Ухвала суду № 56754533, 15.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р.Справа № 2-а-2299/11/1470

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївзернопродукт-Грейгово»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 70319, 13 гривень,

встановила:

Позивач ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»24.03.2011 року звернулось до адміністративного суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про зменшення йому суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 70319,13 гривень.

Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі № 0000492301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 70319,13 гривень.

В апеляційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»зареєстровано в якості юридичної особи розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації від 09.06.98 року.

Основним видом діяльності ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»є виробництво макаронних виробів, виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, оптова торгівля та інше (а.с. 24).

18.09.09 року ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»уклало договір купівлі-продажу №23/УС/СРТ/09 з ТОВ «ОСОБА_4 СНД»на поставку насіння ріпаку (а.с. 45).

01.10.09 року ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»уклало договір купівлі-продажу №25КП/2009 з ТОВ «ОСОБА_4 СНД»на поставку насіння ріпаку (а.с. 44).

На виконання зазначених договорів ТОВ «ОСОБА_4 СНД»поставило на адресу позивача 64,09 т ріпаку, про що виписало податкові накладні від 07.10.09 року та 01.10.09 року (а.с. 46-47).

02.10.09 року ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»уклало договір купівлі-продажу №27 УС/СРТ/09 з ПП «Інтер-Білд»на поставку насіння ріпаку (а.с. 49).

На виконання зазначених договорів ПП «Інтер-Білд»поставило на адресу позивача 161,04 т ріпаку, про що виписало податкові накладні від 06.10.09 року та 02.10.09 року (а.с. 50-51).

20.12.09 року ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»подало до ДПІ у Жовтневому районі податкову декларацію за листопад 2009 року, у якій відобразило податковий кредит 117216 гривень та суму бюджетного відшкодування 93786 гривень (а.с. 39).

В період з 01.07.10 року по 06.10.10 року ДПІ у Жовтневому районі провело невиїзну документальну перевірку ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово», результати якої були оформлені актом №1102/23-25379518 від 06.10.10 року.

Під час перевірки податківці дійшли до висновків про те, що позивач не має право на податковий кредит за договорами поставки від ТОВ «ОСОБА_4 СНД»та ПП «Інтер-Білд», оскільки не підтверджено, що зазначені підприємства сплатили отриманий ними від ТОВ «Миколаївзернопродукт-Грейгово»податок на додану вартість до бюджету (а.с. 32).

15.10.10 року уповноваженою особою відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 70319,13 гривень (а.с. 26).

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, а бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобовязаний надати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від платники податку, визначені у пунктах а, в, г, д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права у платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- позивач сплатив на користь постачальників товар з урахуванням суми ПДВ, яка була заявлена ним в подальшому до відшкодування;

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Позивач надав суду всі первинні документи щодо реальності поставок продукції ПП «Інтер-Білд»та ТОВ «ОСОБА_4 СНД», що підтверджують отримання позивачем товару (послуг), який ним використовувався в господарській діяльності та банківські виписки, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено, а також документи по перевезенню товару, документи про приймання товару на зберігання третіми особами (а.с. 81-88).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інсстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївзернопродукт-Грейгово»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 70319, 13 гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.

Головуючий: ОСОБА_1Суддя: ОСОБА_2 Суддя: ОСОБА_3