ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2012 р.Справа № 2-а-2054/11/1470
Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Трещова О.Р.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український радіаторний завод «Кронід»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000120070/0 від 11.03.2011 року,
встановила:
Позивач ТОВ «УРЗ «Кронід»18.03.2011 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) з податку на додану вартість у розмірі 10 635 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те що висновки перевірки не ґрунтуються на фактичних матеріалах, рішення-повідомлення прийняте з порушенням норм діючого законодавства.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на законність проведеної перевірки позивача та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року позов було задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 11.03.2011 року №0000120070/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Український радіаторний завод «Крюнід»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10635,00 грн.
В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання щодо скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.
В період з 07.02.2011 по 18.02.2011 р. відповідачем на підставі направлення № 272/070-19 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод «Кронід», за підсумками якої контролюючим органом складено акт перевірки №594/070-19/31159983 від 23.02.2011 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Кронід»з питань достовірності на рахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р., з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. та за жовтень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ в період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р., з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р. (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою (далі - відповідно до тексту акта перевірки - розділ «висновки») встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.2,п.п.7.7.4, п.п.7.7.7 «а»п.7.7 ст.7 Закону Укра'їни «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «Завод «Кронід»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 10 635 грн., в тому числі, за вересень 2010 р. на суму 8349 грн., за жовтень 2010 р. на суму 2286 грн.
За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00001120070/0 від 11.03.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) з податку на додану вартість у розмірі 10 635 грн.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00001120070/0 від 11.03.2011 р. є висновки контролюючого органу про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ «Завод «Кронід»з контрагентом ТОВ «Кон-ТРАСТ»м. Константинівка на виконання договірних зобов'язань про поставку припою ПОССу.
Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на судженнях про неясність податкових накладних.
З урахуванням досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлення фактичного проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кон-ТРАСТ», враховуючи положення ст.204 ЦК України, відповідно до якої «правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним», суд 1-ї інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про невмотивованість суджень контролюючого органу про недійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кон-ТРАСТ».
Так при розгляді справи судом було правильно встановлено, що причиною умовиводу відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є, в тому числі, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, що не стосується позивача, про фактичне нездійснення ТОВ «Кон-ТРАСТ»підприємницької діяльності з іншими контрагентами (не позивачем).
Положення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування податку.
З врахуванням викладеного, доводи представника контролюючого органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту в зв'язку з недобросовісністю позивача та його контрагентів, які не виконали (не сплатили до бюджету) податкові зобов'язання були вірно визнані судом необґрунтованими.
Інкримінування позивачеві вчинення дій у вигляді укладення нікчемних (недійсних) правочинів не ґрунтується на чинному законодавстві і є здогадом, який не може бути використано як доказ у справі, виходячи з наступного.
Суб'єкт господарювання (добросовісний учасник господарських операцій) навіть за власною ініціативою не наділений можливістю з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентами (тим більше третіми особами в ланцюгу постачання товарів (послуг)) та контролю за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України).
Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.
Так при розгляді справи було встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ.
На час укладання та виконання договорів ТОВ «Кон-ТРАСТ»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований платником ПДВ, а отже, мав право виписувати (видавати) податкові накладні. В свою чергу, покупець (позивач) мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит.
Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність підтвердження правомірності віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сум податку на додану вартість від отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, якщо платник податків (в даному випадку позивач) виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку постачальником в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту добросовісним покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Судження відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового бюджетного відшкодування по податковим накладним, виписаним суб'єктами господарювання, у ланцюгах постачання яких є підприємства, що мають ознаки фіктивності, були предметом судового дослідження та правильно були визнанні судом 1-ї інстанції необгрунтованими з наведених вище підстав.
Право на податковий кредит та отримання відшкодування ПДВ з бюджету залежить від взаємовідносин з першими контрагентами-постачальниками та не ставиться в залежність від дій постачальників за ланцюгами контрагентів та не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами. Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій. СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.
Відповідач не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених господарських операцій з ТОВ «Кон-ТРАСТ».
Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повною мірою підтверджують проведення господарських операцій позивачем з першим прямим постачальником-контрагентом.
Крім того, будь-яких достатніх та допустимих доказів на підтвердження умовиводів про наявність ознак фіктивності суб'єктів господарювання в ланцюгу постачальників, в тому числі рішень судів в кримінальному, цивільному, господарському або адміністративному судочинстві, відповідачем не надано.
Припущення контролюючого органу про те, що припой який був поставлений позивачу від імені ТОВ «Кон-ТРАСТ», фактично належав іншим суб'єктам господарювання, котрими були використані документи (товарно-транспорті накладні) та печатки ТОВ «Кон-ТРАСТ», не можуть бути взяті в обґрунтування правомірності дій контролюючого органу, оскільки ґрунтуються тільки на здогадах, що не підтверджені фактичними даними.
З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Кон-ТРАСТ», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товару для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про нікчемність правочинів, вчинених за участю ТОВ «Кон-ТРАСТ»та ТОВ «Завод «Кронід»є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.
Таким чином, оскільки відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Кон-Траст», є бездоказовими.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український радіаторний завод «Кронід»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000120070/0 від 11.03.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: ОСОБА_1Суддя: ОСОБА_2 Суддя: ОСОБА_3
Судове рішення № 56754531, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2054/11/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: