Вирок № 56743214, 19.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/410/16-к

1-КП/415/220/16

ВИРОК

Іменем України

19.02.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Приходька Д.В.,

прокурора Сичова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, ромадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 12 листопада 2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

В середині липня 2015 року, у вечірній час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_2, таємно викрав - телевізор марки «JVC», модель «AV-2105 ЕЕ», вартістю, відповідно до висновку судових товарознавчих експертиз за №510/7 від 07 грудня 2015 року, за №543-211/7 від 10 грудня 2015 року та за №626/7 від 20 січня 2016 року, 1050 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2, зокрема, - телевізора марки «JVC», за місцем мешкання останньої, на АДРЕСА_2, приблизно в середині липня 2015 року, у вечірній час, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.111), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.59).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - має позитивну побутову характеристику, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочину, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи також суму спричиненої злочином майнової шкоди, повне відшкодування завданих збитків та думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який - є корисливим, а також, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, інкримінований злочин - вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного злочину, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2013 року року (а.с.107-108), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, з урахуванням положень ст.72 КК України, оскільки невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду від 12 листопада 2013 року визначено у виді обмеження волі, а при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення, що, в даному випадку, одному дню позбавлення волі відповідають - два дні обмеження волі: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду від 12 листопада 2013 року.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасникми данного кримінального провадження - не ставилось.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, було проведено судові товарознавчі експертизи за №510/7 від 07 грудня 2015 року (а.с.30-31), за №543-211/7 від 10 грудня 2015 року (а.с.54-56) та за №626/7 від 20 січня 2016 року (а.с.81-82), витрати на залучення експертів щодо проведення яких складають суму - у розмірі 491 гривня 04 копійки (а.с.32), у розмірі 614 гривень 40 копійок (а.с.57) і у розмірі 491 гривня 04 копійки (а.с.83), відповідно, котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Витрати на залучення експертів - у сумі 491 гривня 04 копійки (а.с.36) та у сумі 306 гривень 90 копійок (а.с.40/б), пов'язані з проведенням дактилоскопічних експертиз за №3493/121 від 10 грудня 2015 року (а.с.37-40) і за №4277/246 від 01 лютого 2016 року (а.с.40/в-40/г), стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягають, оскільки причетність останнього щодо залишення досліджених слідів не доведена.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

телевізор марки «JVC», модель «AV-2105 ЕЕ», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.58,59),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2,

фрагмент скла, фрагмент тканини зі зразком крові обвинуваченого ОСОБА_1, контрольний відрізок тканини, на яку відбирався зразок крові, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.75-76,77),

- підлягають знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2013 року у виді 02 (двох) місяців обмеження волі, що, згідно ст.72 КК України, відповідає 01 (одному) місяцю позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

1596 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість) гривень 48 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз - №510/7 від 07 грудня 2015 року, №543-211/7 від 10 грудня 2015 року і №626/7 від 20 січня 2016 року.

Речові докази по справі:

телевізор марки «JVC», модель «AV-2105 ЕЕ», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2,

- повернути потерпілій ОСОБА_2,

фрагмент скла, фрагмент тканини зі зразком крові обвинуваченого ОСОБА_1, контрольний відрізок тканини, на яку відбирався зразок крові, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: