданні:

- оригінал наказу від 31.07.2015 № 1482 із усіма візами та погодженнями уповноважених осіб;

- оригінал книги реєстрації наказів, де зареєстровано наказ від 31.07.2015 № 1482;

- оригінали документів на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482 та стверджуються і обґрунтовуються підстави для видачі цього наказу;

- оригінали журналів в яких зареєстровані документи на підставі яких видано наказ від 31.07.2015 № 1482.

5. Зупинити провадження у даній адміністративній справі № 823/5267/15 до отримання відповідних доказів від ПрАТ «Київстар», управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги та станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси або повідомлення причин неможливості їх надання.

6. Призначити судове засідання щодо вирішення питання про наявність підстав для поновлення провадження у справі на 12.05.2016 о 10 год. 00 хв.

Копію ухвали направити сторонам у справі та ПрАТ «Київстар», Третій Черкаській міській лікарні швидкої медичної допомоги та станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси.

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню лише в частині забезпечення доказів та зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Рідзель

Ухвалу складено у повному обсязі 28.03.2016.