Ухвала суду № 56733741, 24.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13311/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Сторожук Є.Ю., прокурора Мельниченко О. , підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційнох безпеки Генеральної прокуратури України Семко В.Б. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України Семко В.Б., розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000527 від 19.02.2016, за погодженням прокурора Мельниченко О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання підтримано прокурором Мельниченко О.Ю. під час його розгляду та обґрунтовано наступним. Відділом з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000527 від 19.02.2016 за підозрою Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України. Розслідуванням встановлено, що 01.02.2016 близько 09 години автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, що рухався у напрямку Полтавської області, на стаціонарному посту «Золотоноша», який розташований на 121 км авто дороги «Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя», у зв'язку з спрацюванням системи відео спостереження «Відеоконтроль-Рубіж», був зупинений працівниками поліції та поміщений на майданчик тимчасового, тримання автомобільного транспорту Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області для з'ясування обставин перебування вказаного автомобіля у розшуку.

Після чого, 02.02.2016 ОСОБА_5, прибувши до службового кабінету начальника поліції Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області, який знаходиться у м. Золотоноша по вул. Січова, 3, де вже перебував начальник поліції та ОСОБА_4, останній розпитував у ОСОБА_5 про купівлю, користування і вилучення у нього працівниками поліції автомобіля.

Після розмови ОСОБА_4 вказав, що буде проведено перевірку, за результатами якої буде прийнято рішення щодо можливості повернення автомобіля.

У подальшому, 15.02.2016 у першій половині дня ОСОБА_5 прибув до службового кабінету першого' заступника Золотоніського місцевого прокурора Черкаської області ОСОБА_4 який розташовано за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153 для оскарження дій працівників поліції щодо незаконного вилучення у нього автомобіля.

У ході розмови перший заступник Золотоніського місцевого прокурора Черкаської області ОСОБА_4 який будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи свої службові повноваження - першого заступника прокурора місцевого прокурора, у приміщенні вказаного вище службового кабінету повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США за вирішення питання про повернення ОСОБА_5 автомобіля, який вилучили працівника поліції у останнього.

Потім, 17.02.2016 ОСОБА_4 продовжуючи здійснення свого злочинного наміру на отримання неправомірної вигоди, в телефонному режимі повторно повідомив ОСОБА_5 про необхідність надання йому раніше обговореної неправомірної вигоди та надав (надіслав «смс-повідомлення») ОСОБА_5 на його номер мобільного телефону номер банківської картки НОМЕР_2, на рахунок якої останньому необхідно зарахувати раніше зазначений ним розмір грошових коштів.

Надалі, 25.02.2016 ОСОБА_5 зателефонував за вказівкою ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_4, повідомивши, що зазначена банківська картка емітована AT «Райффайзен Банк Аваль», при цьому вказав своє прізвище та ім'я з допомогою яких необхідно зарахувати грошові кошти на зазначений картковий рахунок.

Після цього, 01.03.2016 приблизно об 11:00 год. ОСОБА_5, відповідно до раніше обумовленої домовленості із ОСОБА_4, прибув до його службового кабінету, що знаходиться в м. Золотоноша по вул. Шевченка, 153, де останній надиктував ОСОБА_5 текст заяви на дії працівників поліції, які вилучили автомобіль у останнього. Під час цієї зустрічі ОСОБА_4 надрукував на своєму комп'ютері та показав на моніторі (повернувши монітор комп'ютера в сторону ОСОБА_5.) текст, в якому зазначив, що перерахування грошових коштів необхідно здійснити у банку «Аваль», а також вказав, що на картковий рахунок необхідно перерахувати грошові кошти у гривнях.

Цього ж дня, ОСОБА_5, виконуючи раніше зазначені ОСОБА_4 вказівки прибувши в приміщення банка AT «Райффайзен Банк Аваль», що знаходиться в м. Золотоноша, приблизно о 12:50 год. перерахував грошові кошти у сумі 13930,35 грн. на реквізити вказаної вище банківської картки (69,65 грн. - комісія).

Близько 13:50 год. 01.03.2016 ОСОБА_5 у службовому кабінеті ОСОБА_4, на вимогу останнього надав квитанцію про перерахування грошових коштів у розмірі 13930,35 грн. на реквізити вказаного вище карткового рахунку, при цьому залишивши заяву написану власноручно на дії працівників поліції Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області щодо незаконного вилучення у нього автомобіля.

У подальшому, ОСОБА_4 упевнившись (шляхом телефонних розмов із ОСОБА_6.) про зарахування грошових коштів на вказаний вище картковий рахунок, підготував та підписав супровідного листа до Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області про направлення вказаної вище заяви ОСОБА_5 з додатками, а також заначивши в цьому листі роз'яснення вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо повернення вказаного вище автомобіля.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 особисто близько 18:00 год. прибув до службового кабінету начальника поліції Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області, та надав начальнику поліції вказівку про необхідність повернення ОСОБА_5 вилученого автомобіля, при цьому залишивши вказану вище заяву ОСОБА_5 з додатками.

Отримавши від начальника поліції усну відмову в поверненні транспортного засобу ОСОБА_4 залишив його кабінет.

23.03.2016 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, зареєстрованому в АДРЕСА_1, проживаючому в АДРЕСА_2, українцю, громадянину України, з вищою освітою, працюючому першим заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. З ст. 368 КК України, тобто у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

Підозрюваний ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) є:

- заява ОСОБА_5 про намір отримання у нього ОСОБА_4 неправомірної вигоди грошових коштів від 19.02.2016;

- показання свідка ОСОБА_5, який повідомив про обставини отримання ОСОБА_4 від свідка неправомірної вигоди-грошових

коштів у сумі 500 доларів США за вирішення питання про повернення автомобіля, який вилучили працівники поліції у останнього;

- показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10;

- протокол обшуку від 21.03.2016 проведеного у приміщенні квартири, у якій проживає ОСОБА_6, у ході якого вилучено банківську картку № НОМЕР_3 відкриту в AT «Райффайзен Банк Аваль», на ім'я ОСОБА_6;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій зібраних під час розслідування кримінального провадження;

- інші докази, зібрані під час досудового слідства.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4, згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

п.3 незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

п.4 перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно прокурором - службовою особою, яка займає відповідальне становище, і яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Крім того, кримінальне правопорушення (злочин) у якому підозрюється ОСОБА_4 зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та підтверджують наявність зазначених ризиків, а саме:

Підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час виконуючи свої службові обов'язки на посадах прокурора Драбівського району та першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області познайомився та підтримує відносини з особами, які займають керівні ланки у різних правоохоронних органах Черкаської"' області, органах державної влади, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої владні повноваження та зв'язки для:

- незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, який проживає з підозрюваним в одному будинку, працівників правоохоронних органів, піднаглядних ОСОБА_4 в силу службових повноважень;

- знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме відомостей про подачу ОСОБА_11 заяви до Золотоніської місцевої прокуратури, здійснення ОСОБА_4 особистого прийому вказаної особи, та інші;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Крім того, у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінуємих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених цією статтею межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Відтак, при виконанні судом вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 5 ст. 182 КПК України виключні обставини зокрема, суму неправомірної вигоди, наявність стійких соціальних зв'язків підозрюваного, його майновий стан, тяжкість кримінального правопорушення (злочину), наявність реальних ризиків, вважаю, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити розмір застави у вигляді трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Окрім цього, у відповідності до цієї ж статті, вважаю за доцільне покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками допитаними у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_11 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також інших свідків у провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування з працівниками Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області;

- не відвідувати Золотоніську місцеву прокуратуру Черкаської області;

- носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання в частині застосування найсуворішого запобіжного заходу, вказуючи на можливість застосування більш м'якого , вказуючи на те,що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв'язки, хворобливий стан здоров'я та не має наміру ухилятись від виконання процесуальних обов'язків.

Слідчий суддя вислухавши прокурора Мельниченко О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, який має повних 28 років, в даний час має порушення стану здоров'я .

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м. Черкаси, має дружину та малолітню дитину;

Слід також врахувати відсутність негативної інформації щодо підозрюваного, яка могла б вплинути на його поведінку.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

Визначаючи розмір застави слід виходити з положень ст. 182 КПК України та врахувати розмір неправомірної вигоди, що інкримінується підозрюваному.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,182, 192-194,196,198, 205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Мукачево, , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 - запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 68 900,00 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень) 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає (м. Черкаси) , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками допитаними у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_11 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також інших свідків у провадженні визначених слідчим;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування з працівниками Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області;

- не відвідувати Золотоніську місцеву прокуратуру Черкаської області;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строків досудового слідства до 23 травня 2016 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Цокол Л.І.