Рішення № 56753006, 17.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2011 р. Справа № 23/093-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «ОСОБА_1 Дистрибюшн», м. Київ

до Приватного підприємства «Вік-торг», м. Бровари

про стягнення 5614,14 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №20/01/11 від 20 січня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ОСОБА_1 Дистрибюшн»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Вік-торг»(далі - відповідач) про стягнення 5614,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №212-Т/10 від 4 січня 2010 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3500,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 581,50 грн., 3% річних в розмірі 134,91 грн., інфляційні в розмірі 621,84 грн. та штраф в розмірі 775,89 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 серпня року та призначено справу до розгляду на 17 серпня 2011 року.

У судовому засіданні 17 серпня 2011 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (№16/08/11-2 від 16 серпня 2011 року), в якій позивач зменшив розмір основного боргу на суму 3000,00 грн. та 3% річних на суму 0,74 грн. та просить суд стягнути з відповідача 500,00 грн. основного боргу та 134,17 грн. 3% річних, в іншій частині позовні вимоги залишено без змін. Заява обґрунтована тим, що відповідачем за період з 12 квітня 2011 року по 4 серпня 2011 року частково сплачено суму боргу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог основного боргу на суму 500,00 грн. та 3 % річних на суму 0,74 грн. з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 3 серпня 2011 року.

Станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду (3 серпня 2011 року) відповідач сплатив позивачу 2500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а отже, станом на момент звернення позивача до суду був відсутній предмет спору в сумі 2500,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 5 серпня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

17 серпня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ОСОБА_1 Дистрибюшн»(за договором продавець) та Приватним підприємством «Вік-Торг»(за договором покупець) 4 січня 2010 року укладено договір купівлі-продажу за №212-Т/10.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобовязується продати/передати у власність покупця тютюнову та іншу продукцію (надалі товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору одиниця виміру та загальна кількість товару на кожну поставку зазначається в накладній, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець зобовязується передати товар у власність покупцю відповідно до кількості зазначеній у видатковій накладній.

Згідно пункту 3.3 договору покупець зобовязується своєчасно сплатити вартість отриманого товару в розмірах і строк, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 4.3 договору продавець передає товар згідно з видатковою накладною.

Згідно пункту 4.4 договору товар вважається прийнятим, коли він фактично переданий покупцеві і представниками сторін підписана видаткова накладна.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.

Згідно пункту 5.4 договору покупець здійснює оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або за згодою продавця іншим незабороненим законодавством способом.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що за несвоєчасну та неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Відповідно до пункту 9.5 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не вимагала його розірвання, договір вважається продовженим на один календарний рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортною видатковою накладною за №088837 від 11 серпня 2010 року на загальну суму 7758,96 грн. Факт приймання товару за товарно-транспортною видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи та відтиском печатки на акті приймання-передачі товару до накладної №088837.

В матеріалах справи наявні копії банківських виписок з яких вбачається, що відповідач розрахувався з позивачем на загальну суму 7258,96 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 17 серпня 2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 5 серпня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 5 серпня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 500,00 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 581,50 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 482,66 грн.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що за прострочення оплати понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу. Сума штрафу, заявлена позивачем у розмірі 775,89 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 134,17 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Розмір інфляційних, визначений позивачем, складає 621,84 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 543,41 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Вік-Торг»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, 2а, 178, код 317861,22) на користь Приватного підприємства «ОСОБА_1 Дистрибюшн»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, код 31356305) 500 (пятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 66 коп. пені, 775 (сімсот сімдесят пять) грн. 89 коп. штрафу, 543 (пятсот сорок три) грн. 41 коп. інфляційних, 134 (сто тридцять чотири) грн. 17 коп. 3% річних та судові витрати: 44 (сорок чотири) грн. 26 коп. державного мита та 102 (сто дві) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2500,00 грн. припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяОСОБА_3