Ухвала суду № 56727274, 25.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/237/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Андрійцьо В.Д., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, начальника Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, начальника Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на звернення до адміністративного суду. За вимогами статей 104, 105 КАС України відповідний позов предявляється до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 цього Кодексу.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у звязку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Так, частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), під час вирішення питання про прийняття до розгляду документа, що є обєктом справляння судового збору, суддя-доповідач, серед іншого, повинен перевірити відповідність сплаченої суми судового збору розміру ставок, встановлених Законом про судовий збір, порядку сплати судового збору, а у разі відсутності документа про сплату судового збору перевірити наявність пільг зі сплати цього платежу.

Частиною першою статті 1 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України №928-VІІІ від 25.12.2015 року «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати на день подачі позову позивачем становить 1378 грн. 00 коп.

Позивач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, а позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу №78 від 25.02.2016 року Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області та визнання протиправними дії начальника Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області щодо винесення такого є вимогами немайнового характеру.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобовязати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

У звязку з цим розмір судового збору має становити 1378,00 грн., тобто за одну вимогу немайного характеру.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Позивачем приписи ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1378,00 грн., а також додати ще один примірник позовної заяви з копіями всіх документів, що приєднуються до неї для другого відповідача.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, начальника Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у строк до 07 квітня 2016 року усунути вищезазначені недоліки позовної заяви.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовною заявою.

Розяснити позивачу, що у випадку не усунення вказаних недоліків у зазначений термін адміністративний позов буде повернуто.

Ухвала може бути оскаржена позивачем до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_3