Рішення № 56742986, 23.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/714/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.03.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Гайсюка О.В., Фомічова С.Є.

за участю секретаря - Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2015 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Писаковська А.Г. про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна недійсним і

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що йому на праві власності належить двоповерхова нежитлова будівля по АДРЕСА_1.

24 грудня 2014 року він видав довіреність ОСОБА_4, якою уповноважив останню розпоряджатися, в тому числі обміняти, продати вказане нерухоме майно.

26 грудня 2014 року зазначений будинок, на підставі виданої ним довіреності, було продано ОСОБА_2

Але він вважає, що укладаючи спірний договір ОСОБА_4 перевищила надані їй довіреністю повноваження, а саме не здійснила розподіл житлової будівлі на окремі об'єкти та не узгодила з ним ціну майна

Також, ОСОБА_4 не передала йому отримані нею за договором кошти за проданий об'єкт,

Посилаючись на наведене, просив визнати недійсним вказаний договір купівлі - продажу з підстав, визначених ст. ст. 203, 215 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину без вільного волевиявлення учасника правочину та яке не відповідає внутрішній його волі).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2015 року позов задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 24 грудня 2014 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Позивач ОСОБА_3, відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та третя особа - приватний нотаріус Писаковська А.Г., які були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідачів ОСОБА_7, яка підтримала доводи скарги, заперечення представника позивача ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що укладаючи 25 грудня 2014 року договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на підставі виданої ним довіреності від 24 грудня 2014 року, ОСОБА_4 не здійснила розподіл цього майна на окремі об'єкти та без доручення власника самостійно визначила його ціну, тобто порушила його волевиявлення, а тому вказаний договір має бути визнаний недійсним.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції установлено, що 24 грудня 2014 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в державних органах, крім того розпоряджатися, в тому числі обміняти, продати належне йому на праві особистої приватної власності нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно на умовах та за ціну, які попередньо відомі представнику за цією довіреністю з договору доручення, а також укладанням на належним оформленням договорів купівлі-продажу, міни вказаного нерухомого майна, в тому числі отримувати витяги про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 6)

Згідно договору-купівлі продажу від 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, діючи на підставі вказаної довіреності, продала ОСОБА_2 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за 969 200 грн. (а.с. 7-8)

Ціна вказаного нежитлового приміщення відповідає ринковій вартості визначеній на підставі висновку про оцінку майна від 03.11.2014 року, зробленого суб'єктом оціночної діяльності. (а.с. 61-64)

У ч. 1 ст. 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, а відповідно до ч. 1 ст. 244 цього Кодексу представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно до вимог ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частини першої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В позовні заяві ОСОБА_3 вказав, що уклавши договір купівлі-продажу представник ОСОБА_4 перевищила визначені довіреністю повноваження - не провела розподілу приміщення на окремі об'єкти та не узгодила з ним ціну його продажу.

Разом з тим, в тексті довіреності від 24 грудня 2014 року вказано, що ОСОБА_4 наділена повноваженнями розпоряджатися, в тому числі продати належне ОСОБА_3 майно на умовах та за ціну, які попередньо відомі представнику за цією довіреністю з договору доручення.

Наведене свідчить, що ОСОБА_4 продала майно за ціну та на умовах, що були попередньо узгоджені з власником майна, тобто за 969 200 грн. та без розподілу предмета продажу на окремі об'єкти.

Водночас, позивач не надав доказів на спростування зазначених обставин, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 продала майно з перевищенням наданих їй довіреністю повноважень.

Посилання представника позивача на неотримання від ОСОБА_4 грошових коштів за продаж майна, також, не є підставою для визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та від-повідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися в формі, встановленій законом; пра-вочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлене свідчить про те, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу ОСОБА_4 вчинила в межах наданих їй повноважень, а тому підстави для визнання його недійсним внаслідок відсутності на це згоди (волевиявлення) позивача, відсутні.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Писаковська А.Г. про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 від 26 грудня 2014 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: