Ухвала суду № 56735902, 17.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бондаренка Ю.О.,

суддів: Павліченко С.В., Собослой Г.Г.,

при секретарі: Сочка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії «Квікком Лімітед», ОСОБА_2, треті особи Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення матеріальної шкоди, повернуто позивачу для подання до належного суду.

На ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя мотивував це тим, що згідно ст.113 ЦПК України регламентовано, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Відповідач та треті особи проживають та знаходяться за межами територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду. Підстав для розгляду вищезазначеного позову за місцем проживання позивача не вбачається, оскільки спірні правовідносини не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» в зв'язку з чим позивач повинен звернутися до суду за місцем знаходження відповідача, а відтак справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду.

Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Статтею 115 ЦПК України передбачено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Згідно ст.113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до пункту 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», до відносин що регулюються даним законом, належать, зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом за місцем свого проживання, в якому просив стягнути солідарно матеріальну шкоду з відповідачів ОСОБА_2 та Компанії «Квікком лімітед» Договірні правовідносини які виникли у позивача з ПАТ «ВіейБі Банк» підпадають під дію закону про «Захист прав споживачів» так як ПАТ «ВіейБі Банк» де факто і де-юре надав позивачу фінансову послугу з збереженням користування власними грошовими коштами, що підтверджується п.5 чт.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та договором про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи НОМЕР_1 від 10 липня 2013 року.

Виходячи з наведеного, та враховуючи, що на спірні правовідносини між сторонами поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», суддя дійшов помилкового висновку про непідсудність заявленого позову Ужгородського міськрайонного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі порушено порядок встановлений для його вирішення, а тому оскаржувана ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2016 року скасувати, справу передати до Ужгородського міськрайонного суду для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді