Ухвала суду № 56713660, 22.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 р.Справа № 820/114/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Лавренчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі № 820/114/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка" до Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23 лютого 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка" до Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень.

03 березня 2016 року Слобожанською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Слобожанська ОДПІ) на зазначену постанову суду подано апеляційну скаргу, в якій також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, заявник вказав, що є установою, яка повністю утримується за рахунок Державного бюджету України. В затвердженому кошторисі видатків Слобожанської ОДПІ на 2016 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відсутні кошти, які можливо б було спрямувати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається зі змісту клопотання, заявник посилається на відсутність необхідного бюджетного фінансування як на підставу для відстрочення сплати ним судового збору.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником підстави не є достатніми для його задоволення. Обмежене фінансування установи не може бути підставою для відстрочення сплати нею судового збору, встановленого законом. Доказів, на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір скаржником також не надано.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 25 вересня 2015 року по справі № 21-5401а15.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання представника відповідача на ухвали Верховного Суду України від 04.12.2015 року по справі №1170/2а-1511/12 та від 30.11.2015 року по справі №1170/2а-578/12.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Ухвали, на які посилається представник відповідача прийняті не за результатами розгляду справи з підстав, передбачених частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 160, 167, 196, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі №820/114/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2016 р.