Ухвала суду № 56742984, 23.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/740/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мурашко С. І.

УХВАЛА

Іменем України

23.03.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді Мурашка С.І.

Суддів - Сукач Т.О., Кривохижі В.І.

за участю секретаря - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Бобринецької міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_3 про надання додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2016 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бобринецької районної державної адміністрації, Бобринецької міської ради Кіровоградської області та просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася 21 січня 2006 року після смерті ОСОБА_4, а також визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право на земельну ділянку, площею 5,83 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області.

Зазначав, що 21 січня 2006 року померла ОСОБА_4 і він є спадкоємцем за заповітом, на земельну площею 5,83 га, яка розташована на Бобринецької міської ради Кіровоградської.

18.09.2015 року він звернувся до державного нотаріуса для оформлення спадщини, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку, визначеного законом для її прийняття.

Вважає, що пропустив шестимісячний строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме: тяжкої хвороби онука та збором коштів йому на операцію у м. Києві та на післяопераційне лікування, а також втрачено домову книгу, яка б засвідчила факт, що на день смерті ОСОБА_4 проживала в його сімї.

Оскільки на час смерті ОСОБА_4 проживала разом з ним і вони вели спільне господарство, а ним за власні кошти проведено поховання спадкодавця, вважав, що набув право на спадщину.

Крім того, втрачено оригінал правовстановлюючого документу, що перешкоджає оформленню спадщини.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2015 року до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_3.

Ухвалою цього ж суду від 05 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, за його заявою залишено без розгляду.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційні скарги з посиланням на викладені в них обставини, представник ОСОБА_3, ОСОБА_6, заперечував проти доводів апеляційної скарги, представники Бобринецької районної державної адміністрації та Бобринецької міськради Кіровоградської області в судове засідання не зявилися про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, відповідно до ст.303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2006 року в с. Дібрівка Бобринецького району Кіровоградської області померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОЛ №019370, виданого 23 січня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції Кіровоградської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 5,83 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради і належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №042503, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією.

За життя спадкодавець склала заповіт, який посвідчено 23 грудня 2005 року секретарем Марянівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №200, яким заповіла земельну ділянку ОСОБА_2

Постановою державного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7, від 18 вересня 2015 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що він до нотаріальної контори на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця не звертався, доказів постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не надав, таким чином неможливо встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем.

17.07.2006 року за заявою ОСОБА_3 заведена спадкова справа №206-2006 до майна померлої 21 січня 2006 року ОСОБА_4

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, що він не мав можливості з обєктивних, непереборних, поважних причин у передбачений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини звернутися до нотаріальної контори з за заявою про прийняття спадщини, а тому відмовив у задоволенні позову.

Такий висновок суду є обґрунтованим та відповідає матеріалам справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ст.1270 ЦК України.

Частинами 1,3 ст.1271 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, від вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" судам дані розяснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами дляспадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У позовній заяві причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач вказує на тяжку хворобу його внука, необхідністю збору коштів на проведення йому операції в місті Києві та на післяопераційне лікування, а також втрату домової книги.

На підтвердження доводів позовної заяви, щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивачем надано епікризи №№1057,1529,1112,3611, які підтверджують що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився в лікувальних закладах на стаціонарному лікуванні в 2011, 2012, 2013 роках (а.с.51,52,91-93).

До апеляційної скарги позивачем надано Довідку МСЕК, що ОСОБА_8 є інвалідом ІІІ групи з дитинства, а також консультативні висновки лікарів про його хворобу та епікризи про його лікування.

Однак вище перелічені документи про хворобу ОСОБА_8, який є внуком позивача, не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували, що хвороба внука перешкоджала позивачу у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами наявність об'єктивних та непереборних поважних причин, які б перешкоджали йому вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий судя ОСОБА_9

Судді Т.О. Сукач

ОСОБА_10