Ухвала суду № 56727226, 23.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/58/16

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

23 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю: секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Сосни Олексія Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства оборони України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 04 лютого 2016 року позов задовольнив частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, відповідач просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та постановити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25.12.2012 року № 2621 встановлено, що захворювання позивача пов'язані із захистом Батьківщини.

16.01.2013 року Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 2 групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.

30.06.2015 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та надав копії необхідних документів.

Згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/3546 від 25.11.2015 року позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки редакція ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги, на заявника не поширюється (встановлено інвалідність до 01.01.2014 року), то підстав для розгляду поданих документів не вбачається. Документи повернуто, як такі, що не відповідають вимогам постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Дана обставина слугувала підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того що інвалідність позивача настала внаслідок проходження військової служби, а тому на нього поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і як наслідок він має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід 2 групи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІІ (далі Закон № 2232-ХІІІ), дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно ч.1 ст.16 Закону № 2232-ХІІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами ч.2 ст.16 Закону № 2232-ХІІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (далі Порядок № 499) одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Згідно п.3 Порядку № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до п.7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем заява ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщни, не розглядалась і до Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу, не надавався.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду у встановленому законом порядку заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про зобов"язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення йому, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі згибелі(смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони заявлені передчасно, з огляду на наступне.

Наказом Міністра оборони України № 168 від 12.04.2007 року "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби" призначено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До повноважень голови вказаної Комісії, зокрема, віднесено підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.

Таким чином, рішення про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовців, приймає головний розпорядник коштів--Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати. Тобто, підготовка та подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення грошової допомоги та її розмір відноситься до компетенції Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Як вже зазначалось вище відповідач не розглянув по суті заяву позивача і до Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не надіслано матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

А тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обрано вірний спосіб захисту порушених прав позивача, шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини та зобов'язання відповідача розглянути згідно Закону вказану заяву.

Отже, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 березня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.