Ухвала суду № 56691029, 24.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/172/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Терещенко Д. В.

Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду Яковлева С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді: Яковлєвої С.В.,

суддів Кабанової В.В., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Пилипенко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12015120170001116 за апеляціями прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Володимирівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, такий що немає судимості,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Стягнуто з обвинуваченого на користь місцевого бюджету витрати понесенні Кіровоградською обласною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 10766 грн. 06 коп.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тупало Н.М.,

потерпілого ОСОБА_4,

захисника-адвоката Мусієнка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 13 серпня 2015 року о 10 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї власного домоволодіння АДРЕСА_1 під час суперечки з потерпілим ОСОБА_4 взявши в обидві руки цеглину, яка знаходилась у дворі згаданого будинку наніс нею потерпілому один удар в область тім'яної ділянки голови. Внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, епідуральної гематоми зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1623 від 23.10.2015 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення.

В апеляціях:

-прокурор не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого просить вирок районного суду скасувати ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Стягнути з ОСОБА_3 витрати понесенні Кіровоградською обласною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 10766 грн. 06 коп. Речові докази по справі знищити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд призначаючи покарання обвинуваченому не врахував, те що ОСОБА_3 скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, від скоєного правопорушення потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні в момент заподіяння, проходив лікування упродовж 2 місяців і в теперішній час потребує постійного медичного нагляду.

-обвинувачений ОСОБА_3 вирок суду першої інстанції щодо нього змінити в частині призначеного покарання, застосувати ст.ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки. Мотивуючи тим, що суд першої інстанції призначаючи покарання належним чином не врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав у повному обсязі, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, надавав потерпілому грошові кошти на лікування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який підтримав подану апеляцію і просив її задовольнити та заперечив щодо задоволення апеляції обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_4, який підтримав апеляційні вимоги обвинуваченого і просив звільнити ОСОБА_3 з-під варти, захисника-адвоката Мусієнка В.В. та обвинуваченого ОСОБА_3, які просили вирок районного суду змінити та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до таких висновків.

На підставі п.6 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У ході судового розгляду ОСОБА_3 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння.

При цьому, в судовому засіданні 18.11.2015 року, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема ст.ст.342-353 КПК України, стороною обвинувачення було оголошено обвинувальний акт, судом допитано обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з журналу та аудіо фіксації судового засідання в наступні засідання призначені на 03.12.2015 р. та 08.12.2015 р. суд першої інстанції провів судовий розгляд згаданого провадження без участі потерпілого ОСОБА_4

Крім того, як зазначив в апеляційній інстанції потерпілий, про подальші судові засідання, районним судом його повідомлено не було, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості висловити свою думку у судових дебатах, а також сформулювати свою позицію щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання за вчинене правопорушення, а також судом першої інстанції йому не було роз'яснено його права, в зв'язку з чим він був позбавлений можливості заявити цивільний позов у даному кримінальному провадженню.

Такі дії суду, відповідно до вимог ст.412 КПК України є порушенням дотримання права потерпілого та безумовною підставою для скасування вироку .

Виходячи із наведеного, вирок суду першої інстанції, як незаконний підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у той же суд в іншому його складі суду.

Оскільки вирок суду ухвалений із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення обставин та суті як прийнятого рішення, так і доводів апеляцій.

Під час нового розгляду кримінального провадження необхідно усунути недоліки вказані в ухвалі суду, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, перевірити доводи викладені апеляційних скаргах, і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду в період з 17.08.2015 року по 17.10.2015 року перебував під домашнім арештом, умови якого ним не порушувалися, то на думку колегії суддів міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного судом першої інстанції при ухвалені вироку, слід змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 діб, тобто в період з 24.03.2016 року по 22.05.2016 року включно, з покладенням обов'язків не залишати місце постійного проживання, надавати можливість працівникам органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою з'являтися в житло з вимогою надавати пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених обов'язків.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2015 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України - скасувати.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України в тому ж суді в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою змінити на домашній арешт, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: не залишати місце постійного проживання за адресою - АДРЕСА_1 - з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. щодня; надати можливість працівникам органу внутрішніх справ, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 з'являтися в житло з вимогою надавати пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених обов'язків.

Встановити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - 60 діб, тобто в період з 24.03.2016 року по 22.05.2016 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.В. Яковлєва В.В. Кабанова Р.В. Широкоряд